Викладач Шарій В.М. Предмет Внутрішня медицина Група 3 – Б л/с Дата 26.10.2020 Тема № 6 лекція Гострий і хронічний бронхіт. Бронхіальна астма. Бронхоектатична хвороба.

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Внутрішня медицина
Група	3 – Б л/с
Дата	26.10.2020
Тема № 6  лекція	Гострий і хронічний бронхіт. Бронхіальна астма. Бронхоектатична хвороба.

 

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 

Тема: “ Бронхіти.Бронхіальна астма . Бронхоектатична хвороба”

Фахові компетентності:

-здатність

-назвати сприятливі фактори захворювання органів дихання.

-перелічити основні клінічні симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання. –знати суть і клінічне значення діагностичних методів дослідження (флюорографія, бронхоскопія, бронхографія, аналіз харкотиння, аналіз крові).

-назвати основні клінічні симптоми невідкладних станів при захворюваннях органів дихання, тактика фельдшера в наданні екстреної допомоги.

-вміти формулювати діагноз гострий і хронічний бронхіт, бронхіальна астма

-знати  визначення захворюваннь, класифікація, яку покладено в основу клінічного діагнозу, етіологію, патогенез, патологічну анатомію, клінічні симптоми та синдроми захворювань.

-оцінювати особливості перебігу в людей похилого віку.

-аналізувати лабораторне, інструментальне та функціональне дослідження. Роль рентгенологічного бронхоскопічного обстеження при захворюваннях органів дихання. –знати техніку безпеки під час роботи в рентгенкабінетах, кабінетах функціональних досліджень.

-знати лікування пацієнтів, профілактику захворювань.

-вміти здійснювати диспансерне спостереження пацієнтів, роль фельдшера у проведенні диспансеризації пацієнтів.

 

6. Література:навчальна (основна, додаткова)

 

Основна:

1.     Внутрішня медицина: Терапія: підручник / Н.М. Середюк, І.П. Вокалюк. Київ., 2010.686с.

2.     Невідкладні стан в терапії: Підручник / Т.О. Антропова / Київ Медицина 2008.123с.

Додаткова:

1. Круглікова В.М., Шевцова Л.І. Практикум із внутрішніх хвороб у модулях. — Київ: Медицина, 2008.312с

2.Медсестринство у внутрішній медицині / За ред. В.В. Стасюка. — Київ: ВСВ    Медицина, 2010. 536с.

 

Мотивація навчальної діяльності

Хвороби органів дихання посідають значне місце в структурі загальної захворюваності  населення і призводять до втрати  працездатності. Зростання захворюваності на гострі та хронічні і неспецифічні хвороби  органів дихання зумовлене погіршенням екологічної ситуації,поширенням куріння,змінами реактивності  організма людини. Усе це вимагає від  фельдшера знань про сучасні досягнення в пульмонології,нові методи дослідження, своєчасне виявлення захворювань органів дихання  та вміння надавати невідкладну допомогу при гострих станах.

 

Бронхіти .Бронхіальна астма

 

І.Бронхіти

Гострий бронхіт -це гостре запалення слизової оболонки бронхів

Хронічний бронхіт - це запальне захворювання слизової оболонки бронхів, яке супроводиться кашлем з виділенням слизисто-гнійного харкотиння не менше трьох місяців упродовж двох років.

Причини бронхіту:

           -куріння

           -атмосферні полютанти

           -інфекція

           -професійні шкідливості      

           -кліматичні  і генетичні чинники

           -застійні явища в малому колі кровообігу

           -спадкова схильність і гіперреактивність  бронхів

Патогенез бронхіта:

            -порушення кровообігу та інервації стінки бронхів

            -підвищення продукції слизу

            -порушується захисна функція війчастого епітелію

            -погіршується моторна та евакуаторна функції бронхів

             -порушення бронхіальної провідності приводить до

              скупченню секрету у бронхах, набряку слизової бронхів,

             бронхоспазму

             -порушення дренажної функції бронхів та їх прохідності

Клінічні ознаки бронхіту:

 А)без ускладнень

              -кашель сухий або вологий

              -слизисте або слизисто-гнійне харкотиння

              -при обструктивному бронхіті  задишка

              -при пальпації і перкусії  без змін

               -при аускультації дихання жорстке,хрипи сухі розсіяні,іноді вологі

               -рентгенологічно : посилення легеневого малюнку, розширення легеневих   коренів

 В)при ускладненнях:

    -ознаки емфіземи(діжкоподібна  грудна клітка. Коробковий звук,

    Ослаблене  везикулярне  дихання,сухі розсіяні свистячі та дзижчачи хрипи, іноді    вологі.

