Шарій В.М. Предмет Внутрішня медицина Група 3 – Б л/с Дата 30.10.2020 Тема № 8 Практичне заняття Гострий і хронічний бронхіт. Пневмосклероз.
Викладач |
Шарій В.М. |
Предмет |
Внутрішня
медицина |
Група |
3 – Б л/с |
Дата |
30.10.2020 |
Тема № 8 Практичне
заняття |
Гострий і хронічний бронхіт. Пневмосклероз. |
СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО
НАВЧАННЯ
Фахові компетентності:
-здатність :
-знати: визначення захворювання, класифікацію,
етіологію, патогенез, патологічну анатомію, клініку, особливості перебігу
у людей похилого віку,лабораторне,інструментальне і функціональне дослідження,диспансерне спостереження
пацієнтів,профілактику захворювань, принципи лікування і
догляду за пацієнтами,показання до стаціонарного і амбулаторного лікування.
-вміти : проводити опитування
пацієнта,деталізацію скарг пацієнтів
-демонструвати фізікальне обстеження пацієнтів,
-визначати основні синдроми, встановлювати
діагноз,
-призначати додаткові методи обстеження,комплексне лікування та догляд
за пацієнтами,
-надавати допомогу пацієнтам з бронхоспазмом,
Познайомтесь з медичною
термінологією:
-
Хвороба – це процес, який виявляється в порушенні цілісності організму, пристосуванні його до навколишнього середовища і в зміні
самопочуття, це реакція організму на
його ушкодження, на зміну його
структури, функцій.
-
Ремісія – це поліпшення стану хворого,
під час хронічного перебігу захворювання.
-
Ускладнення – це наслідок того чи іншого
захворювання.
-
Етіологія - це вчення про причину та умови виникнення хвороби.
-
Патогенез – це механізм розвитку
захворювання.
-
Симптоми – це характерні прояви
захворювання, яких немає у здорової людини.
-
Синдром – це сукупність симптомів, споріднених
патологічним процесом, тобто мають спільний патогенез розвитку.
-
Клініка – це характерні симптоми для
конкретного захворювання з правильним порядком розвитку.
-
Діагностика – наука про методи виявлення
хвороби.
-
Діагноз – це короткий лікарський висновок
про характер і суть захворювання, викладений за допомогою медичної
термінології.
-
Лікування - це комплекс заходів направлених на видалення причини та проявів
хвороби, а також одужання хворого.
Проаналізуйте синдроми:
1.
Бронхообструктивний
синдром – характерний для захворювань легенів при яких
утруднюється проходження повітря через
бронхи (бронхіти, бронхоспазм, бронхіальна астма. Звуження або стиснення трахеї
чи великих бронхів). Внаслідок утруднення дихання у фазі видиху легені не
можуть повністю звільнитись від повітря, вони розширюються, в них збільшується
кількість повітря. Грудна клітка розширена (діжкоподібна), діафрагма стоїть
низько. Міжребер’я широкі. Голосове
треміння ослаблене. Перкуторно над легенями коробковий звук. Аускультація –
ослаблене або жорстке дихання.
2.
Синдром
збільшення повітряності легеневих альвеол - виникає при захворюваннях які
супроводжуються сильним кашлем:
бронхіти, бронхіальна астма, пневмонія, у музикантів духових інструментів, у
склодувів. Легені втрачають еластичність,часточки роздуваються - це емфізема легень. Це – патологічний стан,
що характеризується надмірним
збільшенням об’єму повітряного простору легені дістальніше від кінцевих бронхіол унаслідок розширення альвеол або деструкції їх стінок.
Клінічні симптоми: виражена задишка, кашель з виділенням слизистого або слизисто-гнійного
мокротиння,ціаноз. Одутлість обличчя , діжко подібна грудна клітка, розширення
міжребрових проміжків, голосове тремтіння ослаблене, коробковий звук при
перкусії, дихання ослаблене везикулярне, іноді сухі хрипи.
Оволодіти:
- правилами розведення та введення
антибіотиків,
-
проведення в/ш проби на чутливість до антибіотиків
-
виконати найпростіші
фізіотерапевтичні
процедури(гірчичники).
ВИКОРИСТАННЯ ГІРЧИЧНИКІВ
Навчальна мета: уміти використати гірчичники
заводського виготовлення; приготувати та відпустити загальну гірчичну ванну;
приготувати та відпустити ножну гірчичну ванну; здійснити гірчичне обгортання
(компрес); застосувати суху гірчицю; приготувати гірчичники в домашніх умовах.
