Шарій В.М. Предмет Внутрішня медицина Група 4 –В Л/С Дата 21.10.20 Тема № 8 Практичне заняття Анемії

 

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Внутрішня медицина
Група	4 –В Л/С
Дата	21.10.20
Тема № 8 Практичне заняття	Анемії

 

СХЕМА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 

Методична розробка практичного заняття

Тема: “ Анемії ”

 

Фахові компетентності:

-здатність

-проводити  опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з анемыями. Визначення клінічних симптомів і синдромів, які характеризують захворювання:

-ознайомитись з даними лабораторних досліджень, їх аналіз.

-проводити догляд за пацієнтами, ознайомитись  з основними групами лікарських засобів.

-вміти  заповнити  медичну документацію.

-виписувати  рецепти.

-виконувати  призначення лікаря.

-проводити  диспансерне спостереження за пацієнтами.

-надавати невідкладну допомогу пацієнтам з гострою кровотечею.

-демонструвати  практичні навички:

¾   опитування та фізикальне обстеження пацієнтів;

¾   невідкладна допомога в разі геморагічного синдрому;

¾   проведення внутрішньовенних, внутрішньом’язових, підшкірних ін’єкцій;

 

 

Мотивація навчальної діяльності

Хвороби крові найбільш небезпечні своїми наслідками. Клінічні спостереження свідчать про прогресування захворювань крові в Україні, особливо після аварії на ЧАЕС. Відзначається також збільшення генних і хромосомних хвороб в Україні.Тому фельдшер у своїй роботі повинен виконувати рекомендації  валеології  про виділення груп ризику захворювань крові.Він повинен знати  методи діагностики, вміти проводити профогляди на підприємствах для своєчасного виявлення пацієнтів цих груп ризику.

 

Контроль вхідного рівня знань:

1.Дати  визначення анемії

2.Яка класифікація анемії

3.Назвати в нормі клінічний аналіз крові

4. Охарактеризуйте анемічний синдром

5. Охарактеризуйте синдром гострої судинної недостатності.

6. Синдром порушення  трофіки тканин та слизових оболонок

7. Синдром враження нервової системи.

8. Охарактеризуйте геморагічний синдром

9. Назвіть ведучі ознаки легеневої кровотечі

10. Назвіть ведучі ознаки  шлункової кровотечі

 

Медична термінологія

1. Гемопоез – розвиток клітин крові.

2. Макроцити – еритроцити  більше 9 мкм

3. Мікроцити – еритроцити – менше 6.5 мкм.

4. Анізоцитоз -  різні по величині еритроцити.

5. Пойкілоцитоз – зміна форми еритроцитів (витягнуті, грушевидні, у вигляді зірок).

6. Планоцити – плоскі еритроцити ( залізодефіцитна анемія).

7. Мікросфероцити – кулеподібні еритроцити (гемолітична анемія).

8.Овалоцити -  овальні еритроцити для гемолітичної анемії, ЗДА, таласемія, мета пластична анемія.

9. Анізохромія – різне забарвлення  окремих еритроцитів.

10. Нормохромні еритроцити – еритроцити з норальною кількістю гемоглобіну.

11. Гіпохромні еритроцити – з мешою кількістю гемоглобіну.

12. Гіперхромні еритроцити – з великою кількістю гемоглобіну.

13. Тільця Жоллі – останки ядра в еритроцитах.

14. Кільця Кебота останки оболонки ядра у вигляді овала або вісмірки.

15. Гемартроз -  крововилив у суглоб.

16. Хейлоз – болісні тріщини у куточках рота.

17. Койлоніхії – ложкоподібні  нігті.

 

 

Формування професійних вмінь і навичок

 

Конкретні  цілі:

:знати:  визначення захворювання, класифікацію, етіологію, патогенез, патологічну  анатомію, клініку, особливості перебігу у людей похилого віку, лабораторне, інструментальне і функціональне дослідження,диспансерне спостереження пацієнтів, профілактику       захворювань, принципи лікування і догляду за пацієнтами, показання до стаціонарного і амбулаторного  лікування. 

