Викладач Шарій В.М. Предмет Внутрішня медицина Група 3 – Б л/с Дата 26.10.2020 Тема № 6 лекція Гострий і хронічний бронхіт. Бронхіальна астма. Бронхоектатична хвороба.
Викладач |
Шарій В.М. |
Предмет |
Внутрішня
медицина |
Група |
3 – Б л/с |
Дата |
26.10.2020 |
Тема № 6 лекція |
Гострий і
хронічний бронхіт. Бронхіальна астма. Бронхоектатична хвороба. |
СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО
НАВЧАННЯ
Тема: “ Бронхіти.Бронхіальна
астма . Бронхоектатична хвороба”
Фахові
компетентності:
-здатність
-назвати сприятливі фактори захворювання
органів дихання.
-перелічити основні клінічні симптоми та
синдроми при захворюваннях органів дихання. –знати суть і клінічне значення
діагностичних методів дослідження (флюорографія, бронхоскопія, бронхографія,
аналіз харкотиння, аналіз крові).
-назвати основні клінічні симптоми
невідкладних станів при захворюваннях органів дихання, тактика фельдшера в
наданні екстреної допомоги.
-вміти формулювати діагноз гострий і
хронічний бронхіт, бронхіальна астма
-знати
визначення захворюваннь, класифікація, яку покладено в основу клінічного
діагнозу, етіологію, патогенез, патологічну анатомію, клінічні симптоми та
синдроми захворювань.
-оцінювати особливості перебігу в людей
похилого віку.
-аналізувати лабораторне,
інструментальне та функціональне дослідження. Роль рентгенологічного
бронхоскопічного обстеження при захворюваннях органів дихання. –знати техніку
безпеки під час роботи в рентгенкабінетах, кабінетах функціональних досліджень.
-знати лікування пацієнтів, профілактику
захворювань.
-вміти здійснювати диспансерне
спостереження пацієнтів, роль фельдшера у проведенні диспансеризації пацієнтів.
6. Література:навчальна
(основна, додаткова)
Основна:
1.
Внутрішня медицина:
Терапія: підручник / Н.М. Середюк, І.П. Вокалюк. Київ., 2010.686с.
2. Невідкладні стан в терапії: Підручник / Т.О.
Антропова / Київ Медицина 2008.123с.
Додаткова:
1. Круглікова В.М., Шевцова Л.І. Практикум із внутрішніх
хвороб у модулях. — Київ: Медицина, 2008.312с
2.Медсестринство у внутрішній медицині / За ред.
В.В. Стасюка. — Київ: ВСВ
Медицина, 2010. 536с.
Мотивація навчальної
діяльності
Хвороби органів дихання посідають значне місце в структурі загальної
захворюваності населення і призводять до
втрати працездатності. Зростання
захворюваності на гострі та хронічні і неспецифічні хвороби органів дихання зумовлене погіршенням
екологічної ситуації,поширенням куріння,змінами реактивності організма людини. Усе це вимагає від фельдшера знань про сучасні досягнення в
пульмонології,нові методи дослідження, своєчасне виявлення захворювань органів
дихання та вміння надавати невідкладну
допомогу при гострих станах.
Бронхіти .Бронхіальна
астма
І.Бронхіти
Гострий бронхіт -це гостре запалення
слизової оболонки бронхів
Хронічний бронхіт - це запальне захворювання слизової оболонки бронхів, яке
супроводиться кашлем з виділенням слизисто-гнійного харкотиння не менше трьох
місяців упродовж двох років.
