Предмет Догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка Група 2 – Б л/с Дата 16.10. 20 р. Тема № 4 Лекція Дезінфекція: розділи, види, методи.
м. Лисичанськ
|
Викладач |
Шарій В.М. |
|
Предмет |
Догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка |
|
Група |
2 – Б л/с |
|
Дата |
16.10. 20 р. |
|
Тема № 4 Лекція |
Дезінфекція: розділи, види, методи. |
СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
МЕТОДИЧНА
РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ № 4
ТЕМА:
Дезінфекція: розділи, види, методи.
Актуальність теми: медичний персонал повинен знати про проблему ВЛІ, її
вплив на перебіг хвороби, смертність, зростання фінансових витрат, а також
можливі юридичні проблеми. Крім його, йому повинно бути відомо про інфекції,
які найчастіше зустрічаються (гепатити і ВІЛ-інфекція), поширених збудників,
засоби передачі інфекції, чинники, що прияють ВЛІ, про те, як розпізнати групи
ризику, про заходи профілактики і контролю, що необхідні для зниження
захворюваності на ВЛІ.
Зміст матеріалу:
План:
1.
Дезінфекція, її розділи.
2.
Види дезінфекції.
3.
Методи дезінфекції.
4.
Хімічний метод дезінфекції. Характеристика дезінфекційних розчинів,
приготування розчинів, дезінфекція предметів догляду та виробів медичного призначення.
1. Дезінфекція, її розділи
Дезінфекція
— комплекс заходів, спрямованих на знищення на об'єктах зовнішнього середовища,
що оточують людину, патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій,
найпростіших, грибів, токсинів).
Дезінсекція
— знищення комах, кліщів (переносників захворювань).
Дератизація
— знищення гризунів.
Мета
дезінфекції — знищення збудників інфекції у приміщенні, на
інструментах, шприцах і голках, апаратах та інших предметах медичного
призначення, на посуді, білизні, одязі, в екскрементах пацієнтів тощо.
2. Види дезінфекції.
Розрізняють
два види дезінфекції: осередкову і
профілактичну.
Осередкова дезінфекція, залежно від того, на якому етапі передачі збудника
інфекції вона проводиться, поділяється на поточну та заключну.
Поточна дезінфекція проводиться в
осередку інфекції в присутності хворого чи бацилоносія. Мета поточної
дезінфекції — негайне знищення збудника інфекції після його виведення з
організму хворого чи носія з метою запобігання розсіюванню збудника в навколишньому
середовищі.
Заключна дезінфекція проводиться в
осередку інфекції після ізоляції хворого чи бацилоносія. її мета — повне
знезараження об'єктів, які могли бути заражені збудником інфекції.
Профілактична
дезінфекція проводиться постійно, незалежно від наявності джерела
інфекційного захворювання. Мета профілактичної дезінфекції — запобігання
виникненню і поширенню інфекційного захворювання та накопиченню збудника
захворювання в навколишньому середовищі.
3. Методи дезінфекції.
Під час
проведення дезінфекції користуються двома основними методами: фізичним
та хімічним. Можна виділити ще й третій метод дезінфекції —
комбінований (наприклад, дезінфекціязабрудненої білизни в дезінфекційному
розчині з подальшим пранням та виварюванням).
Фізичні методи дезінфекції проводяться
за допомогою механічних, термічних та променевих засобів.
Механічні методи дезінфекції забезпечують
видалення, але не знищення мікроорганізмів. При цьому із приміщення та предметів
видаляють пил, бруд, а разом з ним значну кількість мікроорганізмів.
Механічні
засоби знезаражування включають чистку, прання, вибивання, витрушування,
підмітання, фільтрацію, провітрювання та вентиляцію приміщення. Особливо
ефективне застосування пилососів. При цьому разом з пилом видаляється 98 %
мікроорганізмів. Витрушування широко застосовується при гігієнічному прибиранні.