                     

Вміти :

проводити  опитування  пацієнта, деталізацію скарг пацієнтів, фізікальне обстеження пацієнтів, визначати основні синдроми, встановлювати  діагноз, призначати додаткові          методи  обстеження, комплексне лікування  та догляд  за пацієнтами , заповнювати    медичну  документацію та  виписувати  рецепти.

 

 

 

 

 

  Удосконалення  практичних навичок:

 

1. Обстеження пацієнтів із захворюваннями крові та органів кровотворення

1.Зібрати скарги:

¨ Кровотеча та крововиливи-причини,місця їх виникнення (шкіра,слизові оболонки тощо).

¨ Біль у кістках,особливо в груднині.

¨ Біль у горлі.

¨ Тяжкість у лівому,правому підребер‘ї.

¨ Підвищення температури тіла,її цифри,тривалість.

¨ Свербіж шкіри-в яких місцях,чи не посилюється під час приймання ванни або душу.

¨ Загальна слабкість,стомлюваність,запаморочення.

¨ Скарги з приводу порушення функціонування інших систем.

2.Зібрати анамнез захворювання:

¨ Початок захворювання.

¨ Скарги на початку захворювання.

¨ Чи звертався по медичну допомогу.

¨ Проведені діагностичні дослідження,їхні результати, особливо результати дослідження периферійної крові.

¨ Установлений діагноз.

¨ Проведене лікування(стаціонарне,амбулаторне),його ефективність.

¨ Якщо це захворювання хронічне,з’ясувати,чи часто виникали загострення,чи звертався пацієнт повторно по медичну допомогу.

¨ Чи перебував на диспансерному обліку.

¨ Чи отримував профілактичне лікування.

¨ Коли почалося останнє загострення.

 

3.Зібрати анамнез життя:

¨ Характер харчування.

¨ Хронічні захворювання внутрішніх органів,особливо травного каналу,нирок.

¨ У жінок-початок менструації,кількість вагітностей,пологів,їх перебіг,наявність фіброміоми матки.

¨ Тривале вживання нестероїдних протизапальних, сульфаніламідних препаратів,антибіотиків,цитостатиків.

¨ Професійні шкідливості(контакт із солями ртуті, сполуками свинцю,фосфору,арсену,бензином).

¨ Спадковість.

¨ Участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.

¨ Вірусний гепатит,тифи,малярія,туберкульоз.

¨ Алергологічний анамнез.

4.Оглянути пацієнта:

¨ Загальний стан.

¨ Свідомість.

¨ Шкіра та слизові(колір,вологість,висипка,крововиливи).

¨ Язик(атрофія сосочків язика,” лакований язик ”).

¨ Тріщини у кутиках рота.

¨ Запалення ясен.

¨ Збільшення мигдаликів.

¨ Коритоподібні нігті,поперечні лінії на нігтях.

¨ Ламкість волосся.

¨ Збільшення лімфатичних вузлів(шийних,надключичних, пахвових).

¨ Суглоби(збільшені у розмірах,деформація).

5.Провести пальпацію:

¨ Лімфатичні вузли:

● Передньошийні, задньошийні,підщелепні,надключичні,  підключичні,пахвові та пахвинні;

● Визначити величину,консистенцію,рухомість,колір шкіри над ними,болючість.

¨ Селезінка:

● Визначають розміри,болючість,консистенцію,щільність, форму,рухомість.

¨ Печінка:

● Визначають розмір,болючість,консистенцію,щільність, форму.

6.План обстеження:

¨ Загальний аналіз крові

¨ Гематокрит

¨ Визначення часу кровотечі

¨ Визначення часу зсідання крові

¨ Осмотична резистентність еритроцитів

¨ Коагулограма

¨ Визначення обміну заліза

¨ Стернальна пункція

¨ Сканування селезінки

¨ УЗД селезінки,печінки

         Комп’ютерна томографія

 

 

 

 

               2.Провести аналіз лабораторних досліджень.