   -рентгенологічно: деформація легеневого малюнка, сітчастий пери -бронхіальний  пневмосклероз, низьке стояння діафрагми, розширення коренів легень       

 -основний метод дослідження функції зовнішнього дихання- спірографія

Ускладнення бронхіта:

                     -пневмосклероз                                 кровохаркання

                   -емфізема легень                              дихальна недостатність

                  -легеневе серце                                 бронхоектатична хвороба     

Лікування:

-дієта 15

-антибіотики з урахуванням чутливості мікрофлори харкотиння:

а)група пеніциліну:

ампіцилін, оксацилін, ампіокс, амоксіцилін, карбеніцилін;

комбінація амінопеніцилінів з інгібіторами бета-лактамаз-                          амоксіклав та уназин;

б)цефалоспорини:

І генерації-цефазолін, цефалексин, цефалотін

ІІ генерації-цефуроксім, цефоксітін,цефамандол,цефаклор

ІІІ генерації-цефатоксім, цефтріаксон, цефаперазон

ІУ генерації-цефпіром, цефепім

в)макроліди:

ерітроміцин, кларітроміцин, спіраміцин, азитроміцин,роваміцин,макропен

г)аміноглікозиди: стрептоміцин, канаміцин, неоміцин, гентаміцин, тобраміцин, амікацин

д)фторхінолони

норфлоксацин, офлоксацин,ципрофлоксацин,левофлоксацин   є)тетрацикліни:тетрациклін,доксацикліна гідрохлорид(вібраміцин),метацикліну гідро хлорид(рондоміцин),міноциклін                 

-сульфаніламідні:

Сульфадиметоксин, сульфаномонотоксин,бісептол,сульфатон

 -протикашльові:

Глаувент,лібексин,тусупрекс,кодеїн,кодтерпін

 -відхаркувальні:

Амброксол, бромгексин, ацетил цистеїн,мукалтин

-вітамінотерапія-«Гексавіт», «Аскорутин», вітаміни В і С, антиоксиданти( альфа-токоферол)

-імуномодулятори – продігіозан, левамізол, Т-активін, пірогенал

-для нормалізації реологічних властивостей крові та мікроциркуляції в легенях використовують реополіглюкін, гепарин, трентал, курантил

-для поліпшення виділення харкотиння рекомендують постуральний дренаж, масаж, ЛФК  

 -бронхолітики:

а)Метилксантини(еуфілін, теофілін,амінофілін

б)бета2 –агоністи  короткої дії(сальбутамол,беротек) і

    тривалої дії(формотерол,сальмотерол)

в)інгаляційні кортикостероїди(бекломед,будесонід) і системної дії(преднізолон,дексаметазон) ; г)холінолітики(атропін,платифілін та  інгаляційні –атровент); д)комбіновані(беродуал, теофедрин,бронхолітин)

 -антигістамінні (супрастин,димедрол,кетотифен,лоратадин)

 -симптоматичне  лікування ,ФЗТ ( солюкс на грудну клітку, індуктотерапія, електрофорез з еуфіліном,йодом, кальцієм,діоніном.

 

І.Питання  для контролю знань:

1.Дати визначення гострого і хронічного бронхіту.

2.Назвати причини , патогенез гострого і хронічного бронхіту
3.Перелічити симптоми гострого і хронічного бронхіту.

4.Які особливості лікування гострого і хронічного бронхіту.

ІІ.Ситуаційні задачі:

№1

На ФАП звернувся чоловік 44-х років зі скаргами на кашель з виділенням невеликої кількості слизово-гнійного мокротиння, задишку при незначному фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 37,4^оС, загальну слабкість. Хворіє близько 10 років. Робота пов’язана з переохолодженнями. Курить з юнацького віку по 1 пачці цигарок на день. Грудна клітка діжкоподібної форми. Перкуторно – коробковий  звук. Аускультативно – середньопухирчасті хрипи. 

 1.Найімовірніший попередній діагноз?Обгрунтуйте його.

 2.Які ще характерні симптоми?

 3.Скласти план обстеження і лікування.

 

Бронхіальна астма

            -це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується зворотньою обструкцією бронхів, наявністю алергійного процесу в слизовій оболонці бронхів та їх гіперреактивністю (підвищеною чутливістю їх до різних подразнюючих стимулів) та обов’язковою клінічною ознакою є приступ ядухи або астматичний статус.

