Шарій В.М. Предмет Медсестринство в сімейній медицині Група 4 А с/с Дата 08.11.21 р. Тема № 4 лекція Діагностично-лікувальна робота на дільниці, участь сімейної медичної сестри в її проведенні.

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Медсестринство в сімейній медицині
Група	4 А с/с
Дата	08.11.21 р.
Тема  № 4 лекція	Діагностично-лікувальна робота на дільниці, участь сімейної медичної сестри в її проведенні.

 

 Актуальність теми: на дільниці сімейної медицини фельдшер і медична  сестра в своїй практичній діяльності постійно зустрічаються з цілим рядом синдромів: синдром бронхіальної обструкції (бронхіальна астма), больовим синдромом у лівій половині грудної клітки, синдромом порушення серцевого ритму, синдромом недостатності кровообігу(гострої судинної, гострої серцевої, хронічної недостатності кровообігу).

Роль фельдшера і медичної сестри в діагностиці цих станів,  визначення тактики, надання невідкладної допомоги має велике значення.

 Цілі лекції:

а) навчальні: знати прояви бронхіальної обструкції, клінічну картину нападу бронхіальної астми; причини виникнення больового синдрому в лівій половині грудної клітки; прояви порушення серцевого ритму, недостатності кровообігу; вміти приймати правильні рішення при виявленні такої патології, надавати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

б) виховні:  формувати у студентів бажання досягнути високого рівня професіоналізму, почуття відповідальності за свої дії, любов до обраної професії.

 Матеріали лекції:

1. Синдром бронхіальної обструкції.

2. Больовий синдром у лівій половині грудної клітки.

3.Синдром порушення серцевого ритму.

4. Синдром недостатності кровообігу: гострої судинної, гострої серцевої, хронічної недостатності кровообігу.

5. Кровохаркання і легенева кровотеча.

6. Біль голови: психогенний біль голови, травми мозку, судинна патологія.

7. Закрепи органічні та функціональні.

8. Набряки серцево-судинні, патологія нирок, ендокринні захворювання, онкологічна патологія.

До сімейної медичної сестри сімейної дільниці найчастіше звертаються пацієнти з приводу соматичної патології, основних симптомів і синдромів: кашель,  задишка, біль в грудній клітці, кровохаркання і легенева кровотеча, головний біль, набряки, закрепи.

Кашель – це рефлекторно-захистний акт спрямований на виведення з бронхів мокротиння, сторонніх предметів за допомогою різкого видиху при закритій голосовій щилині. Рецептори кашльового рефлексу містяться у плеврі, трахеї, гортані, бронхах , кашлдовий центр у довгастому мозку.

Кашель буває сухий і вологий. Сухий кашель виникає при ларингіті, трахеїті,бронхіті, пневмонії, плевриті.

По інтенсивності кашлю розрізняють – покашлювання до нападів з блюванням.

Нападоподібний кашель – при сторонніх тілах в дихальних шляхах; призводить до ядухи. ціанозу, знепритомніння.

Вечірний кашель – при бронхіті, бронхіальній астмі. Нічний кашель – при збільшенні лімфатичних вузлів, захворюванні носової частини глотки, лівошлуночковій недостатності. Дихальна система за допомогою кашлю очищажться, тому пригнічувати кашель недоцільно, а краще призначати  відхаркувальні препарати. При непродуктивному  кашлю застосовувати оптанти, не наркотичні  анальгетики пригнічують кашльовий центр.

Мокротиння слизисте – бронхіти; серозне-пінисте – серцева астма, набряк легень; гнійне – при абсцесі, бронхоектатичній хворобі, пневмонії, хронічних бронхітах; кров’янисте мокротиння – при крупозній пневмонії, пухлині.

Патологічні порушення дихання

Дихання регулюється дихальним центром. В нормі ЧД 16 – 20 за/хвилину; у новонароджених 40 – 45 за 1 хвилину.

Тахіпноє– при судинній патології, лихоманці, істерії; брадіпноє – уповільнення дихання.

Патологічні порушення дихання при бронхіальній астмі, обструктивному бронхіті, стенозу вальний ларинготрахеїт, захворювання  серцево – судинної системи, отруєннях, захворюваннях легень.

Задишка – інспіраторна, експіраторна і змішана. Задишка – порушення частоти, глибини і ритму дихання.

Дихання Біота – чергування глибоких дихальних рухів і пауз.

Дихання Чейна  - Стокса збільшення і зменшення глибини, частоти дихання і ритму (пауза 40 – 50 секунд).

Дихання Кусмауля – глибоке шумне дихання, змінюється глибина дихання.

Ядуха – тяжка задишка при бронхіальній астмі носить експіраторний характер.

Алгоритм дії при тяжкому нападі ядухи – 2 таблетки еуфіліну, гарячий чай, повідомити сімейного лікаря, преднізолон в таблетках,  в/венно еуфілін 2% -  10 мл на ізотонічному розчині.