 

Порядок дослідження:

Морфологічне дослідження крові складається з:

- Визначення кількості гемоглобіну,

- Визначення кількості еритроцитів і

- Лейкоцитів 

 - Підрахунку лейкоцитарної формули,

- Колірного показника, а також

- Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ).

Рідше приєднують підрахунок ретикулоцитів, тромбоцитів.

Для морфологічного дослідження досить тієї кількості крові, яку можна отримати з уколу в палець.

Техніка взяття крові

Дослідження крові слід завжди проводити в один той же час при однакових умовах, до прийому їжі. Кров беруть з IV пальця лівої руки. Перед уколом палець дезінфікують і знежирюють, протираючи його ватою, змоченою спиртом, а потім

ефіром або їх сумішшю. Прокол роблять або стерилізованим скарифікатором, або голкою Франка зі змінними лезами стерилізуємих. Укол зазвичай проводиться у верхівку м'якоті першої фаланги на глибину 2,5 - 3 мм. Отриману після уколу першу краплю знімають фільтрувальним папером або ватою, змоченою ефіром. Кров для дослідження беруть в певному порядку: для

визначення ШОЕ, гемоглобіну, потім - для підрахунку лейкоцитів і еритроцитів; роблять мазки. Після взяття крові, м'якоть пальця обертається змоченою ефіром або спиртом ватою і притискається до долоні для того, щоб зупинити кровотечу.

Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ)

Обладнання і реактиви:

1. Апарат Панченкова.

2. Капіляри Панченкова.

3. 5% розчин лимоннокислого натрію (свіжоприготований).

4. Годинникова скло.

5. Голка Франка або скарифікатор.

6. Вата.

7. Спирт.

Апарат Панченкова складається з штатива з капілярами (12 шт.) Шириною 1 мм, на стінці яких нанесені поділки від 0 (зверху) до 100 (знизу). На рівні 0 є буква К (кров), а на середині піпетки, біля мітки 50 - буква Р (реактив).

Хід дослідження:

У капіляр Панченкова набирають 5% розчин лимоннокислого натрію до позначки 50 (літера Р) і видувають на годинне скло. З уколу пальця, тримаючи капіляр горизонтально, набирають кров до мітки 0 (Буква К). Потім видувають кров на годинне скло з лимоннокислого натрію, після чого вдруге набирають кров до мітки 0 і випускають додатково до першої порції.

Отже, на годинному скельці є співвідношення цитрату і крові, рівне 1:4, тобто чотири обсягу крові в один об'єм реактиву. Перемішують кров кінцем капіляра, набирають її до мітки 0 і ставлять в апарат Панченкова суворо вертикально. Через годину відзначають число міліметрів стовпчика плазми.

Оцінка отриманих даних:

У нормі ШОЕ дорівнює для чоловіків 4-10 мм, для жінок 4-15 мм за годину.

Визначення вмісту гемоглобіну

Обладнання і реактиви:

1. Гемометра Салі.

2. Піпетка від гемометра Салі.

3. 0,1 N HCI.

4. Дистильована вода.

5. Піпетка.

6. Скляна паличка.

7. Голка Франка або скарифікатор.

Для кількісного визначення гемоглобіну користуються зазвичай колориметричним способом. Принцип визначення полягає в перетворенні гемоглобіну крові в солянокислий гематин і порівнянні кольору отриманого з наявним в приладі стандартом. Приладом для визначення служить гемометра Салі. Він складається з двох запаяних пробірок зі стандартною кольоровий рідиною 1% розчин солянокислого гематина в гліцерині), що містить 16,67 г% гемоглобіну (16,67 г на 100 мл крові). Між ними розташована градуйована пробірка, що має дві шкали. Одна - з поділками від 0 до 23 служить для визначення гемоглобіну в грамах на 100 мл крові, тобто в грам відсотках; інша шкала з поділками від 0 до 140 показує одиниці гемоглобіну (відсоток гемоглобіну).