Причини   бронхіальної астми:

           -алергени          

           -інфекція

           -професійні шкідливості      

           -кліматичні  і генетичні чинники          

           -спадкова схильність і гіперреактивність  бронхів

        -Тригери (провокатори) -харчові продукти, фізичні навантаження, лікарські препарати, метеорологічні умови, вагітність, стрес

Патогенез   бронхіальної астми:

u І фаза - імунологічна: утворення антитіл на специфічні антигени.

u ІІ фаза - патохімічна: характеризується утворенням біологічно активних речовин (гістаміну, серотоніну, ацетилхоліну).

           ІІІ фаза - патофізіологічна: виникає під впливом біологічно активних речовин і характеризується спазмом і звуженням дрібних бронхів, виділенням в’язкого слизу і утрудненням дихання        

Клінічні ознаки бронхіальної астми:

Приступ бронхіальної астми – ядуха(напад експіраторної задишки)  виникає раптово, частіше вночі. Приступові часто передують провісники: закладеність носа, чихання, водянисті виділення  з носа, сухий надсадний кашель, відчуття стиснення в грудях і гострої нестачі повітря, хворий займає вимушене положення: сидить або стоїть, опираючись руками на стіл, підвіконня, об край ліжка(вимушене положення-ортопноє)
Задишка експіраторного характеру, видих подовжений, шумний ,дистанційні хрипи. В акті дихання приймають участь допоміжні м’язи плечового поясу і грудей. Міжреберні проміжки вибухають, пекуторно визначається коробковий звук, нижні межі легень розширені, аускультативно: ослаблене везикулярне дихання ,видих подовжений, багато різних (грубих, свистячих) сухих хрипів.
Прискорений пульс, доброго наповнення, ритмічний. АТ може бути підвищеним.
Перебіг приступу може бути легким, який швидко через 10-15 хвилин проходить, середньої важкості та тяжким, тривалим і може переходити в астматичний стан.

Напад ядухи закінчується-відкашлює хворий скловидне в’язке харкотиння.

  -основний метод дослідження функції зовнішнього дихання- спірографія

В  харкотинні при мікроскопії-еозинофіли, спіралі Куршмана і кристали Шарко-Лейдена

                       Класифікація:

u Ступінь І – інтерметуюча- клініка: симптоми менше 1 раза на тиждень, загострення короткі, нічні симптоми до 2 раз на місяць або менше. Між загостреннями нормальна функція легень.

u Ступінь ІІ – легка персистуюча- симптоми 1 раз на тиждень або частіше. Нічні симптоми частіше 2 разів на місяць

u Ступінь ІІІ – середньої тяжкості персистуюча-  щоденні симптоми, нічні симптоми більше 1 раза на тиждень.

u Ступінь ІV – тяжка персистуюча- постійні симптоми, часті загострення і часті нічні симптоми.

u Лікування за ступенями

Ступінь І  Бронходилятори короткої дії (інгаляційні β-агоністи короткої дії  по «вимозі» - беротек, сальбутамол, алупент, астмопент, бриканіл).

1.     Перед фізичним навантаженням і можливим контактом з алергеном: хромоглікат натрія або недокроміл натрію.

Ступінь ІІ  Щоденно інгаляційні протизапальні препарати: хромоглікат і недокроміл натрію;

1.     Інгаляційні кортикостероїди в низьких дозах 1 раз на добу – бекламед, бекатид, онгокорт. По «вимозі» інгаляційні β2 - агоністи, але не більше    2 - 3 разів на добу.

Ступінь ІІІ   Щоденна протизапальна терапія:
1. Інгаляційні  кортикостероїди в високих дозах (1000 мкг) на добу;
2. Бронходилятатори пролонгованої дії: β2 агоністи тривалої дії (спіропент);
3. Теофілін тривалої дії  (еуфілін, теопек, ретофіл);
4. Інгаляційні холінолітики:  атровент;
5. Інгаляційні β2 – агоністи короткої дії по вимозі.
Ступінь ІV  Щоденна протизапальна терапія:
1. Інгаляційні кортикостероїди
2. Перорально щоденно кортикостероїди або по схемі
3. Бронходилятатори
4. Інгаляційні холінолітики
5. β2 агоністи по «вимозі» короткої дії.

