Викладач Шарій В.Н. Предмет Медсестринство в сімейній медицина – 4 Ас/с Дата 13.11.20 р Тема №3 Лекція . Особливості спостереження за дітьми раннього віку в сімейній медицині.

 

Викладач	Шарій В.Н.
Предмет	Медсестринство в сімейній медицина – 4 Ас/с
Дата	13.11.20 р
Тема №3 Лекція	. Особливості спостереження за дітьми раннього віку  в сімейній медицині.

 

 

Методична розробка лекції № 3

 Актуальність теми:  спостереження за дітьми раннього віку мають велике значення тому, що в Україні демографічні показники бажають кращого. Медична сестра повинна знати особливості догляду за дітьми, правила грудного вигодовування та змішаного вигодовування. Особливості догляду за дітьми з групи ризику, гігієнічне виховання, профілактику рахіту, анемії та дистрофії.

 Цілі лекції:

а) навчальні: медична сестра повинна знати організацію допологового патронажу вагітних на дільниці, патронажні візити до немовлят, організацію спостереження за дітьми з групи ризику, профілактику рахіту, анемій, гіпотрофій у дітей раннього віку; брати участь в профілактиці захворювань у немовлят.

б) виховні:   виховувати у фельдшерів і медичних сестер високу відповідальність до майбутньої професії сімейної медицини.

План лекції:                                                                                            

1. Організація роботи з вагітними на дільниці сімейної медицини (допологові патронажі.

2. Організація роботи за дітьми раннього віку на дільниці сімейної медицини.

3.  Особливості  спостереження за дітьми з групи ризику.

4. Пропаганда грудного вигодовування.

5. Профілактика рахіту, анемії, гіпотрофії.

 

 Зміст матеріалу

Спостереження за вагітними гарантується законом. ст.57, розділ VII. Принципи диспансеризації – чіткий механізм надання медичної допомоги вагітним:

- раннє взяття на «Д» облік (до 12 тижнів вагітності);

- раннє раціональне працевлаштування вагітної;

- повноцінна, відповідальність за обстеженням вагітної жінки по певній схемі.

Робота жіночої консультації тісно пов’язана зі стаціонаром (відділення патології).

Основа догляду за новонародженим – чистота, стерильність. 2 періоди – внутрішньоутробний період; період ново народження 0 – 28 днів; період немовляти – 29 день – 12 місяців. З5  тижня до 12 – 15 місяців – триває період вигодовування груддю.

Має значення тісний зв'язок  між відділеннями неонатології, пологового відділення та поліклініки. Для профілактики інфекційних хвороб  усім новонародженим проводять щеплення. щеплення БЦЖ,  Гепатит В – моно валентна вакцина (1 тиждень життя). Дифтерія,правець, кашлюк 3 – 4 – 5 місяців.

Роль сімейної медичної сестри у профілактиці гіпотрофії у дітей раннього віку.

Гіпотрофія – хронічний розлад харчування і травлення.

 Причини антенатальні і постнатальні.

Антенатальні – екзогенні та  ендогенні: вік до 18 років, матері до 35, екстрагенітальні патології, багатоплідна вагітність;

Постнатальні - екзогенні і ендогенні. 

Нормальними  вважають  масу тіла  і зріст,  що не відхиляються понад 10 %.

1-ша ступінь гіпотрофії 11- 20%; 2-га ступінь – 21 – 30%; 3-тя ступінь гіпотрофії – понад 31%.

Симптоми:  2 ступінь – апетит знижений, дитина неспокійна, плаче, тургор знижений, адинамія;

3-й ступінь – стан тяжкий, блювання. зригування, м’язи атрофічні.

Виявлення гіпотрофії : анамнез ( чинники ризику), оглядають, зважують, зріст, обвід голови, грудної клітки, тургор,  еластичність шкіри, вимірювання температури тіла.

 Дитина до 5 місяців  подвоює масу тіла, за рік потроює.

Зріст  - перші 3 місяці збільшується на 3 см кожного місяця; потім послідуючі 3 місяці на 0,5 см менше щомісяця .

Лікування гіпотрофії:  харчування до 140 – 180 ккал на 1 кг маси тіла на добу, щоденні прогулянки,  масаж, гімнастика.

Ферментні препарати: фестал, панзинорм, мексаза.

Еубіотики:  лактобактерії, біфідумбактерії.

С іменна медична сестра вчить правилам харчування  дитини на природному і штучному  вигодовуванні,  правил і термінів уведення  підгодовування. Антенатальна профілактика гіпотрофії: створення умов для вагітних, повноцінне харчування, без шкідливих звичок.