Однак воно не вважається раціональним, оскільки не досягається повне видалення
мікрофлори, а особа, яка проводить витрушування, піддається небезпеці зараження.
Вентиляція, у тому числі і провітрювання приміщення, сприяє різкому зниженню
вмісту мікрофлори в повітрі, причому тим більше, чим більша різниця температури
зовнішнього та внутрішнього повітря. У дезінфекційній практиці вентиляція
приміщення використовується як допоміжний захід за умови, що її тривалість буде
не меншою ніж 30— 60 хв. При цьому відбувається повне заміщення повітря в
приміщенні зовнішнім повітрям, яке не містить патогенних мікроорганізмів. Добрі
результати дає кондиціонування повітря. Кондиціонер подає у приміщення чисте
профільтроване повітря певної температури і вологості, але згідно з інструкцією
потрібно періодично здійснювати очищення повітряного фільтра.
Термічні методи знезараження ґрунтуються
на застосуванні високих та низьких температур, а саме використання гарячого
повітря, водяної пари, кип'ятіння, пастеризації, спалювання, обпалювання, прожарювання,
замороження та висушування.
Дезінфекція
гарячим повітрям при температурі 120 °С протягом 45 хв у повітряному
стерилізаторі надійно вбиває мікроорганізми. Гаряче повітря 90 °С в
дезінфекційній камері використовується для дезінфекції одягу, ковдр, подушок,
матраців та інших речей.
Прасування білизни також є дезінфекційним
заходом. При тривалому прасуванні температура в товщі матеріалу досягає 100— 150
°С. Прасувати речі треба з обох боків.
Більш
ефективно діє водяна пара, тому що
вона проникає у глиб предметів. У парових стерилізаторах дезінфекцію здійснюють
водяною насиченою парою під надмірним тиском 0,5 кг/см2— 110 °С протягом 20 хв.
Порівняно
надійним методом дезінфекції є кип'ятіння
в дистильованій воді протягом 30хв або в дистильованій воді з гідрокарбонатом
натрію (2 % розчин) протягом 15 хв.
Спалювання є надійним методом знищення
мікроорганізмів. Йому підлягають інфіковані малоцінні предмети (сміття,
ганчір'я, трупи тварин, які загинули від небезпечної інфекції, дренажі, використаний
перев'язувальний матеріал тощо).
Проводять
спалювання в мікрокрематоріях або спеціальних печах, ямах чи на багатті.
Обпалювання застосовують у бактеріологічній
практиці у разі потреби знезаразити голки, лабораторні петлі, корки для
закривання пробірок та ін. Проводять обпалювання на полум'ї спиртівки або газової
горілки.
Штучне заморожування патогенних
мікроорганізмів до -270 °С не спричинює їхньої загибелі. Низькі температури
широко використовуються для консервування продуктів у харчовій промисловості, а
також у мікробіології для тривалого зберігання культур патогенних мікроорганізмів.
У
дезінфекційній практиці холод не має широкого застосування.
Висушування. Велика кількість патогенних
мікроорганізмів під впливом тривалого висушування гине. Швидкість відмирання
залежить від збудника.
Променеві засобизнезараження — це
застосування сонячного світла, ультрафіолетових променів, радіоактивного
випромінювання.
Прямі
сонячні промені згубно діють на багатьох збудників інфекційних захворювань.
Особливо чутливі до них збудники дизентерії, черевного тифу, паратифів, холери,
менш чутливі мікобактерії туберкульозу та ін. Однак застосування сонячних
променів залежить від пори року, погоди та інших причин, які важко
контролювати.
Тому цей
метод дезінфекції може застосовуватись як допоміжний. Ультрафіолетове
опромінення використовується для знезараження повітря приміщень операційних,
перев'язувальних, маніпуляційних, пологових залів з метою запобігання
внутрішньолікарняним інфекціям. Для цього над входом у приміщення встановлюють
спеціальні бактерицидні лампи, які вмикають, коли в приміщенні відсутні працівники.