Причини бронхіту:
-куріння
-атмосферні полютанти
-інфекція
-професійні
шкідливості
-кліматичні і генетичні чинники
-застійні явища в малому
колі кровообігу
-спадкова схильність і
гіперреактивність бронхів
Патогенез бронхіта:
-порушення кровообігу та
інервації стінки бронхів
-підвищення продукції
слизу
-порушується захисна
функція війчастого епітелію
-погіршується моторна та
евакуаторна функції бронхів
-порушення бронхіальної
провідності приводить до
скупченню секрету у
бронхах, набряку слизової бронхів,
бронхоспазму
-порушення дренажної
функції бронхів та їх прохідності
Клінічні ознаки бронхіту:
А)без ускладнень
-кашель сухий або
вологий
-слизисте або
слизисто-гнійне харкотиння
-при обструктивному
бронхіті задишка
-при пальпації і
перкусії без змін
-при аускультації
дихання жорстке,хрипи сухі розсіяні,іноді вологі
-рентгенологічно :
посилення легеневого малюнку, розширення легеневих коренів
В)при ускладненнях:
-ознаки емфіземи(діжкоподібна грудна клітка. Коробковий звук,
Ослаблене везикулярне
дихання,сухі розсіяні свистячі та дзижчачи хрипи, іноді вологі.
-рентгенологічно: деформація
легеневого малюнка, сітчастий пери -бронхіальний пневмосклероз, низьке стояння діафрагми,
розширення коренів легень
-основний метод дослідження функції
зовнішнього дихання- спірографія
Ускладнення бронхіта:
-пневмосклероз кровохаркання
-емфізема легень дихальна недостатність
-легеневе серце
бронхоектатична хвороба
Лікування:
-дієта 15
-антибіотики з урахуванням чутливості мікрофлори харкотиння:
а)група пеніциліну:
ампіцилін, оксацилін, ампіокс, амоксіцилін, карбеніцилін;
комбінація амінопеніцилінів з інгібіторами бета-лактамаз- амоксіклав та уназин;
б)цефалоспорини:
І генерації-цефазолін, цефалексин, цефалотін
ІІ генерації-цефуроксім, цефоксітін,цефамандол,цефаклор
ІІІ генерації-цефатоксім, цефтріаксон, цефаперазон
ІУ генерації-цефпіром, цефепім
в)макроліди:
ерітроміцин, кларітроміцин, спіраміцин, азитроміцин,роваміцин,макропен
г)аміноглікозиди: стрептоміцин, канаміцин, неоміцин, гентаміцин,
тобраміцин, амікацин
д)фторхінолони
норфлоксацин, офлоксацин,ципрофлоксацин,левофлоксацин є)тетрацикліни:тетрациклін,доксацикліна
гідрохлорид(вібраміцин),метацикліну гідро хлорид(рондоміцин),міноциклін
-сульфаніламідні:
Сульфадиметоксин, сульфаномонотоксин,бісептол,сульфатон
-протикашльові:
Глаувент,лібексин,тусупрекс,кодеїн,кодтерпін
-відхаркувальні:
Амброксол, бромгексин, ацетил цистеїн,мукалтин
-вітамінотерапія-«Гексавіт», «Аскорутин», вітаміни В і С, антиоксиданти(
альфа-токоферол)
-імуномодулятори – продігіозан, левамізол, Т-активін, пірогенал
-для нормалізації реологічних властивостей крові та мікроциркуляції в
легенях використовують реополіглюкін, гепарин, трентал, курантил
-для поліпшення виділення харкотиння рекомендують постуральний дренаж,
масаж, ЛФК
-бронхолітики:
а)Метилксантини(еуфілін, теофілін,амінофілін
б)бета2 –агоністи короткої
дії(сальбутамол,беротек) і
тривалої
дії(формотерол,сальмотерол)
в)інгаляційні кортикостероїди(бекломед,будесонід) і системної
дії(преднізолон,дексаметазон) ; г)холінолітики(атропін,платифілін та інгаляційні –атровент);
д)комбіновані(беродуал, теофедрин,бронхолітин)
-антигістамінні
(супрастин,димедрол,кетотифен,лоратадин)
-симптоматичне лікування ,ФЗТ ( солюкс на грудну клітку,
індуктотерапія, електрофорез з еуфіліном,йодом, кальцієм,діоніном.