Виховна мета: усвідомити важливість уважного
ставлення медичної сестри до скарг хворого на пекучий біль під час використання
гірчичників.
Початковий обсяг знань: знати механізм дії гірчиці;
показання та ділянки для використання гірчичників; можливі ускладнення під час
використання гірчичників; ознаки придатності гірчичників.
Оснащення:
1) гірчичники
заводського виготовлення;
2) суха
гірчиця;
3) тепла
вода;
4) пшеничне
борошно або крохмаль;
5) компресний
папір;
6) вата;
7) бинт;
8) марлеві
серветки;
9) рушник;
10)
простирадло;
11) ковдра.
Механізм дії гірчиці. При змочуванні гірчичного
порошку водою виділяється летка гірчична олія. Вона має різкий запах і є
основною діючою речовиною. Під час контакту зі шкірою ефірна олія подразнює
нервові рецептори з подальшим розвитком шкірної реакції, а також загальної
реакції всього організму. При цьому активізується функція лейкоцитів,
підвищується активність симпатичної та, меншою мірою, парасимпатичної нервової
системи.
Показання та ділянки для використання гірчичників. Накладати гірчичники
можна практично на всі ділянки тіла: при нежитю та головному болю — на
потилицю, при гострому трахеїті — на верхню частину груднини, при бронхіті та
пневмонії — між і під лопатками, при болю в серці — на ділянку серця, при гострих
запаленнях верхніх дихальних шляхів — на литкові м'язи, при гіпертонічному
кризі — вздовж хребта та на комірцеву зону.
Протипоказаннями
до використання гірчичників є: легенева кровотеча, злоякісні новоутворення,
захворювання шкіри.
Можливі ускладнення: подразнення шкіри, опіки, їх
потрібно обробити 5% розчином калію перманганату.
Ознаки придатності гірчичників. Гірчичники заводського
виготовлення — паперові пластинки прямокутної форми розміром 8 х 13,5 см,
вкриті шаром гірчичного борошна, котре закріплене розчином каучуку та каніфолі.
Колір
придатного гірчичника жовтий, гірчична маса розподілена рівномірно, тримається
міцно. У сухому вигляді гірчичник без запаху. Під час змочування теплою водою
одразу з'являється специфічний запах леткої гірчичної олії. При накладанні
гірчичника на шкіру відчувається пекучість.
Зберігати
гірчичники слід у сухому темному місці.
Послідовність дій під час виконання процедур
1. Гірчичники
змочіть теплою водою безпосередньо перед використанням і прикладіть до
потрібної ділянки тіла, краще через полотнину, боком, вкритим гірчицею.
2. Тепло
закутайте хворого. Дія придатних до застосування гірчичників проявляється через
кілька хвилин незначним пекучим болем.
3. Тривалість
процедури 10 — 20 хв.
4. Після
закінчення процедури зніміть гірчичники. Якщо гірчичники прикладали
безпосередньо на шкіру, то знявши їх, промийте ці ділянки тампоном, ледь
змоченим теплою водою, витріть насухо й тепло закутайте хворого.
Можна змочені
теплою водою гірчичники вкласти в поліетиленовий пакет, накласти на шкіру
хворого і злегка притиснути до неї. При цьому пакет швидко прилипне до тіла.
Через 1 — 2 хв з'являється характерний незначний пекучий біль. Через 15 — 20 хв
гірчичники зніміть.
Перевага цього методу
1.
Виключається можливість забруднення білизни та шкіри хворого.
2. У
поліетиленовому пакеті гірчичники не підсихають і зберігають здатність тривалої
подразнювальної дії, тому їх можна перекладати па нову ділянку, що сприяє
економії гірчичників.
3. Простота
використання гірчичників у поліетиленовому пакеті робить можливим
самообслуговування, що зручно в домашніх умовах.
Розведення порошку у флаконі (антибіотиків
зокрема).