Радіоактивне випромінюваннязгубно діє на
всі види мікроорганізмів та їхні спори. Тому деякі види радіоактивного
випромінювання найчастіше застосовують у заводських умовах для стерилізації лікарських
розчинів в ампулах і флаконах, одноразових шприців, інфузійних систем, гумових
рукавичок, одноразового інструментарію.
Ультразвук—акустичні коливання чистотою
від 2/10 4до2/ 106Гц.
У деяких
галузях їх застосовують для дезінфекції, стерилізації аптечного та
лабораторного посуду.
4. Хімічний метод дезінфекції Характеристика
дезінфекційних розчинів, приготування розчинів, дезінфекція предметів догляду
та виробів медичного призначення.
Хімічні
методи дезінфекції знайшли найширше застосування. В їх основі лежить
використання різних хімічних речовин, які вбивають мікроорганізми на поверхні
та всередині різних об'єктів і предметів довкілля. Для дезінфекції застосовують
лише такі хімічні препарати, які мають здатність швидко і згубно діяти на
мікроорганізми. Слід пам'ятати, що хімічні речовини можуть мати різну дію на
мікроорганізми: бактерицидну — здатність вбивати бактерії; бактеріостатичну —
пригнічувати їхню життєдіяльність; спороцидну — здатність вбивати спори;
віруліцидну — здатність вбивати віруси; фунгіцидну — здатність вбивати гриби.
Зазвичай різні хімічні препарати мають різну силу для знищення мікробів. Серед
мікробів є дуже стійкі форми, які не піддаються відразу дії дезінфекційного
засобу.
Дезінфекційні
речовини різняться між собою хімічною структурою, аотже, і вибірково діють на
складники клітин. Зокрема, хлор та хлорумісні препарати, пероксид водню та
інші, вступаючи у взаємодію з протеїнами клітин, дають реакцію окиснення.
Мінеральні кислоти і основи руйнують клітину своїми водневими та гідроксильними
іонами, спричиняючи гідроліз. Солі важких металів проникають у клітини, діють
на білки і ведуть до утворення солей — альбумінатів.
Феноли
денатурують білки і спричинюють реакцію коагуляції їх.
Усі
дезінфекційні речовини повинні:
-
швидко і повністю
розчинятися у воді або добре змішуватися з нею, утворюючи стійкі емульсії;
-
діяти швидко і в
малих концентраціях;
-
забезпечити
знезаражувальну дію навіть при наявності органічних речовин, таких, як кров,
сеча, мокротиння;
-
бути достатньо
стійкими при зберіганні;
-
бути малотоксичними
для людей;
-
бути дешевими і
доступними у виробництві, зручними для транспортування і зберігання.
Дрібні
крапельки водних розчинів дезінфекційних речовин легко і швидко адсорбуються
оболонкою мікробної клітини, швидше знаходять доступ у клітину через водну
фазу, тому водні розчини і емульсії більш активно діють на мікробну клітину.
Проте значна кількість препаратів, які застосовують для дезінфекції,
дератизації і дезінсекції, є отруйними для людини та домашніх тварин. Тому для
запобігання випадковим отруєнням під час роботи з такими препаратами необхідно
суворо дотримуватися застережних заходів. Усі особи, допущенні до роботи з
дезінфекційними засобами, обов'язково проходять інструктаж з техніки безпеки.
Слід
пам'ятати, що розфасування таких речовин та приготування робочих розчинів треба
проводити у спеціально відведених для цього приміщеннях у витяжних шафах.
Усі
препарати повинні мати етикетки з чітким зазначенням назви речовини;
відсоткової концентрації та дати виготовлення. Робочі дезінфекційні розчини
готують щодня, але у разі помутніння або забарвлення кров'ю розчин потрібно
зразу змінити.
