2 – А с/с Основи медсестринства ЗАГАРТУВАННЯ ОРГАНІЗМУ. ПСИХІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ. СІМ’Я ТА ЗДОРОВ’Я. АКТИВНЕ ДОВГОЛІТТЯ

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Основи медсестринства
Група	2 – А с/с
Дата	Згідно розкладу
Тема № 8 Лекція	ЗАГАРТУВАННЯ ОРГАНІЗМУ. ПСИХІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ. СІМ’Я ТА ЗДОРОВ’Я. АКТИВНЕ ДОВГОЛІТТЯ

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Актуальність теми:

Загартування має важливе значення  в профілактиці захворювань. Медичний працівник повинен вміти дати рекомендації з приводу загартування пацієнтів згідно їх стану здоров’я. Навчити дотримуватись принципів загартування.

Сім’я забезпечує здоровий спосіб життя. Вчені довели, що коли людина в гармонійному шлюбі, вона може до своєї тривалості життя додати ще 5 років, а якщо вона не одружена,то з кожних 10років прожитого одинокого життя треба відняти по одному року. Майже всі довгожителі одружені.

 Цілі лекції:

а) навчальні: знати основні принципи загартування організму, характеристику основних засобів загартування, уміти пояснити пацієнтові основні принципи загартування, проводити бесіди, лекції на тему «Загартування організму».

Знати особливості здоров’я дорослого населення залежно від сімейного стану, соціально- психологічні проблеми сім’ї, проблеми розлучення, роль сім’ї у формуванні здоров’я дітей, основні умови активного довголіття.

б) виховні:  виховувати правильне відношення до здоров’я, правильне поняття ролі сім’ї, повагу до людей похилого віку.

ЗМІСТ МАТЕРІАЛУПСИХІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ

Повсякденне життя переконує нас у тому, що фізичне самопочуття людини тісно пов'язане зі станом її психіки.Фізична активність позитивно впливає на нормальний перебіг психічних процесів. "У здоровому тілі — здоро­вий дух" — так відображена у відомому стародавньому ви­слові єдність тіла і психічного стану. У скелетних м'язах численні специфічні нервові клітини під час м'язових скорочень посилають у головний мозок стимулювальні імпульси, за допомогою яких підвищується загальний то­нус відповідних ділянок кори великого мозку, що сприяє поліпшенню розумової діяльності.

Характерною особливістю людської психіки є те, що вона може відволікатися від реальної дійсності і викорис­товувати створені нею образи для психічної саморегуля­ції. Так, йоги за допомогою феноменальних здібностей можуть вільно розширювати кровоносні судини свого тіла, інтенсифікувати обмін речовин в організмі, підви­щуючи максимально теплопродукцію організму.

Людське життя проявляється двома формами актив­ності — поведінкою і діяльністю. Поведінка — це зов­нішні прояви системи рухових реакцій організму людини на дії об'єктивного світу. Діяльність — це взаємодія з об'єктивним світом, у процесі якої людина свідомо та ак­тивно намагається досягти своєї мети.Саморегуляція поведінки і діяльності є однією із важ­ливих функцій психіки людини. Дії людини можуть бути як зовнішніми, що виконуються за допомогою рухового апарату і органів чуття, так і внутрішніми, що викону­ються в розумі.

      Позбавлення від шкідливих звичок вимагає від людини певних вольових зусиль та виконання ряду правил:

1. Сформулювати для себе тверде і безповоротне рішення — діяти у накресленому напрямку. Таке чітке рішення сформулює у головно­му мозку необхідний енергетичний центр, який буде забезпечувати наступну діяльність по реалізації рішення;

2. Уникати умов, при яких проявляються старі звички. Створити сприятливі умови для формування нових позитивних звичок;

3. Не відступати від дотримання нових звичок, доки вони не за­кріпляться. Постійне тренування є найголовнішою умовою для фор­мування нових звичок.

Корисно засвоїти деякі принципи ставлення до життя, які спри­ятливо впливають на мотиваційну саморегуляцію:

• готовність до будь-яких неочікуваних подій;

• сприйняття дійсності такою, як вона є, а не такою, якою її хоті­лося б бачити;

• уміння відрізнити головне від другорядного;

• емоційна зрілість і стійкість;

• знання засобів впливу на подію;

• уміння підходити до проблеми з різних точок зору;

• намагання шукати нові, змістовні мотиви життєдіяльності;

• уміння бачити перспективу життєвих подій;

• розвиток спостережливості;

• намагання зрозуміти інших;

• уміння вибирати позитивний досвід з подій, які сталися.