Необхідні дії |
Обґрунтування |
1. Підготовка
до процедури Уважно прочитати листок
призначень пацієнта та напис на флаконі (назва, доза, термін придатності) |
Виключення помилкового введення іншого
лікарського засобу |
2. Провести гігієнічну антисептику рук.Надіти маску, чисті рукавички |
Дотримується інфекційна безпека. Виключається контакт шкіри рук медичного працівника з
лікарськими засобами |
3. Виконання
процедури Відкрити нестерильним пінцетом алюмінієву кришку в центрі |
Забезпечується доступ до гумового корка. Виключається пошкодження
голки |
4. Обробити ватою, що змочена 70% етиловим спиртом або спиртовим
антисептиком, гумовий корок |
Зменшується обсіменіння на корку |
5. Набрати в шприц необхідну кількість розчинника, (1 мл на 100000
ОД антибіотика). Якщо ампули з розчинником додаються до флакона з порошком, потрібно використовувати одну з них |
Кількість рідини,
необхідна для розчинення
порошку, зазначена в
анотації до препарату |
6. Гумовий корок
флакона з порошком проколоти
голкою, з'єднаною зі
шприцом, в якому набраний потрібний
розчинник |
Умови для введення розчинника у флакон. Використовувати розчинник, необхідний для певного препарату |
7. Ввести у флакон розчинник у необхідній
кількості |
Забезпечується
лікувальна концентрація |
8. Зняти флакон
разом з голкою з підголкового
конуса і, струснувши флакон, домогтися
повного розчинення порошку |
Забезпечується повне розчинення порошку |
9. Надіти голку з
флаконом на підголковий конус |
Умови для забору вмісту із флакона |
10. Підняти флакон догори дном і набрати
вміст флакона або його частину в шприц |
У такому положенні вміст флакона переміщується до голки |
11. Зняти флакон разом з голкою з підголкового конуса |
Від'єднання порожнього флакона |
12. Надіти і
закріпити на підголковому конусі
голку для ін'єкції |
Для
внутрішньом'язових ін'єкцій голку підбирають залежно від
товщини підшкірної клітковини пацієнта і місця ін'єкції |
13. Випустити через голку 1-2 краплі
розчину в лоток |
Перевірка прохідності голки для ін'єкцій. Виключається забруднення
навколишнього середовища.
Зменшується ризик алергійної
реакції у медичного працівника |
14. Закінчення
процедури Покласти в чистий лоток зі стерильною
пелюшкою в середину - шприц, ватні
кульки, змочені 70% етиловим спиртом або спиртовим антисептиком. У разі використання одноразового шприца
замість лотка беруть упаковку від шприца: на голку надівають ковпачок,
дотримуючись загальних правил обережності. Шприц із закритою голкою і ватні
кульки, змочені спиртом, кладуть усередину упаковки |
Підготовка до ін’єкції. Дотримується
інфекційна безпека |
15.Зняти рукавички,
маску та покласти їх у ємність
для дезінфекції Провести
гігієнічну антисептику рук. |
Забезпечується
інфекційна безпека |
Внутрішньокірна ін’єкція (проба на
індивідуальну чутливість до антибіотика-за призначенням лікаря).
Необхідні дії |
Обґрунтування |
1. Підготовка до процедури Психологічно підготувати пацієнта до маніпуляції. Отримати згоду на її проведення |
Встановлення контакту з
пацієнтом. Дотримується право пацієнта
на інформацію |
2. Уточнити індивідуальну
чутливість до антибіотика |
Забезпечується профілактика
ускладнень |
3.Уважно прочитати надпис на
упаковці та на флаконі (назва, доза, термін придатності), звірити з
листком призначення |
Виключається помилкове
введення іншого лікарського засобу |
3. Провести гігієнічну
антисептику рук.Надіти маску, чисті рукавички |
Дотримується інфекційна
безпека |
4.Приготувати необхідне оснащення |
Забезпечується ефективне
виконання процедури |
5. Виконання
процедури Розвести антибіотик. (див. процедуру 2.1): - якщо у флаконі 1000000 ОД
антибіотика, ввести у флакон 10 мл розчинника – стандартне розведення (в 1 мл
– 100 000 ОД); - набрати в 10 мл шприц 1
мл антибіотика стандартного розведення та 9 мл фізіологічного розчину (в 1 мл
– 10 000 ОД); - увести вміст шприца у
пустий флакон з-під антибіотика.