Хід дослідження:

У градуйовану пробірку, що знаходиться в середньому прорізі, наливають до початку шкали 0,1 N розчин соляної кислоти. Потім з місця уколу на м'якоті пальця піпеткою Салі набирають кров до мітки 0,02 мл (20 мм3), насасивая її ротом через надіти на верхній кінець піпетки гумову трубочку зі скляним мундштуком. Кінчик піпетки обтирають від крові і опускають в пробірку з соляною кислотою, обережно видуваючи вміст, щоб не утворилися бульбашки повітря. Ударяючи пальцем по нижній частині пробірки, ретельно розмішують кров і залишають її на 5 хв. для утворення солянокислого гематину. За цей час набирають кров для іншої частини аналізу. Після закінчення цього часу підливають в пробірку по краплях дистильовану воду, розмішуючи скляною паличкою до тих пір, поки колір розчину досліджуваної крові повністю зрівняється з кольоромстандартної рідини. Відзначають, на якому розподілі знаходиться в градуйованою пробірці нижній меніск розчину крові, що показує вміст гемоглобіну в г% або одиницях (відсотках).

Оцінка отриманих даних:

У нормі вміст гемоглобіну в грам-відсотках у чоловіків коливається від 13,3 до 18 г%, у жінок - від 11,7 до 15,8 г% (у середньому 13,7); в одиницях (відсотках) у чоловіків - від 80 до 108 од., у жінок - від 70 до 95 од.

Визначення тривалості кровотечі за Дуке

Обладнанняі реактиви:

1. Голка Франка або скарифікатор.

2. Фільтрувальний папір.

3. Секундомір.

Хід дослідження:

Голкою Франка роблять укол глибиною 3 мм в м'якоть пальця або мочку вуха. Мимовільно виступає кров і її знімають   кожні 15-30 секунд фільтрувальним папером. Через 1-3 хвилини знята фільтрувальним папером крапля стає маленькою, потім папір зовсім не фарбується. Проміжок часу від моменту появи першої краплі крові до припинення фарбування фільтрувального паперу позначається як тривалість кровотечі.

Оцінка отриманих даних:

Нормальна тривалість кровотечі 2 - 4 хвилини.

Визначення часу згортання крові за способом Бюркера

Обладнання і реактиви:

1. Годинникова скло.

2. Чашка Петрі з вологою фільтрувальним папером на дні.

3. Тонка скляна паличка або голка.

4. Голка Франка або скарифікатор.

5. Дистильована вода.

6. Секундомір

Хід дослідження:

На годинне скло наносять одну краплю прокипяченной дистильованої води. Голкою Франка роблять укол в м'якоть пальця, першу краплю знімають, а другу наносять на годинне скло, помішують тонкою скляною паличкою. Час взяття крові відзначають за секундоміром. Годинникова скло поміщають у чашку Петрі. Краще всього проводити дослідження при температурі 25'C. Кожні півхвилини тонкою скляною паличкою або голкою торкаються до краплі крові від центру до периферії до тих пір, поки за паличкою не потягнуться перший ниточки фібрину, після чого зазначають час появи їх.

Оцінка отриманих даних:

У здорових людей час згортання за методом Бюркера  5-6 хвилинах.

 

               3. Продемонструвати техніку  В/В крапельного введення і в/в струминного введення лікарських розчинів.

 

 

1). Внутрішньовенне струминне введення лікарських засобів.