СІМ’Я ТА ЗДОРОВ’Я

Одним із чинників, що впливають на повноцінність і тривалість життя людини, є шлюб та благополучна сім'я. Вчені довели, що коли людина в гармонійному шлюбі, вона може до своєї тривалості життя додати ще 5 років, а якщо вона не одружена, то з кожних 10 років прожитого одино­кого життя треба відняти по одному року. До речі, майже всі довгожителі одружені. Сім'я забезпечує здоровий спосіб життя. Сімейне життя — це своєрідна життєва школа, в якій чоловік і дружина вчаться турбуватися один про одно­го, про дітей, їхнє виховання. У сімейному житті неминучі відречення від своїх егоїстичних бажань, однак це не збід­нює, а збагачує добротою, справедливістю, ніжністю.

Сім'ї, сімейним стосункам приділялась увага протя­гом життя всього людства. Моделі сім'ї формувалися на підставі правових законів, релігій. Начебто про сім'ю ві­домо все, проте залишається безліч проблем.

Виділяють дві основні функції сім'ї:

1) народження і виховання дітей;

2) задоволення статевих потреб дорослої людини.

У сучасному житті сім'ї найчастіше бувають малими (нуклеарними). Нуклеарна сім'я — це сімейна структу­ра, в якій батьки і діти живуть разом, але без дідусів і ба­бусь. У здоровій сім'ї діти можуть розвиватися у фізично­му, інтелектуальному й емоційному плані. Проте, якщо поряд немає членів сім'ї старшого покоління, які могли б спрямовувати майбутніх молодих батьків, вони можуть мати слабке уявлення про те, як створити таке середови­ще для повноцінного виховання дітей. У цій ситуації роль консультанта і наставника можуть відіграти акушер, фельдшер, медична сестра.

Проаналізувавши формування стосунків між чоловіком і жінкою, можна сформулювати 10 основних правил, які мають забез­печити гармонійне сімейне життя.

Правило 1. Домашні і службові навантаження потрібно ділити навпіл. Якщо чоловік на дуже виснажливій роботі, то жінка повинна взяти більшу частину домашньої роботи на себе.

Правило 2. Жінка має демонструвати і зберігати реальну вірність, не тільки не соромлячись, але й пишаючись нею. Ні в якому разі не повинна викликати до себе інтерес і любов за допомогою ревнощів.

Правило 3. Якщо в перші 10 років подружнього життя жінка прагнутиме якнайменше використовувати важелі влади, то в наступ­ні 10 років чоловік керуватиметься не образами, а совістю.

Правило 4. Серед усіх пекельних засобів, винайдених дияволом для знищення кохання, найсмертельнішими є ревнощі і причеп­ливість. Тому ні в якому разі безпідставно не ревнуйте і не чіпляй­тесь.

Правило 5. Не набридайте один одному. Намагайтесь, щоб у ва­шого партнера не було відчуття зв'язаності.

Правило 6. Не намагайтесь критикувати і переінакшувати свого партнера. Будьте взаємно ввічливими. Більшість чоловіків шукають не керівника, а привабливу особу, готову лестити чоловічі гордощі, щоб він міг відчувати свою зверхність.

Правило 7. Виявляйте увагу до партнера.

Правило 8. Службові турботи залишіть на порозі дому. Проте ви­являйте інтерес до службових справ чоловіка. Пам'ятайте, що близь­ка людина завжди шукає підтримки.

Правило 9. Пам'ятайте, що ваш зовнішній вигляд має велике значення. Подружжя рідко буває щасливим випадково. Сім'я — це соціальна структура, яку розумно і свідомо планують і будують.

Правило 10. Сексуальність — це лише один із компонентів по­дружнього життя, але якщо статевий потяг не задовольняється, ніщо інше не може принести повного успіху.

АКТИВНЕ ДОВГОЛІТТЯ

Старіння — закономірний біологічний процес зни­ження фізіологічних функцій організму, поступового зниження життєвої стійкості організму, його здатності пристосовуватись до зовнішніх впливів і активно здійс­нювати природні життєві функції.

Характерними зовнішніми ознаками старіння є:

• зміна форми і статури тіла;

• уповільнення і порушення координації рухів;

• швидка фізична і психічна втомлюваність;

• зниження працездатності;

• поява на шкірі зморшок;

• випадання або посивіння волосся;

• послаблення пам'яті, гостроти зору і слуху. Внутрішніми ознаками старіння є:

• зниження активності умовних і безумовних рефлексів;

• зниження м'язової сили і м'язового тонусу;

• послаблення діяльності дихальної, серцево-судинної систем, органів травлення, виділення;

• пригнічення системи імунного захисту.

