2 – Б л/с 2 – А л/с березень20р. Догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка ПІДШКІРНІ ІН’ЄКЦІЇ

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка
Група	2 – Б л/с         2 – А л/с
Дата	Згідно розкладу
Тема № 15 Практичне заняття	ПІДШКІРНІ ІН’ЄКЦІЇ

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Знати:

- анатомічні ділянки для підшкірного введення ліків;

- особливості введення олійних розчинів;

- особливості введення інсуліну;

- правила дозування та шляхи введення інсуліну;

- особливості виконання ін′єкції гепарину;

- ускладнення та профілактику при підшкірних ін’єкціях.

Вміти:

- вибирати шприци та голки для підшкірних ін’єкцій;

- виконувати підшкірні ін’єкції;

- ввести підшкірно олійні розчини;

- визначати ціну поділки інсулінового шприца, розрахувати дозу інсуліну та виконати ін’єкцію;

- виконати підшкірну ін′єкцію гепарину;

- продезінфікувати шприци та голки після використання.

Техніка підшкірних ін'єкцій

            Перевага підшкірного введення ліків. Підшкірні ін'єкції забезпечують відносно швидке (через 20 хв) всмоктування лікарських препаратів у загальне коло кровообігу. Найчастіше вводять розчин ліків, які швидко всмоктуються в підшкірній жировій клітковині і не справляють на неї подразнювальної дії.

            Протипоказані підшкірні ін'єкції в разі глибоких змін шкіри, опіків, поранень у тих ділянках, де треба робити укол, а також у разі вираженого набряку та рубцевих змін підшкірної жирової клітковини.

            Ділянки тіла, які частіше використовують для ін'єкцій. Для підшкірних ін'єкцій частіше використовують зовнішню поверхню плеча, підлопаткові ділянки, передньозовнішню поверхню стегна, латеральні поверхні живота на рівні пупка. У цих ділянках шкіру та підшкірну жирову клітковину легко захопити в складку, до того ж відсутня небезпека пошкодження великих судин і нервів. Підшкірно вводять 1 — 2 мл розчину, максимальний об'єм не повинен перевищувати 5 мл.

            Уникайте ділянок з ямками або вузлами, утвореними внаслідок ліподистрофій, оскільки вони можуть стати причиною зниженої абсорбції та ефективності лікарських засобів.

            Послідовність дій під час виконання процедур

            Методика виконання підшкірної ін'єкції

            1. Протріть чисто вимиті руки стерильним ватним тампоном, зволоженим 70 % розчином етилового спирту.

            2. Підготуйте шприц і наберіть ліки згідно із загальноприйнятими правилами.

            3. Проведіть психологічну підготовку хворого.

            4. Хворого посадіть. Пацієнтам з лабільною нервовою системою, схильним до запаморочень, ін'єкції виконуйте в положенні лежачи.

            5. У місці ін'єкції шкіру протріть стерильним ватним тампоном, зволоженим 70 % розчином етилового спирту, двічі: спочатку обробіть ділянку розміром 10 х 10 см, потім другим тампоном — 5 x 5 см. Тампон затисніть між IV і V пальцями лівої руки.

            6. Наповнений ліками шприц візьміть правою рукою так, щоб II палець притримував муфту голки, решта пальців невимушене тримають циліндр шприца. При цьому зріз голки направте вгору.

            7. Вказівним та великим пальцями лівої руки захопіть шкіру з підшкірною жировою клітковиною у відповідній ділянці і відтягніть її догори або захопіть плече з медіального боку і трохи натягніть шкіру.

            8. Швидким рухом під гострим кутом (30 — 45°) за течією лімфи (від периферії до центру) вколіть голку зрізом догори, уведіть її на ⅔ довжини в основу утвореної складки, тобто на глибину 1 — 2 см.

            9. Після проколу шкіри складку відпустіть і ІІ — ПІ пальцями лівої руки обхопіть обід циліндра шприца, а І пальцем надавіть на рукоятку поршня і повільно введіть ліки під шкіру.

            10. Лівою рукою прикладіть до місця уколу стерильний ватний тампон і швидким рухом витягніть голку.

11. Запропонуйте хворому цим самим тампоном протягом 3 — 5 хв притримати місце ін'єкцій.

            Підшкірне введення олійних розчинів

            1. Перед набиранням олійних розчинів у шприц ампулу з ліками підігрійте на водяній бані до температури 30 — 35 °С.

            2. Після введення голки складку шкіри відпустіть і лівою рукою відтягніть поршень шприца до себе, щоб перевірити, чи не потрапила голка у кровоносну судину.

            3. Якщо кров у шприці відсутня, то повільно введіть ліки.

            4. За наявності крові в шприці відтягніть трошки голку зі шприцом до себе, не виймаючи її, уведіть під іншим кутом і знову перевірте, чи не потрапила голка в просвіт судини.

            5. Після введення олійних розчинів місце ін'єкції легенько помасажуйте, а для кращого розсмоктування олійних розчинів на місце ін'єкції накладіть зігрівальний компрес або грілку.

            6. Простежте, щоб використані ватні тампони не знаходились у ліжках або на підлозі в палатах. Зберіть їх і занурте в 20 % розчин хлорного вапна на 1 год, потім викиньте в сміттєзбірник.