Постнатальна профілактика:  природне вигодовування, підгодовування, збалансоване  харчування, лікування гіпогалактії у матері, запобігання інфекційних захворювань, рахіту, діатезу.

Профілактика рахіту

Роль сімейної медичної сестри у профілактиці рахіту:  рахіт порушення обміну речовин,  дефіцит вітаміну Д в організмі екзогенного або ендогенного у дітей  від 20% до 80%.

Д-3 – холекальциферол

Д -2 ергокальциферол

Д-4 суміш ергокальциферолу та інших.

Вітамін Д  - це обмін кальцію і фосфору. В обміні  вітаміна Д беруть участь печінка, нирки.

Клініка  зумовлена порушенням фосфорно-кальцієвого обміну, що призводить до змін  у нервовій системі, а потім до деформації кісткової  тканини.

Нервова система - у дитини виникає  потовиділення, ротаційні рухи голови, облисіння потилиці, ,  сон поверхневий, маля вередує.

Зміни в кістках - не закривається в строк  велике тім’ячко, змінюються розміри і деформується череп ( квадратна голова,  «олімпійське чоло», пласка потилиця, макроцефалія).

Деформація грудної клітки – «курячі груди», «груди шевця», борозна Гаррісона, «рахітичні чотки».

Зміни в кінцівках – «браслети» і «нитки перлів» на верхніх кінцівках, О-подібні або Х-подібна форма ніг; кіфоз не скривлення хребта в поперековому або грудному відділах; порушуються терміни прорізування зубів – запізнення і порушення порядку прорізування.

Легкий ступінь рахіту -  відзначаються  порушення у вегетативній нервовій системі, без виражених змін у кістках, без залишкових явищ після одужання.

Середньо-тяжкий перебіг – чіткі зміни в нервовій системі,  кістках, м’язах,  внутрішніх органах.

Тяжкий перебіг – значні зміни у всіх органах  і системах.

Причини виникнення рахіту

Антенатальні:

Екзогенні – незбалансоване харчування вагітної,недостатня інсоляція, відсутність специфічної  профілактики.

Ендогенні – вік понад 35 років, ускладнення вагітності і пологів., екстагенітальна патологія у вагітних (цукровий діабет, захворювання печінки, ревматизм, тощо).

Постнатальні:

Екзогенні – поганий догляд за дитиною; незбалансоване харчування; несприятливі клімато-географічні  умови; вживання проти судомних препаратів (фенобарбітал, седуксен);        гепатотоксичних (цефалоспорини),нефротоксичних (макроліти, сульфаніламіди); екологічні чинники (високий вміст у продуктах стронцію, свинцю, цинку).

Ендогенні – недоношеність, гіпотрофія, алергійний діатез, захворювання печінки, нирок; знижена рухливість ( іммобілізація при дисплазії кульшових суглобів); періоди інтенсивного росту скелета -  6 – 8 років та 11 – 13 років; спадкова схильність.

Лікування:

Профілактика антенатальна – починають  у перші 12 тижнів вагітності.

1.      Під час першого патронажу сімейна медична сестра з’ясовує:  перебіг вагітності,  наявність екстрагенітальних захворювань, рахіту в родині; професійні шкідливості, наявність шкідливих звичок, дотримання санітарно-гігієнічних норм, перебування на свіжому повітрі.

2.     Із 7 місяців вагітності призначають по 500   1000 МО холекальциферолу протягом 6 тижнів, а за наявності чинників ризику рахіту дозу вітаміну Д збільшують  1000 – 2000 МО.

3.     Рекомендують продукти, що  містять  кальцій ( молочні, усі види капусти, препарати кальцію в поєднанні з вітаміном Д – нікомед колтрейт.)

 

Постнатальна профілактика

С специфічна профілактика – проводять здоровим дітям з першого місяця по 500 мо на добу олійного або водного розчину протягом впродовж першого року життя; курси УФО 20 – 25 сеансів, препарати кальцію – 7 – 10 днів + гімнастика і зальний масаж.

Не призначають  одночасно  , препарати кальцію, УФО, вітамін Д-3.

Ознаки гіпервітамінозу Д: слабкість, головний біль, зниження апетиту, припинення зростання, збільшення маси тіла, нудота, блювання, судоми,  прискорене сечовипускання, зневоднення.

 

Профілактика анемії у дітей грудного віку.

Анемія це клініко – гематологічний  комплекс, який характеризується  зменшенням кількості еритроцитів і гемоглобіну в одиниці об’єму крові.

Анемія розвивається у 100% випадків у недоношених дітей. У 90% анемія носить аліментарну природу.