Геронтологія — це наука, що вивчає процеси старіння з пози­цій біології, духовні та фізичні особливості старих людей, а також їх соціальну значущість. Медична геронтологія охоплю^ складні соціально-біологічні та соціально-економічні проблеми, від вирішен­ня яких багато в чому залежить успіх реалізації науковий програм щодо продовження активного творчого життя.

Термін "геронтологія" в науку ввів видатний російський вчений І.М. Мечников. Пізніше зародилася геріатрія як галузь клінічної медицини, що вивчає захворювання людей похилого і старечого віку, розробляє методи їх профілактики, діагностики та лікування.

Наука геогігієна вивчає методи і заходи, які сповільнюють старін­ня і продовжують тривалість життя. Розумний і здоровий спосіб жит­тя є основною передумовою розв'язання цієї проблеми.

Основні рекомендації, дотримуючись яких можна сповільнити старіння, обмежити захворювання і тим самим продовжити три­валість повноцінного життя, такі:

• відмова від переїдання;

• регулярність споживання їжі;

• правильний режим праці та відпочинку;

• достатня тривалість сну;

• активність і високий руховий режим;

• відмова від шкідливих звичок (куріння, наркоманія, зловжи­вання алкоголем).

Особливо важливе значення для активного довголіття має харак­тер харчування. Для профілактики передчасного старіння необхідно дотримуватись таких його принципів:

• збалансованість харчування з енерговитратами організму. Пе­реїдання і надмірне надходження з продуктами великої кількості енергії призводить до ожиріння, на тлі якого легко розвиваються атеросклероз, цукровий діабет;

• якісне повноцінне харчування шляхом збалансованого забезпе­чення його вітамінами, мінеральними солями, мікроелементами;

• систематичне дотримання тактики комбінованого харчування з використанням продуктів рослинного і тваринного походження, від­даючи перевагу молочно-рослинній їжі;

• індивідуалізація харчування. Спеціальні дієти бувають необ­хідними при захворюваннях окремих внутрішніх органів» деяких порушеннях обміну речовин.

Передумовою здорової повноцінної старості є трудова і фізична активність, бажання передати свій життєвий досвід молодому по­колінню. Інтелектуальна та фізична активність протягом життя сповільнює темп старіння організму і робить цей процес більш гар­монійним. Чим довше людина підтримує соціальні контакти, тим далі відсувається старість. Спостереження за самотніми людьми по­хилого віку показало, що вони швидше дряхліють, частіше і довше хворіють.

Обов'язковими мають бути домашні турботи, регулярні ранкові та вечірні прогулянки, контакти з друзями, знайомими, праця на городі чи заміських садових ділянках. Бажано займатись у групах здоров'я на стадіонах і в спортивних комплексах. У цих групах, крім фізичного навантаження, людина похилого віку має змогу спілкува­тися з людьми, близькими їй за віком та станом здоров'я, професій­ними, культурними, духовними інтересами. Вона може перейняти досвід укладу життя інших пенсіонерів. Людина похилого віку не по­винна замикатися в собі, зосереджуватись на своїх хворобах. Багато пенсіонерів беруть участь у суспільно корисній роботі на громадських засадах, у художній самодіяльності. Поєднання соціальної і фізичної активності відіграє надзвичайно важливу роль для продовження ак­тивного творчого довголіття.

Контрольні питання для студентів по матеріалам лекції:

Скласти тези бесіди по заготуванню організму та психічної саморегуляції.

Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції:КасевичН.М. Загальний догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка: підручник/ Н.М. Касевич. – 357 – 364  К.: «Медицина». 2008. – стор.

Пасечко Н.В. Основи сестринської справи. Курс лекцій . Тернопіль «Укрмедкнига» - 1999 р. – стор. 309 – 325.

VII. Література

навчальна: КасевичН.М. Загальний догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка: підручник/ Н.М. Касевич. – 357 – 364  К.: «Медицина». 2008.

Пасечко Н.В. Основи сестринської справи. Курс лекцій . Тернопіль «Укрмедкнига» - 1999 р.

Шевчук М.Г. Сестринська справа. –К.: «Здоровя». 1991 р.  

Загальний догляд за хворими і медична маніпуляцій на техніка – К.: ВСВ «Медицина», 343 - 349 с. 2009            http://bmedcol.edu.ua/wp-content/uploads/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA.pdf