            Запам'ятайте! Необхідно стежити, щоб над поверхнею шкіри залишилось не менше ніж 0,5 см довжини голки. Дозволяється в одному шприці вводити лише фармако-терапевтично сумісні два або кілька препаратів.

            Техніка виконання ін'єкції інсуліну

            1. Виберіть анатомічну ділянку для введення інсуліну.

            2. Ін'єкцію виконуйте, дотримуючись правил асептики. Двічі обробіть місце ін'єкції стерильним ватним тампоном, зволоженим 70 % розчином етилового спирту. Дайте йому висохнути, оскільки спирт, потрапляючи на вістря голки, спричинює біль під час ін'єкції.

            3. Обережно зробіть складку з підшкірної жирової клітковини або злегка натягніть шкіру (в осіб з ожирінням). Інсулін потрібно вводити глибоко між підшкірною жировою клітковиною та м'язами, що покращує абсорбцію препарату і знижує ймовірність виникнення травм.

            4. Уведіть голку під кутом 45°; у разі довжини голки до 1,5 см — під кутом 90°.

            5. Притримуючи тканини, відтягніть поршень, у результаті чого між м'язами й підшкірною жировою клітковиною утворюється щілина.

            6. Уведіть інсулін повільно, щоб звести до мінімуму пошкодження тканин.

            7. Легко виведіть голку під тим самим кутом, одночасно відпускаючи складку шкіри.

            8. Не протирайте і не масажуйте місце ін'єкції, інсулін повинен повільно абсорбуватися з місця введення в підшкірну жирову клітковину.

            Примітка. Швидке всмоктування інсуліну порушує рівновагу "препарат — дієта", що може призвести до виникнення діабетичної коми.

            Техніка виконання ін'єкції гепарину

            1. За 15 — 20 хв перед ін'єкцією прикладіть холод до місця уколу (у ділянці живота), щоб знизити ймовірність утворення синців у ділянці ін'єкції.

            2. Процедуру виконуйте з дотриманням правил асептики. Легко обробіть місце ін'єкції стерильним тампоном, зволоженим 70 % розчином етилового спирту, не протирайте інтенсивно, щоб не пошкодити дрібні кровоносні судини.

            3. Дайте обробленій ділянці висохнути — потрапляння антисептика на вістря голки спричинює біль під час ін'єкції.

            4. Обережно зробіть складку з підшкірної жирової клітковини.

            5. Уведіть голку в основу складки під кутом 90°, таким чином травмується менша кількість м'яких тканин.

            6. Не рухайте кінчиком голки після введення і не відтягуйте назад поршень, щоб уникнути пошкодження тканин і утворення гематом.

            7. Уведіть препарат повільно, щоб уникнути пошкодження тканин і больових відчуттів.

            8. Легко виведіть голку під тим самим кутом, під яким вона була введена, одночасно відпускаючи складку шкіри.

            9. Шкіру не протирайте, а злегка надавіть стерильним сухим тампоном на місце ін'єкції і тримайте 30 — 60 с. Це зводить до мінімуму ймовірність виділення крові і виникнення кровотечі.

            10. Чергуйте місця ін'єкції. Місця, в які ін'єкції роблять протягом тижня, повинні бути принаймні на відстані 2,5 см одне від одного.

            11. Продезінфікуйте шприц, голку, ватні кульки.

            12. Вимийте руки водою з милом і висушіть їх.

            Примітка. Гепарин — це антикоагулянт прямої дії. Його вводять здебільшого підшкірне в ділянку живота (у деяких випадках внутрішньовенно). Гепарин не вводять внутрішньом'язово через ризик виникнення гематоми. Утворення синця після ін'єкції свідчить про те, що доза препарату не абсорбується належним чином. Не можна робити ін'єкцію в місці утворення синця. У разі появи синця необхідно пояснити хворому, що крововиливи утворилися внаслідок дії препарату, а не є причиною невмілого виконання ін'єкції.

Контрольні питання теми:

1.Призначення підшкірних ін′єкцій.

2. Які шприци та голки використовуються для підшкірних ін′єкцій?

3. Які анатомічні ділянки використовують для підшкірних ін′єкцій?

4. Який кут введення та глибина введення голки,  максимальний об′єм рідини, що вводиться при підшкірній ін′єкції?

5. Форма випуску, правила дозування та шляхи введення інсуліну.

6. Профілактика ліподистрофії.

7. Особливості виконання ін′єкції гепарину.

8. Профілактика утворення гематом при лікуванні гепарином.

9. Особливості парентерального застосування олійних розчинів.

10. Профілактика жирової емболії.

            11. Можливі ускладнення підшкірних  ін′єкцій.

12     Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=P-qpBaZRR9U

 Список літератури:

1.      Касевич Н.М., Загальний догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка. К.: Здоров’я, 2009.

2.      Касевич Н.М, Практикум з сестринської справи. К.: Здоров’я, 1999.

3.      Лісовий В.М. Основи медсестринства: підручник / В.М. Лісовий, Л.П. Ольховська, В.А. Капустник. – 2 – е вид. переробл. і допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2013. – 792 с.

4.      Шевчук М.Т. Сестринська справа. – К.: Здоров’я, 1992.

5.       Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=P-qpBaZRR9U