 

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Психологічно підготувати пацієнта до маніпуляції	Встановлення контакту з пацієнтом
2. Отримати згоду на її проведення	Дотримується право пацієнта на інформацію
3. Уточнити індивідуальну чутливість до препарату	Забезпечується попередження ускладнень
4. Підготувати необхідне оснащення	Забезпечується ефективне виконання процедури
5. Звірити напис на упаковці з листом призначення (назва, концентрація, кількість, термін придатності)	Забезпечується попередження помилкового введення ліків, правильність дозування
6. Провести гігієнічну антисептику рук.Одягнути маску, захисні окуляр/екран,нарукавники, водонепроникний фартух, стерильні рукавички	Забезпечується інфекційна безпека
7 .Виконання процедури Підготувати весь стерильний матеріал та шприц до виконання ін’єкції	Забезпечується виконання процедури
8. Набрати в шприц ліки та розчинник з ампул та флакону. Надіти ін’єкційну голку, перевірити її прохідність, поршнем витискаючи повітря з шприца	Створюються умови для виконання процедури
9. Запитати пацієнта про його самопочуття	Оцінка стану пацієнта
10. Запропонувати йому сісти чи лягти. Визначити місце ін’єкції	Забезпечується зручність виконання процедури
11. Передпліччя пацієнта укласти на тверду основу внутрішньою поверхнею догори. Під лікоть підкласти гумову подушечку та клейонку	Забезпечується повне розгинання ліктьового суглобу
12. Визначити пульс на променевій артерії	Забезпечується подальше порівняння властивостей пульсу
13. Накласти на плече, на 5-7 см вище ліктьового суглоба, гумовий джгут (на сорочку, рушник чи серветку) так, щоб вільні кінці були спрямовані вгору	Забезпечується наповнення вени. Попереджається травмування шкіри плеча
14. Перевірити пульс на променевій артерії	Забезпечується правильне накладання джгута
15. Попросити пацієнта кілька раз стиснути і розтиснути кулак	Забезпечується наповнення Вени
16. Вибрати найбільш наповнену вену	Забезпечується ефективність виконання процедури
17. Попросити пацієнта затиснути кулак	Забезпечується наповнення Вени
18. Обробити внутрішню поверхню ліктьового згину  двома стерильними   ватними кульками, змоченими у 70% етиловому спирті або спиртовому антисептику  (мале –до4см та велике –до 10см ін’єкційне поле) до висихання .	Забезпечується інфекційна безпека
19. Взяти шприц у праву руку так, щоб вказівний палець фіксував муфту голки, а інші охоплювали циліндр шприца	Забезпечується правильне положення шприца
20. Перевити прохідність голки та відсутність повітря в шприці	Забезпечується попередження ускладнень
21. Першим пальцем лівої руки відтягнути шкіру ліктьового згину вниз за ходом вени. Зафіксувати вену	Створюються умови ефективного виконання процедури
22. Тримаючи шприц паралельно до шкіри, зрізом голки догори, провести венепункцію. Відчувши «провал», легенько підтягнути поршень до себе до появи крові в шприці	Перевірка знаходження шприца у вені
23. Під муфту голки підкласти стерильну серветку	Дотримується інфекційна безпека
24. Зняти джгут лівою рукою	Забезпечуються умови виконання процедури
25. Попросити пацієнта розтиснути кулак; ще раз потягнути поршень на себе	Перевірка знаходження шприца у вені
26. Не змінюючи положення шприца, першим пальцем лівої руки натиснути на рукоятку поршня, повільно ввести ліки (стежити за станом пацієнта), залишити в шприці 1 мл рідини	Забезпечується введення ліків та попередження ускладнень
27. Притиснути до місця ін’єкції ватну кульку, змочену в спирті, різким рухом витягнути голку на серветку	Забезпечується і інфекційна безпека
28. Попросити пацієнта зігнути руку в ліктьовому суглобі разом з ватною кулькою на 3-5 хвилин до зупинки кровотечі	Забезпечується попередження ускладнень
29. Запитати у пацієнта про його самопочуття. Забрати ватну кульку	Забезпечується попередження ускладнень
30. Закінчення процедури Продезінфікувати використане оснащення	Забезпечується інфекційна безпека
31. Зняти рукавички, маску, водонепроникний фартух, захисні окуляри та покласти їх у ємність для дезінфекції. Провести гігієнічну антисептику рук.	Забезпечується інфекційна безпека
32. Зробити запис про проведення маніпуляції в листку лікарських призначень (форма№ 003-4/о) та реакцію на неї пацієнта під особистий підпис	Забезпечується документування процедури  та послідовність догляду

 

 

2).  Заповнення системи одноразового використання для внутрішньовенного краплинного введення лікарського засобу.