І.Питання для контролю знань:
1.Дати визначення гострого і хронічного бронхіту.
2.Назвати причини , патогенез гострого і хронічного бронхіту
3.Перелічити симптоми гострого і хронічного бронхіту.
4.Які особливості лікування гострого і хронічного бронхіту.
ІІ.Ситуаційні задачі:
№1
На ФАП звернувся чоловік 44-х років зі скаргами на кашель
з виділенням невеликої кількості слизово-гнійного мокротиння, задишку при
незначному фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 37,4оС,
загальну слабкість. Хворіє близько 10 років. Робота пов’язана з
переохолодженнями. Курить з юнацького віку по 1 пачці цигарок на день. Грудна
клітка діжкоподібної форми. Перкуторно – коробковий звук. Аускультативно – середньопухирчасті хрипи.
1.Найімовірніший
попередній діагноз?Обгрунтуйте його.
2.Які ще
характерні симптоми?
3.Скласти план
обстеження і лікування.
Бронхіальна
астма
-це хронічне запальне
захворювання дихальних шляхів, яке характеризується зворотньою обструкцією
бронхів, наявністю алергійного процесу в слизовій оболонці бронхів та їх
гіперреактивністю (підвищеною чутливістю їх до різних подразнюючих стимулів) та
обов’язковою клінічною ознакою є приступ ядухи або астматичний статус.
Причини бронхіальної астми:
-алергени
-інфекція
-професійні
шкідливості
-кліматичні і генетичні чинники
-спадкова схильність і
гіперреактивність бронхів
-Тригери (провокатори) -харчові
продукти, фізичні навантаження, лікарські препарати, метеорологічні умови,
вагітність, стрес
Патогенез бронхіальної астми:
u І фаза - імунологічна: утворення
антитіл на специфічні антигени.
u ІІ фаза - патохімічна:
характеризується утворенням біологічно активних речовин (гістаміну, серотоніну,
ацетилхоліну).
ІІІ фаза - патофізіологічна:
виникає під впливом біологічно активних речовин і характеризується спазмом і
звуженням дрібних бронхів, виділенням в’язкого слизу і утрудненням дихання
Клінічні ознаки бронхіальної
астми:
Приступ бронхіальної астми – ядуха(напад експіраторної задишки) виникає раптово, частіше вночі. Приступові
часто передують провісники: закладеність носа, чихання, водянисті
виділення з носа, сухий надсадний
кашель, відчуття стиснення в грудях і гострої нестачі повітря, хворий займає
вимушене положення: сидить або стоїть, опираючись руками на стіл, підвіконня, об
край ліжка(вимушене положення-ортопноє)
Задишка експіраторного характеру, видих подовжений, шумний ,дистанційні хрипи.
В акті дихання приймають участь допоміжні м’язи плечового поясу і грудей.
Міжреберні проміжки вибухають, пекуторно визначається коробковий звук, нижні
межі легень розширені, аускультативно: ослаблене везикулярне дихання ,видих
подовжений, багато різних (грубих, свистячих) сухих хрипів.
Прискорений пульс, доброго наповнення, ритмічний. АТ може бути підвищеним.
Перебіг приступу може бути легким, який швидко через 10-15 хвилин проходить,
середньої важкості та тяжким, тривалим і може переходити в астматичний стан.
Напад ядухи закінчується-відкашлює хворий скловидне в’язке харкотиння.
-основний метод дослідження функції
зовнішнього дихання- спірографія
В харкотинні при мікроскопії-еозинофіли,
спіралі Куршмана і кристали Шарко-Лейдена
Класифікація:
u
Ступінь І – інтерметуюча- клініка: симптоми менше 1 раза
на тиждень, загострення короткі, нічні симптоми до 2 раз на місяць або менше.