Сучасні
дезінфекційні засоби є складними композиціями активнодіючих речовин,
четвертинних амонійних сполук, поверхнево активних речовин, розчинників,
антикорозійних та інших домішок. Дуже важливо, щоб сучасні дезінфекційні засоби
були малотоксичними (належали до 3 або 4 класу токсичних речовин), це надасть
змогу зберегти здоров'я медичного персоналу, хворих та зберегти ресурси
закладу.
Потрібно
пам'ятати, що кожен препарат у своїй основі має сильні, активнодіючі на
мікроорганізми речовини. Тому абсолютно нешкідливих препаратів не буває, і
дотримання техніки безпеки з дезінфекційними розчинами вкрай потрібне.
Дезінфекційні
засоби мають бути технологічними, зручної в застосуванні і довготривалому
зберіганні форми (таблетки, готові до застосування, рідкі і сипучі дози у
пакетах, концентрати в посудинах від 0,5 до 5 л, насичені дезінфекційним
розчином серветки тощо).
Процес
приготування та використання робочих розчинів має бути гранично простим,
швидким, доступним середньому та молодшому медичному персоналу. Препарати мають
супроводжуватися детальними, завіреними виробником (постачальником) методичними
рекомендаціями до застосування та належним набором документів (копія свідоцтва
про реєстрацію, сертифікат відповідності до Держстандарту України тощо). Крім
того, необхідно детально вивчити Методичні рекомендації до застосування дезінфекційного
засобу, затвердженні Державним санітарно-епідеміологічним наглядом МОЗ України.
Ніякі інші
тести, у тому числі, рекламні, не можуть їх замінити. Систематичне застосування
недорогих, сучасних, ресурсозберігальних препаратів дає високий економічний і
соціальний ефект. Масове проведення санітарного оброблення приміщень і
обладнання медичного закладу — це створення здорового середовища для перебування
як пацієнтів, так і медичних працівників.
Нині все
більше з'являється відомостей у засобах масової інформації про реєстрацію нових
нозологій інфекційних захворювань, а також про те, що початком патогенезу
значної частини захворювань, які досі вважалися не інфекційними, є віруси,
бактерії та інші патогенні мікроорганізми. Щоб запобігти епідемічному
процесові, треба ліквідувати головні шляхи і механізми передачі.
Проведення
якісної дезінфекції неможливе без визначення мети (профілактична, поточна,
заключна), підбору дезінфектанту і його концентрації відповідно до виду
мікроорганізмів та самих об'єктів дезінфекції, методів та режимів, норм витрат
засобу, регулярності та кратності проведення дезінфекції
Приготування концентрованого освітленого 10 % розчину хлорного вапна.
1. Надягають халат, фартух, маску, гумові рукавички,
2. Добре провітрюють приміщення.
3. Готують 1 кг сухого хлорного вапна, 9 л води.
4. Наливають у скляну, емальовану, пластмасову посудину
3—4 л води, поступово висипають хлорне вапно, помішуючи дерев'яною паличкою. У
кінці виливають залишок води, рівномірно перемішують. Закривають посудину.
Наклеюють етикетку з зазначенням назви розчину, концентрації, дати та години
заготовлення, підпис; ставлять у темне приміщення.
5. Через добу проціджують розчин через марлю, згорнуту в декілька шарів (осад
не використовують).
6. Наклеюють етикетку, де зазначають: 10 % розчин хлорного вапна
Дата приготування
Підпис
Примітка. Освітлений розчин хлорного вапна дозволяється використовувати
протягом 7 діб.