Ускладнення  :

                    -Астматичний статус

 

Астматичний статус

 

u Астматичний статус – це тяжкий приступ бронхіальної астми, який має затяжний період і характеризується прогресуючою дихальною недостатністю, яка зумовлена обструкцією дихальних шляхів, формуванням резистентності до бронхолітіків і триває більше доби

u Причини:

u Гострі респіраторні інфекції, загострення хронічних захворювань дихальних шляхів, порушення схеми приймання глюкокортикоїдів, передозування симпатоміметиків, використання великих доз протизапальних засобів, десенсибілізуючих, антибіотиків.

u Стадії АС:

u І стадія – компенсації (характеризується помірною артеріальною гіпоксемією і нормо – або гіперкапнією). Клінічно проявляється багаторазовими приступами ядухи протягом доби, під якими спостерігається бронхоспазм або ядухою із зменшенням кількості харкотиння, вимушеним положенням пацієнта в ліжку, великою кількістю дистанційних сухих хрипів.

u ІІ стадія – декомпенсації прогресуючих вентиляційних порушень. Відмічається більш виражена гіпоксемія і наростаюча гіперкапнія. Клінічно: наростає бронхообструкція, свідомість збережена, відмічається чергування збудження і апатії. При аускультації – визначається картина «німих зон», дистанційні сухі хрипи.

u ІІІ стадія – гіперкапничної коми – характеризується тяжкою гіпоксемією і різкою гіперкапнією, респіраторний ацидоз. Клінічно: сплутаність свідомості, дезорієнтація хворого, поверхневе аритмічне дихання. Аускультативно: картина «німої легені». Аритмія, гіпотензія.

Лікування астматичного стану

u Для усунення гіпоксемії використовують оксигенотерапію.

u Для розжиження бронхіального секрету, корекції електролітних порушень і гемодинамічних застосовується інфузійна терапія: глюкоза5%-1 л,сольові розчини, гепарин, поліглюкін, реополіглюкін.

u Для ліквідації ацидоза – 4% - 150-200 мл натрія гідрокарбонат в/в. лужне питво.

u Інгаляції атровента.

u Еуфілін10-15 мл 2% розчину на фізрозчину 1 л в/в крапельно

u муколітики

u Вже в І стадії призначають в/в струйно 60-90 мг преднізолону або гідрокортизону 125 мг .Якщо стан не покращується, то через 3 години вводять  повторно  преднізолон.

           При ІІ стадії астматичного стану добова доза до 1000 мг.

           При переході астматичного стану в ІІІ стадію проводять штучну вентиляцію легень,повторно інфузійна терапія та гормональна і симптоматична терапія.

                         Лікування анафілактичного варіанта АС.

1.В/в струминно 0,3-0,5 мл  0,1% адреналіну в 20мл фізрозчину

2.При неефективності  через 15 хвилин в/в краплинно 0,5мл -0, 1% адреналіну у 250мл фізрозчину натрію хлориду та глюкокортикостероїди 200-400мг гідрокортизону або 120мг преднізолону в/в струминно з переходом на в/в краплинне введення такої дози у 250 мл фізрозчину натрія хлорида  зі швидкістю 40 крапель за 1 хвилину.

3.В/в стуминно  0,5-1,0мл атропіну, розведеного в 10 мл фізрозчину натрія хлорида,а через 3-5 хв.  – еуфілін 2% 10 мл + 20 мл фізрозчину натрія хлориду.

4.Антигістамінні – 2-3мл (супрастин,тавегіл,димедрол) в 10мл фізрозчину натрія  хлорида в/в струминно.

5.П/ш гепарин 5-6 тисяч ОД біля пупка

6.В/в струминно дроперидол 1-2 мл 0,25%  в 10 мл фізрозчину натрія хлорида

Невідкладна допомога при нападі бронхіальної астми

1.Припинити контакт з алергеном

2.Надати положення ортопноє,оксігенотерапія

3.Прийняти один з препаратів  - бронхолітики:

-карманний інгалятор  - інгаляційні симпатоміметики,адреноміметики,(бета2-агоністи короткої дії  краще через спейсер)-сальбутамол, алупент, беротек, тербуталін,фенотерол

-Інгалятори тривалої дії – формотерол,сальметерол,спіропент
-інгаляційні холінолітики – атровент (іпратропіум бромід)

-комбіновані інгалятори – беродуал,комбімент

-інгаляційні кортикостероїди – будесонід,бекломед,онгокорт,бекламетазон

-метилксантини – еуфілін, амінофілін,теофілін,теопек

-протизапальні – інтал (кромоглікат натрію),недокроміл натрію(тайленд)

 -антилейкотрієнові препарати-зилейтон,монтелукаст.