Між загостреннями нормальна функція легень.
u
Ступінь ІІ – легка персистуюча- симптоми 1 раз на тиждень
або частіше. Нічні симптоми частіше 2 разів на місяць
u
Ступінь ІІІ – середньої тяжкості персистуюча- щоденні симптоми, нічні симптоми більше 1
раза на тиждень.
u
Ступінь ІV – тяжка персистуюча- постійні симптоми, часті
загострення і часті нічні симптоми.
u
Лікування за ступенями
Ступінь І Бронходилятори короткої
дії (інгаляційні β-агоністи короткої дії по «вимозі» - беротек, сальбутамол, алупент,
астмопент, бриканіл).
1.
Перед фізичним навантаженням і можливим контактом з
алергеном: хромоглікат натрія або недокроміл натрію.
Ступінь ІІ Щоденно інгаляційні
протизапальні препарати: хромоглікат і недокроміл натрію;
1.
Інгаляційні кортикостероїди в низьких дозах 1 раз на добу
– бекламед, бекатид, онгокорт. По «вимозі» інгаляційні β2 - агоністи, але не більше 2 - 3 разів на добу.
Ступінь ІІІ Щоденна
протизапальна терапія:
1. Інгаляційні кортикостероїди в
високих дозах (1000 мкг) на добу;
2. Бронходилятатори пролонгованої дії: β2
агоністи тривалої дії (спіропент);
3. Теофілін тривалої дії
(еуфілін, теопек, ретофіл);
4. Інгаляційні холінолітики:
атровент;
5. Інгаляційні β2 – агоністи короткої дії
по вимозі.
Ступінь ІV Щоденна протизапальна
терапія:
1. Інгаляційні
кортикостероїди
2. Перорально щоденно кортикостероїди або по схемі
3. Бронходилятатори
4. Інгаляційні холінолітики
5. β2 агоністи по «вимозі» короткої
дії.
Ускладнення :
-Астматичний
статус
Астматичний
статус
u Астматичний статус – це тяжкий приступ
бронхіальної астми, який має затяжний період і характеризується прогресуючою
дихальною недостатністю, яка зумовлена обструкцією дихальних шляхів,
формуванням резистентності до бронхолітіків і триває більше доби
u Причини:
u Гострі респіраторні
інфекції, загострення хронічних захворювань дихальних шляхів, порушення схеми
приймання глюкокортикоїдів, передозування симпатоміметиків, використання
великих доз протизапальних засобів, десенсибілізуючих, антибіотиків.
u Стадії АС:
u І стадія – компенсації (характеризується
помірною артеріальною гіпоксемією і нормо – або гіперкапнією). Клінічно
проявляється багаторазовими приступами ядухи протягом доби, під якими
спостерігається бронхоспазм або ядухою із зменшенням кількості харкотиння,
вимушеним положенням пацієнта в ліжку, великою кількістю дистанційних сухих
хрипів.
u ІІ стадія – декомпенсації прогресуючих
вентиляційних порушень. Відмічається більш виражена гіпоксемія і наростаюча
гіперкапнія. Клінічно: наростає бронхообструкція, свідомість
збережена, відмічається чергування збудження і апатії. При аускультації
– визначається картина «німих зон», дистанційні сухі хрипи.
u ІІІ стадія –
гіперкапничної коми – характеризується тяжкою гіпоксемією і різкою
гіперкапнією, респіраторний ацидоз. Клінічно: сплутаність
свідомості, дезорієнтація хворого, поверхневе аритмічне дихання. Аускультативно:
картина «німої легені». Аритмія, гіпотензія.
Лікування астматичного стану
u
Для усунення гіпоксемії використовують оксигенотерапію.
u
Для розжиження бронхіального секрету, корекції
електролітних порушень і гемодинамічних застосовується інфузійна терапія: глюкоза5%-1
л,сольові розчини, гепарин, поліглюкін, реополіглюкін.
u
Для ліквідації ацидоза – 4% - 150-200 мл натрія
гідрокарбонат в/в. лужне питво.
u
Інгаляції атровента.
u
Еуфілін10-15 мл 2% розчину на фізрозчину 1 л в/в
крапельно
u
муколітики
u
Вже в І стадії призначають в/в струйно 60-90 мг преднізолону або гідрокортизону 125 мг
.Якщо стан не покращується, то через 3 години вводять повторно
преднізолон.