Причини больового синдрому в грудній клітці: захворювання серця, плеври,легенів, органів середостіння,захворювання грудної стінки, гострі захворювання черевної порожнини, психічні порушення.

На дільниці сімейної медицини причинами больового синдрому найчастіше стає патологія кістково-м’язової системи. Найнебезпечнішим для життя є гострий біль пов'язаний з інфарктом міокарда. Такі стани як спонтанний пневмоторакс, аневризма аорти, емболія легеневої артерії також потребують невідкладної терапії .

Алгоритм обстеження  в разі наявності гострого больового синдрому включає: ЕКГ, рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.

Головне  питання, що необхідно розв’язувати  на дільниці сімейної медицини  під час обстеження пацієнта з больовим синдромом в грудній клітці. чи є небезпечний цей стан для життя.

Кровохаркання і легенева кровотеча: виділення окремих плювків крові до 5 мл, або її прожилок. Невелика кровотеча10 – 100 мл; середня кровотеча – 450 мл.  Утратакрові 10% (500 – 600мл) компенсується організмом.

10 – 20% - субкомпенсована (1 – 1.2л):

20 – 40% - критична (до 2,4 л).

Причини кровохаркання:  захворювання глотки, гортані, легенів, серця і судин, інфекційні і паразитарні захворювання (кашлюк, кір, грип. аскаридоз). системні захворювання (системний червоний вовчак, васкуліти).  Впершу чергу необхідно визначити вогнище крововтрати (носова частина глотки, нижні відділи  дихальної системи, травний канал).

Симптоми кровохаркання: відкашлювання крові відбувається в любий час доби, кров червона, або прожилки крові, має лужну реакцію. В анамнезі патологія легень Перед початком кровохаркання відчуття подразнення або булькання в горлі.

Визначити:  чи загрожує це життю, визначити пульс, тиск, частоту дихань.

Сімейна  медична сестра повинна пам’ятати . що кровохаркання може ускладнитися легеневою  кровотечею, що потребує невідкладної допомоги.

Алгоритм дії сімейної медсестри при легеневій кровотечі:

- надати пацієнтові положення – сидяче, напівсидячи;

- розвантажити мале коло  кровообігу – джгути на нижні кінцівки, нітрогліцерин під язик, в\венно розчин еуфіліну 2% - 10 мл, розчин кальцію хлориду 10% - 10 мл; 5% розчин – 5мл аскорбінової кислоти; в/венно крапельно 5% розчин амінокапронової кислоти 100мл, дицинон 12,5% в/венно 5мл. Транспортувати встаціонар.

Набряки

Синдром недостатності кровообігу – це патологічний стан, коли с.с.с не здатна забезпечити внутрішні органи і тканини необхідною кількістю крові. Вона поділяється на гостру і хронічну. Гостра недостатність кровообігу включає синдроми гострої судинної і гострої серцевої недостатності.

Синдром гострої судинної недостатності супроводжується порушенням периферійного кровообігу, що супроводжується зниженням артеріального тиску і порушенням кровопостачанням органів і тканин. Супроводжується такими станами: непритомність, колапс,шок.

Непритомність – це короткочасна втрата свідомості, зумовлена раптовою транзиторною гіпоксією мозку. Причини: стреси, різка зміна положення тіла,  порушення серцевого ритму. Клініка хворий відчуває слабкість, у нього «темніє в очах», відзначається похолодання кінцівок, знижується артеріальний тиск, пульс малого наповнення, знепритомніння, найчастіше до декількох секунд (рідко до 10 -20 хвилин).

Колапс – пов'язаний з порушенням регуляції судинного тонусу. Причини: зневоднення, інтоксикація, крововтрати. Клінічно проявляється блідістю шкіри, холодним липким потом, артеріальною гіпотензією, олігурією.

Шок – причини різні (кардіогенний, анафілактичний, септичний, гіповолемічний, ендокринний, нейрогенний та ін.). Для діагностики гострої судинної недостатності вимірюють АТ, частоту пульсу і серцевих скорочень, діурез,температуру тіла. Звертають увагу на анамнез, симптоми.

Синдром гострої серцевої недостатності – розрізняють гостру  ліво – і правошлуночкову недостатність.

Гостра лівошлуночкова недостатність має двоетапний перебіг:  1 етап – серцева астма; 2 етап – набряк легені.  Спочатку виникає напад ядухи, сухий кашель, хворий займає вимушене положення – ортопное. Задишка інспіраторна або змішана. При прогресуванні стану розвивається  набряк легенів – клекотливе дихання, кашель із пінистим рожевим мокротинням. над легенями – значні вологі хрипи.