Екзогенні антенатальні чинники ризику: низький економічний рівень родини, незадовільні побутові умови. Порушення вагітною режиму праці, сну, відпочинку, фізичне і психічне виснаження. Нераціональне харчування під час вагітності. Професійні шкідливості (отруєння свинцем). Екологічне забруднення  території де мешкає вагітна. Шкідливі звички вагітної (алкоголізм, куріння, наркоманія, токсикоманія). Медикаментозні чинники.

Ендогенні антенатальні чинники ризику:- екстрагенітальна патологія (анемія, пієлонефрит, прихований дефіцит заліза);

- патологія вагітності (гестоз, аномалії плаценти, розривання судин пуповини, гіпоксія плода);

- патологія пологів (передчасні пологи,  кровотечі в антенатальний період);

- четверта вагітність і більше;

-  короткий інтервал  між вагітностями (меше 2-х років);

- багатоплідна вагітність;

-  недостатнє надходження заліза в організм плода;

- затримка внутрішньоутробного розвитку плода;

= несумісність  крові матері і плода за групою крові  і резус факторами.

Екзогенні  постнатальні чинники анемії:

-         Раннє змішане й штучне вигодовування неадекватними сумішами та коров’ячим, козячим молоком,  недостатнім вмістом заліза у їжі (добова потреба заліза для дитини першого року життя становить 0,7 мг/кг);

-          незадовільні побутові умови;

-          часте взяття крові на дослідження;

-          вживання хіміопрепаратів, протитуберкульозних.

 

Ендогенні постнатальні чинники анемії:

-         недоношеність, перекошеність;

-         гіпотрофія пар атрофія, високий темп нарощування маси тіла у перший рік життя (понад 1 кг на місяць);

-          рахіт;

-         ексудативно-катаральний діатез;

-          друге півріччя першого року  і 2 – 3 роки життя;

-          порушення обміну заліза в організмі;

-         часте захворювання на ГРВІ.

-         гостре та хронічне порушення  харчування і травлення (алергія на коров’яче молоко, дисбактеріоз кишківника, виразковий коліт, стеаторея, білково-депресивна ентеропатія);

-         тяжкі гнійно-септичні захворювання;

-         інфекційні захворювання;

-         гіповітаміноз;

-         гельмінтози;

-         геморагічна хвороба новонароджених,кефалогематома.

Скарги батьків:  млявість, адинамія, плаксивість, зниження апетиту, зміна смаку малюка.

Профілактика – первинна антенатальна – режим праці, раціональне харчування.

Специфічна антенатальна профілактика:  призначення вагітній  після 23 тижня вагітності препаратів заліза, фолієвої кислоти або полівітамінів.

Постнатальна профілактика анемії у дітей:

-         природнє вигодовування;

-         своєчасне введення підгодовування;

-         при змішаному і штучному вигодовуванні – адаптовані суміші з додаванням солей заліза («Нутрілон – 2», « Нутрі – соя», «Сімілак»);

-         дітям з групи ризику з 1,5 місяця призначають  полівітаміни, препарати заліза 0,5 – 1 мг /кг добу, курс триває3 – 6 місяців;

-          з 2 – 3тижнів до грудного молока чи адаптованих сумішей додають 0,01%  сульфату міді з розрахунку 1 мл на 1 кг маси тіла.

 

 Матеріали активізації студентів.

- Мета проведення допологового патронажу.

- Патронаж до  новонародженого проводиться в такі терміни.

- Оцінювання фізичного, психомоторного розвитку немовляти.

- Рекомендації щодо гігієнічного виховання.

- Причини розвитку анемії, рахіту, гіпотрофії (антенатальні та постнатальні).

- Ознаки рахіту.

- Ступені гіпотрофії.

- Профілактика рахіту, анемії, гіпотрофії.

Задача:

На прийомі – мати  з дитиною 1,5 місяці. Скаржиться, що  дитина стала  неспокійна. Пітніє. Апетит збережений. Масу тіла набирає відповідно до віку. Під час огляду6 облисіння потиличної ділянки, розм’якшення кісток  черепа. Який попередній діагноз?  Які дії медичної сестри.

Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції:

Е.О.Антропова. Медсестринство в сімейній медицині: підручник. – К.:ВСВ «Медицина», 2015. – стор. 184 – 169,  224 – 285.

Самостійна робота № 4.  В.Б. Гоцинський, Є.М. Стародуб. Сімейна медицина. – Тернопіль ТДМУ «Укрмедкнига», 2015. – стор. 40 – 41,

Наказ МОЗ України № 434 від 29.11.2002 р. «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги  дітям України».

Т.О. Антропова. Невідкладні стани в терапії. – К.: Медицина, 2006.

Наказ № 48 від 03.02.2006 р. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості та обігу медичних імунобіологічних препаратів». – К.,2006.