-альфа і бета-адреноміметики-адреналіна гідрохлорид 0,1%-0.3-0,5-0.7 мл підшкірно у поєднанні з папаверином2%-2мл і антигістамінними препаратами(1мл – 1% розчину димедролу або супрастину 2%-1мл,у разі потреби повторно ввести адреналіна гідрохлорид через 40-50хвилин.

Подібно до адреналіну діє ефедрина гідрохлорид 5%-1мл підшкірно

-М-холіноблокатори – атропіна сульфат0,1%-1 мл підшкірно або платифіліна гідротартрат 0,2%-1 мл

-при неефективності  - в/в струминно еуфілін 2% - 10 мл , а при неефективності –вводять гормональні (кортикостероїдні або глюкокортикостероїдні)-преднізолон 30мг(1мл) в/в струминно

-муколітики-відхаркувальні – мукалтин, амброксол(лазолван,мукосольван), бромгексин

4.Госпіталізація у відділення реанімації при неефективності

Для попередження приступів бронхіальної астми –( кромолін натрій, інтал, недокроміл натрй, задітен (кетотіфен).
Дітек (містить хромоглікат натрію і беротек).

 

 

Бронхоектатична хвороба

Бронхоектатична хвороба - це хронічне захворювання, що характеризується розширенням бронхів (бронхоектазією) і їх нагноєнням. Інфіковані бронхоектази заповнюються гнійним вмістом.

Бувають вроджені і набуті.

Причини бронхоектатичної  хвороби:

     - Хронічний бронхіт, пневмонія, туберкульоз, ексудативний плеврит, після коклюша, корі, сифілісу, пневмоконіоза, поранення грудної клітки, запальні процеси в перібронхіальній тканині ,абсцесс легень,пневмосклероз, бронхіальна астма,аномалії розвитку стінки бронха-природжені бронхоектази

Патогенез бронхоектатичної  хвороби:

- Утворення бронхоектазіє відбувається при розповсюдженні запального процесу на м’язовий шар бронхів або на всі шари. Розвивається загибель м’язових волокон, заміна еластичної тканини стінок бронхів рубцьовою. Стінки втрачають тонус, стають податливими і бронхи поступово розширюються. В ураженій ділянці легенева тканина здорових ділянок легенів розтягає змінену тканину і бронхи, які там знаходяться.

Патологоанатомічні  зміни при  бронхоектатичній   хворобі:

Розрізняють циліндричне, веретеноподібне та мішкоподібне розширення бронхів. В слизовій оболонці стінки бронха відбуваються значні структурні зміни, атрофія та загибель м’язових і еластичних волокон, дистрофія хрящової тканини. Поширення запального процесу на навколишні тканини поступово призводить до пневмосклерозу.

Клінічні ознаки бронхоектатичної  хвороби:

Кашель з гнійним харкотинням неприємного запаху (відходить “повним ротом” від 20 - 30 мл до 500 - 1000 мл за добу). Може бути кровохаркання, слабкість, анорексія і зменшення маси тіла, температура тіла підвищується.

При огляді: блідість або ціаноз, при розвитку дихальної недостатності - задишка, пальці у вигляді “барабанних паличок”, нігті у вигляді “годинникового скла”.

Перкуторно: притуплення легеневого звуку.

Аускультативно: жорстке дихання, вологі хрипи в зоні ураження.

Клінічний аналіз крові: лейкоцитоз, анемія, ШОЕ - підвищено.

Загальний аналіз харкотиння: гнійне харкотиння, багато еластичних волокон і нейтрофілів.

Рентгенографія: деформація легеневого малюнка.

Бронхографія: бронхоектази(найінформативніший метод).

Спірографія: реєстрація дихальної недостатності.                    

Ускладнення  бронхоектатичної  хвороби:

        -хронічний обструктивний бронхіт

        -емфізема легень , дихальна недостатність                      

         -легенева кровотеча( унаслідок  розрива легеневих судин)        

         -хронічне легеневе серце

         -пневмофіброз

         -амілоідоз нирок      

Лікування:

 Ліжковий режим в стаціонарі

  -антибіотики з урахуванням чутливості мікрофлори харкотиння:

 а)група пеніциліну:

ампіцилін, оксацилін, ампіокс, амоксіцилін, карбеніцилін;

комбінація амінопеніцилінів з інгібіторами бета-лактамаз-                       амоксіклав та уназин;

б)цефалоспорини:

І генерації-цефазолін, цефалексин, цефалотін

ІІ генерації-цефуроксім, цефоксітін,цефамандол,цефаклор

ІІІ генерації-цефатоксім, цефтріаксон, цефаперазон

ІУ генерації-цефпіром, цефепім                         

в)макроліди:ерітроміцин, кларітроміцин, спіраміцин,    азитроміцин,роваміцин,макропен

г)аміноглікозиди: стрептоміцин, канаміцин, неоміцин, гентаміцин, тобраміцин, амікацин

д)фторхінолони:норфлоксацин, офлоксацин,ципрофлоксацин,левофлоксацин  є)тетрацикліни:тетрациклін,доксацикліна гідрохлорид (вібраміцин), метацикліну гідрохлорид (рондоміцин), міноциклін                         

-сульфанілам:сульфадиметоксин, сульфаномонотоксин, бісептол, сульфатон

-протикашльові:Глаувент,лібексин,тусупрекс,кодеїн,кодтерпін

 -відхаркувальні:Амброксол, бромгексин, ацетил цистеїн,мукалтин

 -бронхолітики:а)Метилксантини(еуфілін, теофілін,амінофілін                           

 -антигістамінні (супрастин,димедрол,кетотифен,лоратадин)

  -дезінтоксикаційна терапія

  -киснева

  -імуномодулювальна:тималін,тимоген,Т-активін ,спленін, імуноглобуліни, пірогенал,інтерферони, продигіозан,левамізол(декарис), вітаміни, стимулятори лейкопоезу: метилурацил,пентоксил,лейкоген

                    -симптоматичне  лікування

                    -інгаляції протеолітичних ферментів(трипсин,хемотрипсин, рибонуклеаза)

  -Анаболічні гормони-метандростенолон,ретабол

  -Внутрібронхіальне введення антибіотиків(через бронхоскоп) і санаційну бронхоскопію

  -Постуральний (позиційний)  дренаж

  -Масаж грудної клітки, ЛФК

При неефективності консервативного лікування - оперативне

 

Невідкладна допомога при легеневій кровотечі

Легеневе кровохаркання –це виділення при кашлі невеликої кількості крові

( від прожилок до 4-5 мл крові)

Легенева кровотеча- це виділення при кашлі чистої крові( яскраво-червоної пінистої  крові)  понад 4-5 мл

1.Заспокоїти пацієнта

2.Надати положення сидячи  або напівсидячи, дати лоток для відкашлювання харкотиння

3.Накласти джгути на нижні кінцівки

4.Заборонити розмовляти

5.На грудну клітку покласти міхур з льодом

6.Рекомендувати  холодне питво: розчин кухонної  солі 1 столова ложка на стакан води.Приймати по 1 столовій ложці

7.Аспірація крові з дихальних шляхів

8.При наявності ознаків гіповолемічного шока – протишокова терапія

9. А)Для розвантаження малого кола кровообігу:

-Нітрогліцерин 1 таб.під язик

-еуфілін 2% -10мл в/в струминно

  Б) Кровоспинні засоби:

-кальція хлорид 10%-10мл в/в струминно

-аскорбінова кислота 5% - 3-6мл в/в струминно

-етамзилат натрія (дицинон) 12,5% - 2-4мл в/в або в/м

-амінокапронова кислота 5% розчин-100мл в/в краплинно

10.Госпіталізація.

      Транспортування на ношах  в напівсидячому положенні, минаючи приймальне відділення

 

Рішення ситуаційних задач:

Задача№1

До фельдшеру ФАПу звернувся  хворий Ф, 44 роки, який скаржиться на напад ядухи утрудненим видихом, який закінчується кашлем з відходженням невеликої кількості склоподібного мокротиння.

1.Найімовірніший попередній діагноз?  Обгрунтуйте його.

2.Надайте допомогу.

 

Задача№2

У хворого Ч., 49 років, періодично після вживання шоколаду, горіхів, ягоди, з’ являються свистячі сухі хрипи в легенях, утруднений видих. У період між загостреннями хрипи над легенями не вислуховуються. Який імовірний діагноз у хворого  ? Скласти план обстеження і лікування.

 

.Питання для контроля знань

 

1.Які скарги характерні для захворювань органів дихання?

2.Огляд хворих із захворюваннями органів  дихання?

3.Патологічні зміни, які виявляють пальпацією грудної клітки.

4.Порівняльна і топографічна перкусія легенів.

5.Аускультаціялегенів в нормі та в разі патології.

6.Додаткові методи обстеження пацієнтів:

          А) лабораторні  методи

          Б) методи функціонального та інструментального дослідження.