Гостра правошлуночкова недостатність – виникає при тромбоемболії легеневої артерії, тяжкому нападі бронхіальної астми, гострій пневмонії, інфаркті правого шлуночка. у хворого виникає застій  у великому колі кровообігу. Клінічні ознаки: набрякання шийних вен, збільшення розмірів печінки, асцит, ціаноз, тахікардія.

Особлива форма – кардіогенний шок з поєднанням  лівошлуночкової і судинної недостатності і порушенням периферійного кровообігу. Клініка: АТ знижується до 90/60 мм рт. ст. і нижче, порушується свідомість(від непритомності до коми), олігурія  або анурія, шкіра ціанотично-мармурова, волога.

Синдром хронічної недостатності кровообігу:

Причини: ІХС, АГ, вади серця, міокардити тощо. В залежності від стадії захворювання визначаються симптоми: від незначної задишки, серцебиття, акроціанозу до нападів задишки, ядухи, накопичення рідини в порожнинах, набряків та дистрофічних змін в органах і тканинах.

Для виявлення синдрому хронічної недостатності кровообігу проводять дослідження: ЕКГ, КТМ, УЗД серця, ферменти крові.

Синдром порушення серцевого ритму – це порушення правильності серцевого ритму, виражене в зміні частоти, сили серцевих скорочень або часу проведення імпульсу.

Типові скарги пацієнтів із порушенням  ритму: серцебиття (сильні і прискорені серцеві удари); періодичне випадання чергового скорочення; перебої в серцевій діяльності; запаморочення або непритомність унаслідок недостатнього  надходження в головний мозок крові; біль у ділянці серця ( часто за типом стенокардитичної); задишка.

Діагностика аритмій ґрунтується на проведенні додаткових методів дослідження. ЕКГ  - можна визначити вид аритмії, локалізацію ушкодження. Холтерівський моніторинг – різновид ЕКГ, коли забезпечується тривала(протягом доби) реєстрація серцевого ритму в разі перебування пацієнта  в природних умовах життя, що дає змогу відстежити динаміку зміни аритмії в зазначений проміжок часу і співвіднести її з фізичним, психічним навантаженням, іншими життєвими ситуаціями, а також вживанням лікарських препаратів.

Синусова  тахікардія – ЧСС понад 90 за 1 хв.

Синусова брадикардія – зниження ЧСС менше ніж 60 за 1 хв.

Екстросистолія – передчасне скорочення серця (передсердна і шлуночкові).

Пароксизмальна тахікардія – напади надшлуночкової або шлуночкової тахікардії, що раптово виникають і закінчуються, із частотою 120 – 240 за 1 хв. Напад часто супроводжується пітливістю, рясним сечовипусканням, посиленою перистальтикою кишок.

Миготлива аритмія – (мерехтіння і тріпотіння передсердь) – порушення ритму, коли  спостерігається  хаотичне збудження  і скорочення м’язових волокон передсердь. Пульс безладний, хаотичний, дефіцит пульсу.

Блокади – пов’язані з  порушенням провідності імпульсу. АV – блокади  порушення  проходження імпульсів від передсердь до шлуночків. При повній блокаді може виникнути синдром Морганьї –Адамса – Стокса. Напад розпочинається раптово. Зявляється слабкість. занепокоєння. Хворий блідне і непритомніє, наростає ціаноз. З’являються клонічні і тонічні судоми. Можливі мимовільне сечовипускання і дефекація. У цей момент може настати  фібриляція шлуночків, що призводить до раптової смерті.

 

V. Матеріали активізації студентів:

- назвіть захворювання що супроводжуються обструктивним синдромом;

- охарактеризуйте клінічну картину нападу бронхіальної астми;

- невідкладна допомога при нападі ядухи бронхіальної астми;

- проведіть диференціальну діагностику стенокардії та інфаркта міокарда;

- невідкладна допомога при ішемічній хворобі серця;

- охарактеризуйте клінічні ознаки миготливої аритмії, екстрасистолії, пароксизмальної тахікардії, блокад;

- невідкладна допомога при порушеннях ритму;

- клінічні прояви гострої судинної недостатності (непритомність, колапс), гострої серцевої недостатності (серцева астма, набряк легень), хронічної недостатності кровообігу;

- невідкладна допомога при гострій та хронічній серцевій недостатності;

VI. Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції:

О.Антропова. Медсестринство в сімейній медицині. – К.:ВСВ «Медицина», 2015 р.- стор.286 – 303; 318 – 354;  384 -393.

Алгоритми надання невідкладної допомоги.

Самостійна робота: № 5. Участь фельдшера в проведенні диспансерного спостереження.

Т.О.Антропова. Невідкладні стани в терапії. – К.: Медицина. 2006.

VII. Література

навчальна:Т.О.Антропова. Медсестринство в сімейній медицині. – К.:ВСВ «Медицина», 2015 р.

методична Т.О.Антропова. Невідкладні стани в терапії. – К.: Медицина. 2006.