При ІІ стадії
астматичного стану добова доза до 1000 мг.
При переході астматичного
стану в ІІІ стадію проводять штучну вентиляцію легень,повторно
інфузійна терапія та гормональна і симптоматична терапія.
Лікування
анафілактичного варіанта АС.
1.В/в струминно 0,3-0,5 мл 0,1%
адреналіну в 20мл фізрозчину
2.При неефективності через 15 хвилин
в/в краплинно 0,5мл -0, 1% адреналіну у 250мл фізрозчину натрію хлориду та
глюкокортикостероїди 200-400мг гідрокортизону або 120мг преднізолону в/в
струминно з переходом на в/в краплинне введення такої дози у 250 мл фізрозчину
натрія хлорида зі швидкістю 40 крапель
за 1 хвилину.
3.В/в стуминно 0,5-1,0мл атропіну,
розведеного в 10 мл фізрозчину натрія хлорида,а через 3-5 хв. – еуфілін 2% 10 мл + 20 мл фізрозчину натрія
хлориду.
4.Антигістамінні – 2-3мл (супрастин,тавегіл,димедрол) в 10мл фізрозчину
натрія хлорида в/в струминно.
5.П/ш гепарин 5-6 тисяч ОД біля пупка
6.В/в струминно дроперидол 1-2 мл 0,25%
в 10 мл фізрозчину натрія хлорида
Невідкладна
допомога при нападі бронхіальної астми
1.Припинити контакт з алергеном
2.Надати положення ортопноє,оксігенотерапія
3.Прийняти один з препаратів -
бронхолітики:
-карманний інгалятор - інгаляційні
симпатоміметики,адреноміметики,(бета2-агоністи короткої дії краще через спейсер)-сальбутамол, алупент,
беротек, тербуталін,фенотерол
-Інгалятори тривалої дії – формотерол,сальметерол,спіропент
-інгаляційні холінолітики – атровент (іпратропіум бромід)
-комбіновані інгалятори – беродуал,комбімент
-інгаляційні кортикостероїди – будесонід,бекломед,онгокорт,бекламетазон
-метилксантини – еуфілін, амінофілін,теофілін,теопек
-протизапальні – інтал (кромоглікат натрію),недокроміл натрію(тайленд)
-антилейкотрієнові
препарати-зилейтон,монтелукаст.
-альфа і бета-адреноміметики-адреналіна гідрохлорид 0,1%-0.3-0,5-0.7 мл
підшкірно у поєднанні з папаверином2%-2мл і антигістамінними препаратами(1мл –
1% розчину димедролу або супрастину 2%-1мл,у разі потреби повторно ввести
адреналіна гідрохлорид через 40-50хвилин.
Подібно до адреналіну діє ефедрина гідрохлорид 5%-1мл підшкірно
-М-холіноблокатори – атропіна сульфат0,1%-1 мл підшкірно або платифіліна
гідротартрат 0,2%-1 мл
-при неефективності - в/в струминно
еуфілін 2% - 10 мл , а при неефективності –вводять гормональні
(кортикостероїдні або глюкокортикостероїдні)-преднізолон 30мг(1мл) в/в
струминно
-муколітики-відхаркувальні – мукалтин, амброксол(лазолван,мукосольван),
бромгексин
4.Госпіталізація у відділення реанімації при неефективності
Для попередження приступів бронхіальної астми –( кромолін натрій, інтал,
недокроміл натрй, задітен (кетотіфен).
Дітек (містить хромоглікат натрію і беротек).
