2 – А с/с Основи медсестринства Раціональне харчування

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Основи медсестринства
Група	2 – А с/с
Дата	Згідно розкладу
Тема № 7 Лекція	Раціональне харчування

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

            Актуальність теми:     Раціональне харчування є профілактикою захворювань. Надмірне харчування, не збалансоване може привести до розвитку ожиріння, ішемічної хвороби, захворювань опорно-рухового апарату тощо; недостатнє харчування викликає виснаження, дистрофічні явища.

 Цілі лекції:

а) навчальні:  знати основні принципи раціонального харчування; організацію харчування залежно від інтенсивності праці; основні принципи збалансованого харчування.

б) виховні: виховувати правильне поняття про розумне харчування у студентів та прищеплювати  правильне ставлення до харчування як запоруку здоров’я.

 Зміст матеріалу:

РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

     Важлива роль у забезпеченні високого рівня здоров’я, збільшенні тривалості життя і збереженні працездатності людей належить харчуванню. Для того щоб харчування відпові­дало перерахованим вимогам, воно має бути раціо­нальним. Раціональне харчування — це правильно організова­не своєчасне постачання організму поживної їжі, що міс­тить оптимальну кількість різних харчових речовин, які необхідні для життя, росту і розвитку організму, для зміц­нення здоров'я і підвищення працездатності людини.

Раціональне харчування базується на таких законах:

1. Закон відповідності енерговитрат організму енерго-місткості раціону. Це означає, що енергетична цінність харчового раціону має відповідати енергетичним потре­бам організму;

2. Закон відповідності хімічного складу раціону фізіо­логічним потребам організму. У харчовому раціоні повин­ні міститися в достатній кількості всі харчові речовини, необхідні для пластичних цілей (синтезу власних речовин організму) і регуляції фізіологічних функцій;

3. Закон збалансованості. Харчовий раціон для забез­печення максимального ефекту має бути збалансованим за вмістом різних харчових продуктів;

4. Закон тимчасового розподілу їжі. Слід дотримува­тися режиму харчування, що визначається споживанням їжі у суворо визначені години доби;

5. Закон адекватності. Хімічний склад їжі та її засво­юваність мають відповідати особливостям обмінних про­цесів конкретної людини;

6. Закон естетичного задоволення. їжа має бути приємною на смак, мати гарний аромат і вигляд та споживатися в сприятливих умовах;

7. Закон санітарної доброякісності та епідемічної безпеки їжі. їжа не повинна містити токсичних речовин, патогенних бактерій або їх токсинів.

Згідно з рекомендаціями щодо вживання харчових речовин і енергії для різних груп населення усі професії розподілено на п'ять груп різної інтенсивності праці.

Перша група: керівники підприємств і організацій, інженерно-технічні працівники, медичні працівники (крім хірургів, медичних сестер і санітарок), педагоги (крім спортивних), працівни­ки науки, літератури і мистецтва, журналісти, бухгалтери та ін.

Друга група: інженерно-технічні працівники, праця яких пов'язана з деякими фізичними зусиллями, агрономи, зоотехніки, ветеринари, продавці, працівники сфери обслуговування, зв'язку, медсестри і санітарки, інструктори фізкультури, спортивні тренери та ін.

Третя група: працівники механізованої праці, станочники, хірурги, водії, текстильники, працівники легкої, харчової промисло­вості і комунально-побутового обслуговування, бригадири польових і тракторних бригад, поліграфісти, залізничники, працівники авто- і електротранспорту та ін.

Четверта група: будівельники, механізатори, працівники неме-ханізованої праці, деревообробної промисловості, столяри, металур­ги та ін.

     П’ята група: шахтарі, сталевари, вантажники, землекопи, муляри та ін.

     Харчування осіб різного віку та характеру праці має свої особливості.

Дітям грудного віку потрібне особливе харчування.

Для дітей у віці від 2 до 7 років має бути організоване 4—5-разове харчування: сніданок, другий сніданок, обід, полудень і вечеря. Три­валість проміжків між споживанням їжі — 3,5—4 год. Не слід вклю­чати в меню гострі і смажені страви. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів має бути таким: 1:1:3.