 

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід і сутність майбутньої процедури	Встановлення контакту з пацієнтом, заохочення до співпраці
2. Надати інформацію про лікарський препарат і його побічні дії	Дотримується право пацієнта на інформацію
3. Отримати згоду на її проведення	Дотримується право пацієнта на інформацію
4. Підготувати оснащення	Забезпечується швидке і ефективне проведення процедури
5. Провести гігієнічну антисептику рук.	Забезпечується інфекційна безпека
6. Одягнути маску, стерильні рукавички	Забезпечується інфекційна безпека
7. Виконання процедури Підготувати весь стерильний матеріал до виконання ін’єкції. Перевірити упаковку системи на герметичність та термін придатності. Звірити напис на флаконі з призначенням лікаря (назву, концентрацію, кількість), перевірити герметичність упаковки, термін придатності, прозорість рідини	Забезпечується попередження ускладнень. Забезпечується інфекційна безпека
8. Металевий диск флакону обробити ватною кулькою, змоченою в спирті, пінцетом зняти центральну частину металевої кришки, гумовий корок обробити: спирт-йод-спирт	Забезпечується інфекційна безпека
9. Стерильними ножицями розкрити пакет із одноразовою системою для внутрішньовенного краплинного введення	Забезпечується інфекційна безпека
10. Зняти ковпачок із голки повітровода, ввести її до упору через гумовий корок у флакон	Забезпечується видалення повітря із флакона
11. Зняти ковпачок із голки, яка знаходиться ближче до крапельниці, ввести її на 2/3 через гумовий корок у флакон	Попередження проникнення повітря у систему
12. Закрити гвинтовий затискач	Попередження проникнення рідини у систему
13. Перевернути флакон догори дном і закріпити його на штативі	Забезпечується рух рідини
14. Ін’єкційну голку разом з ковпачком зняти і покласти у підготовлений стерильний лоток	Забезпечується швидше заповнення системи
15. Повернути крапельницю в горизонтальне положення. Повільно, відкриваючи гвинтовий затискач, заповнити її до половини об’єму. Затискач закрити	Забезпечується заповнення лише крапельниці
16.Відкрити гвинтовий затискач, повільно заповнити довгу трубку системи до повного витіснення бульбашок повітря і появи краплин розчину з канюлі для насадки голки	Забезпечується видалення повітря із системи
17. Гвинтовий затискач закрити	Попередження втрати лікарського розчину
18. Перевірити відсутність бульбашок повітря в системі	Забезпечується попередження повітряної емболії
19. Приєднати ін’єкційну голку. Відкрити гвинтовий затискач, пропустивши кілька крапель розчину через ін’єкційну голку	Перевірка прохідності голки та витіснення із неї повітря
20. Покласти у чистий лоток  стерильну серветку, всередину неї стерильні ватні кульки, змочені 70% етиловим спиртом або спиртовим антисептиком та стерильні серветки	Забезпечується інфекційна безпека
22.Приготувати рушник, джгут, клейонку, 2-3 стрічки вузького липкого пластиру довжиною 4-5 см, подушечку	Забезпечується виконання процедури
23. Продовжити процедуру в процедурній кімнаті (палаті пацієнта,якщо призначен постільний режим).	Забезпечення комфорту пацієнта

 

3.  Підключення системи для внутрішньовенного краплинного введення лікарських засобів.