Бронхоектатична
хвороба
Бронхоектатична хвороба - це хронічне
захворювання, що характеризується розширенням бронхів (бронхоектазією) і їх
нагноєнням. Інфіковані бронхоектази заповнюються гнійним вмістом.
Бувають вроджені і набуті.
Причини бронхоектатичної хвороби:
- Хронічний бронхіт, пневмонія,
туберкульоз, ексудативний плеврит, після коклюша, корі, сифілісу, пневмоконіоза,
поранення грудної клітки, запальні процеси в перібронхіальній тканині ,абсцесс
легень,пневмосклероз, бронхіальна астма,аномалії розвитку стінки
бронха-природжені бронхоектази
Патогенез бронхоектатичної хвороби:
- Утворення бронхоектазіє відбувається при розповсюдженні запального
процесу на м’язовий шар бронхів або на всі шари. Розвивається загибель м’язових волокон, заміна
еластичної тканини стінок бронхів рубцьовою. Стінки втрачають тонус, стають
податливими і бронхи поступово розширюються. В ураженій ділянці легенева
тканина здорових ділянок легенів розтягає змінену тканину і бронхи, які там
знаходяться.
Патологоанатомічні
зміни при бронхоектатичній хворобі:
Розрізняють циліндричне, веретеноподібне та мішкоподібне розширення
бронхів. В слизовій оболонці стінки бронха відбуваються значні структурні
зміни, атрофія та загибель м’язових і еластичних волокон, дистрофія хрящової
тканини. Поширення запального
процесу на навколишні тканини поступово призводить до пневмосклерозу.
Клінічні ознаки бронхоектатичної хвороби:
Кашель з гнійним
харкотинням неприємного запаху (відходить “повним ротом” від 20 - 30 мл до 500
- 1000 мл за добу). Може бути кровохаркання, слабкість, анорексія і зменшення
маси тіла, температура тіла підвищується.
При огляді: блідість або
ціаноз, при розвитку дихальної недостатності - задишка, пальці у вигляді
“барабанних паличок”, нігті у вигляді “годинникового скла”.
Перкуторно: притуплення легеневого
звуку.
Аускультативно: жорстке
дихання, вологі хрипи в зоні ураження.
Клінічний аналіз крові:
лейкоцитоз, анемія, ШОЕ - підвищено.
Загальний аналіз
харкотиння: гнійне харкотиння, багато еластичних волокон і нейтрофілів.
Рентгенографія: деформація
легеневого малюнка.
Бронхографія:
бронхоектази(найінформативніший метод).
Спірографія: реєстрація
дихальної недостатності.
Ускладнення
бронхоектатичної хвороби:
-хронічний обструктивний бронхіт
-емфізема легень , дихальна
недостатність
-легенева кровотеча( унаслідок розрива легеневих судин)
-хронічне легеневе серце
-пневмофіброз
-амілоідоз нирок
Лікування:
Ліжковий режим в стаціонарі
-антибіотики з урахуванням чутливості
мікрофлори харкотиння:
а)група пеніциліну:
ампіцилін, оксацилін,
ампіокс, амоксіцилін, карбеніцилін;
комбінація
амінопеніцилінів з інгібіторами бета-лактамаз- амоксіклав та уназин;
б)цефалоспорини:
І генерації-цефазолін,
цефалексин, цефалотін
ІІ генерації-цефуроксім,
цефоксітін,цефамандол,цефаклор
ІІІ генерації-цефатоксім,
цефтріаксон, цефаперазон
ІУ генерації-цефпіром,
цефепім
в)макроліди:ерітроміцин,
кларітроміцин, спіраміцин,
азитроміцин,роваміцин,макропен
г)аміноглікозиди:
стрептоміцин, канаміцин, неоміцин, гентаміцин, тобраміцин, амікацин
д)фторхінолони:норфлоксацин,
офлоксацин,ципрофлоксацин,левофлоксацин