Приготування робочих розчинів сухих дезінфектантів
|
Концентрація дезінфектанту в розчині (%) |
Кількість дезінфектанту (г) |
Об’єм води |
|
0,2 |
2 |
1000 |
|
1 |
10 |
990 |
|
2 |
20 |
980 |
|
3 |
30 |
970 |
|
4 |
40 |
960 |
|
5 |
50 |
950 |
Генеральне прибирання в
асептичних приміщення
Генеральне
прибирання проводиться в операційних залах, пологових залах, палатах новонароджених,
перев'язувальних та процедурних кабінетах, палатах інтенсивної терапії,
реанімації, загальних палатах за принципом вирішальної дезінфекції не рідше 1 разу
на тиждень. В індивідуальних пологових залах — щоразу після пологів, у
загальних пологових залах — через кожні 3 дні; у палатах новонароджених — через
кожні 3 дні; у планових операційних — не рідше 1 разу на тиждень, але при великому
навантажені на операційний зал — наприкінці робочого дня; в ургентних
операційних — по закінченню чергування; у гнійних операційних — наприкінці
робочого дня; у перев'язній чистій — 1 раз на тиждень; у гнійній перев'язній —
1 раз на тиждень, а при великому потоці хворих — частіше; у маніпуляційному
кабінеті — 1 раз на тиждень.
Найчастіше
для дезінфекції використовують 6 % розчин пероксиду водню з 0,5 % розчином
мийного засобу ("Лотос", "Біолот", "Біомий").
Генеральне
прибирання обов'язково потрібно проводити у захисному одязі (технічний халат,
шапочка чи косинка, захисні окуляри, маска чи респіратор, гумові рукавички).
Для
проведення прибирання необхідно мати: відро для дезінфекційного розчину, відро
для чистої води, гідропульт або автомакс для розпилювання дезінфекційного розчину,
щітку, швабру, ганчірку (З шт.), драбину.
Перед
прибиранням необхідно відсунути від стін шафи, звільнити поверхні обладнання
від предметів, які знаходяться на них. Зросити дезінфекційним розчином стелю,
стіни, вікна. Обладнаная, апаратуру протерти також ганчіркою, зволоженою
дезінфекційним розчином. Увімкнути бактерицидну лампу на 60 хв. Оброблені поверхні
протерти ганчіркою, змоченою чистою водою, після чого витерти насухо. Повторно
включити на 30 хв бактерицидну лампу, після чого провітрити приміщення .
Заповнити
відповідні графи в "Журналі обліку проведення генеральних прибирань"
та в "Журналі обліку відпрацьованого часу бактерицидної лампи".
Запобіжні
заходи при аварійних ситуаціях:
• у разі потрапляння розчину пероксиду водню на шкіру —
необхідно змити великою кількістю води;
• у разі потрапляння дезінфекційного розчину в очі —
промити великою кількістю води протягом кількох хвилин. У разі неприємного
відчуття або різі в очах — закрапати 30 % розчином сульфацилу-натрію.
Дайте відповіді на питання:
1. Перерахуйте Накази МОЗУкраїни з питань
санітарно-протиепідемічного режиму.
2. Назвіть загальні вимоги щодо санітарно-гігієнічного та
протиепідемічного режиму лікувально-профілактичних заходів.
3. Що таке дезінфекція?
4. Назвіть методи дезінфекції.
5.3а допомогою яких засобів проводять фізичні методи
дезінфекції?
6. Що лежить в основі хімічних методів дезінфекції?
7. Назвіть правила приготування 10 % розчину хлорного
вапна.
8. Як здійснити генеральне прибирання в асептичних
приміщеннях?
9. Проведіть розрахунки по приготуванню 3% розчину
хлораміну 1л, 3л, 5л (визначте, скільки слід взяти порошку хлораміну і води в
мл для кожного завдання).
Матеріали самопідготовки студентів
за темою лекції
Касевич Н.М., Загальний догляд за хворими та медична
маніпуляцій на техніка. К.: Здоров’я, 2009. –
стор. 35 – 49.
Лісовий В.М. Основи медсестринства: підручник. – К.:ВСВ
«Медицина», 2013. – стор. 27 – 39;
Пасєчко Н.В. Онови сестринської справи.: курс лекцій. –
Тернопіль «Укрмедкнига», 1999. – стор.29 – 57; 79 – 101.
Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г.
Медсестринський процес6 Основи сестринської справи та клінічного
медсестринства. – К.: «Здоров’я», 2001.
Самостійна робота №1.
Коментарі
Дописати коментар