Учні 1—7 класів харчуються відповідно до часу занять у школі за таким орієнтовним режимом: перший сніданок о 7.30—8.00, стано­вить 20 % добової енергетичної цінності; другий — об 11.30—12.00, 20 % енергетичної цінності; домашній обід — о 15.00—16.00, 35— 40 % енергетичної цінності; вечеря — о 19.30 — 20.00, 20 % енерге­тичної цінності. У нормах дитячого харчування велика питома вага відводиться продуктам тваринного походження. На першу половину дня в меню включають білкові продукти (м'ясо, яйця), на вечерю — страви з картоплі, овочів, круп, сиру. їжа має бути вітамінізованою, особливе значення в харчуванні дітей мають вітаміни А і D, які впли­вають на процеси росту.

Першою вимогою до харчування людей у похилому і старечому віці є помірність, тобто деяке обмеження харчування щодо кількості їжі. Оскільки при старінні знижується інтенсивність обмінних про­цесів, другою вимогою є забезпечення біологічної цінності харчуван­ня за рахунок включення достатньої кількості вітамінів, мікроеле­ментів, незамінних кислот, поліненасичених жирних кислот тощо. Третьою вимогою до харчування людей похилого віку є збагачення його природними антисклеротичними речовинами. Доцільно один раз на тиждень планувати розвантажувальний день.

Люди похилого віку повинні обмежити жири тваринного похо­дження (свинячий, яловичий, баранячий, вершкове масло, вершки, сметану), які багаті на насичені жирні кислоти і сприяють поглиб­ленню склерозу. Бажано обмежити себе також у вживанні продуктів,і багатих на холестерин (печінка, мозок, ікра, яйця). Норма рослинного жиру (20—25 г) повністю задовольняє добову потребу людини і похилого віку.

Вживання вуглеводів, особливо цукру, солодощів також слід обмежити. Основним джерелом вуглеводів мають стати варені овочі І (картопля, буряк, морква), печені яблука, які мають багато пектино-£ вих речовин. Не слід вживати багато солінь, гострих страв, приправ. Рідини вживають не більше 1 л на день.

Для осіб розумової праці характерна напружена нервова діяльність і обмеження м'язової діяльності. Калорійність добового раціону в них повинна обмежуватись 2400—2700 ккал. Кількість білків у  їжі має бути досить значною, а кількість вуглеводів і жирів — дещо і меншою норми. Рекомендується менше споживати легкозасвоюваних вуглеводів, що містяться в цукрі, меді, варенні, кондитерських  виробах, ласощах тощо. При надмірному надходженні вуглеводів в організм вони переходять у жир. Це тим більше небезпечно, що особи  цієї групи схильні до повноти через обмежену рухову активність.

Повним людям дуже корисні овочі і фрукти, які сприяютьполіпшенню перистальтики і випорожненню кишок, забезпечують  організм вітамінами і мінеральними солями. Не можна повністю  виключати з раціону жири, оскільки вони довше, ніж інші поживні і речовини, затримуються в шлунку і знижують збудливість травного центру. Однак більшу частину добової потреби в жирах повинні і становити рослинні жири, які мають антисклеротичну здатність. Ні в якому разі не варто зменшувати надходження в організм білків, які посилюють обмін речовин і спричинюють відчуття ситості. Особливо важливо вводити в раціон сири, які зменшують жирову  інфільтрацію тканин внутрішніх органів.

Контрольні питання для студентів по матеріалам лекції:

- Яка енергетична цінність їжі (білків, жирів, вуглеводів)?

- Які основні вимоги до харчування?

- Яка енергетична цінність білків, жирів, вуглеводів?

- До якої групи відносяться медичні сестри відповідно до енерговитрат?

- Які ознаки гіповітамінозу?

- Особливості харчування  людей похилого віку.

- Дайте визначення поняттю харчовий статус.

Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції:КасевичН.М. Загальний догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка: підручник/ Н.М. Касевич. – 357 – 364  К.: «Медицина». 2008. – стор.

Пасечко Н.В. Основи сестринської справи. Курс лекцій . Тернопіль «Укрмедкнига» - 1999 р. – стор. 309 – 325.

VII. Література

навчальна: КасевичН.М. Загальний догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка: підручник/ Н.М. Касевич. – 357 – 364  К.: «Медицина». 2008.

Пасечко Н.В. Основи сестринської справи. Курс лекцій . Тернопіль «Укрмедкнига» - 1999 р.

Шевчук М.Г. Сестринська справа. –К.: «Здоровя». 1991 р.   

Загальний догляд за хворими і медична маніпуляцій на техніка – К.: ВСВ «Медицина», 357 - 363 с. 2009            http://bmedcol.edu.ua/wp-content/uploads/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA.pdf