є)тетрацикліни:тетрациклін,доксацикліна гідрохлорид (вібраміцин),
метацикліну гідрохлорид (рондоміцин), міноциклін
-сульфанілам:сульфадиметоксин,
сульфаномонотоксин, бісептол, сульфатон
-протикашльові:Глаувент,лібексин,тусупрекс,кодеїн,кодтерпін
-відхаркувальні:Амброксол, бромгексин, ацетил
цистеїн,мукалтин
-бронхолітики:а)Метилксантини(еуфілін,
теофілін,амінофілін
-антигістамінні
(супрастин,димедрол,кетотифен,лоратадин)
-дезінтоксикаційна терапія
-киснева
-імуномодулювальна:тималін,тимоген,Т-активін
,спленін, імуноглобуліни, пірогенал,інтерферони,
продигіозан,левамізол(декарис), вітаміни, стимулятори лейкопоезу:
метилурацил,пентоксил,лейкоген
-симптоматичне
лікування
-інгаляції
протеолітичних ферментів(трипсин,хемотрипсин, рибонуклеаза)
-Анаболічні гормони-метандростенолон,ретабол
-Внутрібронхіальне введення
антибіотиків(через бронхоскоп) і санаційну бронхоскопію
-Постуральний (позиційний) дренаж
-Масаж грудної клітки, ЛФК
При неефективності
консервативного лікування - оперативне
Невідкладна
допомога при легеневій кровотечі
Легеневе кровохаркання
–це виділення при кашлі невеликої кількості крові
( від прожилок до 4-5 мл
крові)
Легенева кровотеча- це
виділення при кашлі чистої крові( яскраво-червоної пінистої крові)
понад 4-5 мл
1.Заспокоїти пацієнта
2.Надати положення
сидячи або напівсидячи, дати лоток для
відкашлювання харкотиння
3.Накласти джгути на
нижні кінцівки
4.Заборонити розмовляти
5.На грудну клітку
покласти міхур з льодом
6.Рекомендувати холодне питво: розчин кухонної солі 1 столова ложка на стакан води.Приймати
по 1 столовій ложці
7.Аспірація крові з
дихальних шляхів
8.При наявності ознаків
гіповолемічного шока – протишокова терапія
9. А)Для розвантаження
малого кола кровообігу:
-Нітрогліцерин 1 таб.під
язик
-еуфілін 2% -10мл в/в струминно
Б) Кровоспинні засоби:
-кальція хлорид 10%-10мл
в/в струминно
-аскорбінова кислота 5% -
3-6мл в/в струминно
-етамзилат натрія
(дицинон) 12,5% - 2-4мл в/в або в/м
-амінокапронова кислота
5% розчин-100мл в/в краплинно
10.Госпіталізація.
Транспортування на ношах в напівсидячому положенні, минаючи приймальне
відділення
Рішення ситуаційних задач:
Задача№1
До фельдшеру ФАПу звернувся хворий Ф, 44 роки, який скаржиться на напад
ядухи утрудненим видихом, який закінчується кашлем з відходженням невеликої
кількості склоподібного мокротиння.
1.Найімовірніший попередній діагноз? Обгрунтуйте його.
2.Надайте допомогу.
Задача№2
У хворого Ч., 49
років, періодично після вживання шоколаду, горіхів, ягоди, з’ являються
свистячі сухі хрипи в легенях, утруднений видих. У період між загостреннями
хрипи над легенями не вислуховуються. Який імовірний діагноз у хворого ? Скласти план
обстеження і лікування.
.Питання для контроля знань
1.Які скарги характерні для захворювань органів дихання?
2.Огляд хворих із захворюваннями органів
дихання?
3.Патологічні зміни, які виявляють пальпацією грудної клітки.
4.Порівняльна і топографічна перкусія легенів.
5.Аускультаціялегенів в нормі та в разі патології.
6.Додаткові методи обстеження пацієнтів:
А) лабораторні методи
Б) методи функціонального
та інструментального дослідження.
Коментарі
Дописати коментар