Підписати «для проби»; - набрати в 1 мл шприц 0,1 мл із флакона «для проби» (0,1 мл – 1000 ОД). Примітка: при
постановці проби для розведення антибіотиків взяти фізіологічний розчин |
Забезпечується виконання
процедури |
6. Запропонувати пацієнту зручно
сісти на стілець (при необхідності можна виконувати процедуру в положенні
пацієнта лежачи), звільнити руку до ліктьового суглоба від одягу і покласти
її долонною поверхнею догори на тверду основу |
Забезпечується зручне та
правильне положення руки |
7. Визначити місце ін’єкції у
середній третині передпліччя |
Забезпечується правильне
виконання процедури |
8. Обробити місце ін’єкції двома стерильними
ватними кульками, змоченими у 70% етиловому спирті або спиртовим
антисептиком. (мале –до4см та велике –до 10см ін’єкційне
поле) .Після висихання шкіри лівою рукою обхопити передпліччя пацієнта знизу,
зафіксувати шкіру |
Дотримується інфекційна
безпека |
9. Ввести голку у шкіру зрізом
догори під кутом 15º так, щоб занурився тільки її зріз. Обережно відпустити
ліву руку |
Створюються умови для
ефективного виконання процедури |
10. Ввести 0,1 мл препарату. При правильному введенні на місці ін’єкції
утвориться інфільтрат, який нагадує лимонну кірочку |
Забезпечується правильне
дозування |
11. Після введення препарату вийняти голку, ватку до голки під час
виймання не прикладати. Сухою стерильною ватною
кулькою злегка зняти залишки лікарського препарату |
Забезпечується ефективне
виконання процедури |
12. Порекомендувати пацієнту протягом 20 хвилин не одягати одяг на місце
ін’єкції і знаходитися під наглядом медичного персоналу |
Забезпечується
достовірність оцінки результату і попередження ускладнень |
13. Запитати у пацієнта про його самопочуття |
Забезпечується попередження
ускладнень |
14. Результати проби перевірити через 20 хвилин разом з лікарем |
Забезпечується вірогідність оцінки
результату |
15.
Закінчення процедури Продезінфікувати
використане оснащення |
Забезпечується інфекційна
безпека |
16.Зняти рукавички, та покласти їх у ємність для
дезінфекції Провести
гігієнічну антисептику рук. |
Забезпечується інфекційна безпека |
17. Зробити запис про проведення маніпуляції в листку лікарських
призначень (форма№ 003-4/о) та реакцію на неї пацієнта під особистий підпис |
Забезпечується
документування процедури та
послідовність догляду |
Випишіть у
щоденник:
-
Основні скарги пацієнтів при
захворюваннях органів дихання.
-
Дайте визначення хронічному бронхіту.
-
За характером запалення хронічний
бронхіт поділяється на: 1) ---2) ---3)_____ .
-
Перелічити скарги характерні для бронхіту: а) гострого
б)
хронічного.
-
Дайте визначення термінам:
- експіраторна задишка…
-
інстпіраторна задишка…
-
порівняльна перкусія…
-
топографічна перкусія…
-
Випишіть відхаркувальні засоби (не менше
5 назв, поясніть механізм їх дії.
Заповнити таблицю:
|
Гострий бронхіт |
Хронічний бронхіт |
Емфізема легень |
||
1. Огляд. 2. Пальпація. 3. Перкусія. 4. Аускультація |
|
|
Скласти план обстеження при гострому і
хронічному бронхіті.
Заповнити таблицю: «Лікування бронхіту»
№ з/п |
Назва препарату |
Протипоказання |
Шляхи введення |
Побічна дія |
1. |
Еритроміцин |
|
|
|
2. |
Еуфілін |
|
|
|
3. |
Амброксол |
|
|
|
4. |
Бісептол |
|
|
|
5. |
Фенкарол |
|
|
|
Вирішити задачу:
Хворий Б.,36 років.звернувся до фельдшера зі
скаргами на підвищення температури тіла
до 37,4 С,слабкість , пітливість, головний біль,кашель з виділенням
слизисто-гнійного харкотиння. Хворіє 3-ю добу.
Об’єктивно: перкуторно над легенями-ясний
легеневий звук, аускультативно- на тлі жорсткого дихання розсіяні сухи хрипи та
поодинокі вологі хрипи.
-сформулюйте
діагноз та обґрунтуйте.
-складіть
план обстеження
Список літератури:
І.Основна:
1.Внутрішня медицина: Терапія:
підручник / Н.М. Середюк, І.П. Вокалюк. — К., 2010.
2.Єпішин А.В. Пропедевтика
внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими, 2003.
3.Круглікова В.М., Шевцова Л.І. Практикум
із внутрішніх хвороб у модулях. — К.: Медицина, 2008.
ІІ.ДОПОМІЖНА:
1.Навчальний посібник з внутрішньої
медицини: навч. посіб. / Фойняк В.М., Бондаренко А.Д. та ін. — К.: Медицина,
2010.
2.Швед М.І. Пасєчко Н.В.Терапія.-Тернопіль:
Укрмедкнига, 2007.
Коментарі
Дописати коментар