 

Необхідні дії	Обґрунтування
1. Підготовка до процедури Уточнити чи готовий пацієнт до маніпуляції. Запропонувати пацієнту в разі потреби звернутися за допомогою до медичного працівника (надати зручного положення: рука має лежати без напруження і не звисати)	Забезпечується комфортне положення пацієнта та правильне положення руки
2. Провести гігієнічну антисептику рук.Одягнути стерильні гумові рукавички, фартух,нарукавники, маску, захисний екран (окуляри).	Забезпечується інфекційна безпека
3. Виконання процедури Під лікоть пацієнта підкласти тверду гумову подушечку. Визначити пульс на променевій артерії	Забезпечується максимальне розгинання руки у ліктьовому суглобі. Перевіряються властивості пульсу
4. Накласти на плече, на 5-7 см вище ліктьового суглоба, гумовий джгут (на сорочку, рушник чи серветку) так, щоб вільні кінці були спрямовані вгору	Створюються умови для кращого наповнення вени. Попереджається травматизація шкіри
5. Перевірити пульс на променевій артерії (його властивості не повинні змінитися)	Перевірка правильності накладання джгута
6. Запропонувати пацієнту декілька разів стиснути і розтиснути кулак, вибрати найбільш наповнену вену, попросити пацієнта затиснути кулак	Сприяє кращому наповненню вени
7. Обробити внутрішню поверхню ліктьового згину  двома стерильними   ватними кульками, змоченими у 70% етиловому спирті або спиртовому антисептику  (мале –до4см та велике –до 10см ін’єкційне поле) до висихання .	Забезпечується інфекційна безпека
8. Зафіксувати вену стерильними кульками (серветками). Тримаючи голку зрізом догори, паралельно до поверхні шкіри провести венепункцію	Попередження проколу вени наскрізь
9. З появою крові в муфті попросити пацієнта розтиснути кулак, зняти джгут, підкласти серветку. Відрегулювати швидкість інфузії, призначену лікарем, гвинтовим затискачем (40-60 крапель за 1 хвилин)	Забезпечується відновлення току крові в вені. Забезпечується правильне виконання процедури
10. Зафіксувати голку (по муфті) і частину трубки до шкіри лейкопластирем, накрити місце пункції стерильною серветкою	Попереджається вихід голки із Вени
11. Спостерігати за станом пацієнта та роботою системи. При погіршенні стану викликати лікаря	Забезпечується своєчасність допомоги в разі погіршення стану пацієнта
12.Коли рівень розчину у флаконі знизиться до зрізу голки, закрити гвинтовий затискач, зняти серветку, лейкопластир. Покласти у лоток	Підготовка до закінчення процедури
13. Прикласти стерильну ватну кульку, змочену спиртом, до місця ін’єкції і швидким рухом вийняти голку на серветку	Забезпечується інфекційна безпека
14. Попросити пацієнта зігнути руку в ліктьовому суглобі разом з ватною кулькою на 3-5 хвилин до припинення кровотечі	Забезпечується профілактика кровотечі
15. Запитати у пацієнта про його самопочуття. Рекомендувати пацієнтові не вставати з ліжка протягом 40-60 хв. Забрати ватну кульку	Забезпечується профілактика ускладнень
16. Закінчення процедури Продезінфікувати використане оснащення та матеріали, використану систему та відправити її на утилізацію	Забезпечується інфекційна безпека
17. Зняти фартух, маску, окуляри/екран, рукавички та покласти їх у ємність для дезінфекції. Провести гігієнічну антисептику рук.	Забезпечується інфекційна безпека
18. Зробити запис про проведення маніпуляції в листку лікарських призначень (форма №003-4/о) та реакцію на неї пацієнта під особистий підпис	Забезпечується документування процедури  та послідовність догляду

 

 

Записати у щоденники:

1.     Порівняльна характеристика анемій:

Характерні симптоми	Залізодефіцитна анемія	В-12 фолієво-дефіцитна анемія	Гіпо –апластична анемія
Етіологія
Клініка (симптоми)
Об’єктивно
Аналіз урові клінічний
Лікування

 

2.     Підберіть етіологічний чинник для конкретної анемії

 

1.Залізодефіцитна анемія 2. В-12 фолієво-дефіцина 3. Анемія апластична 4. Гемолітична анемія  вроджена 5. Гемолітична анемія набута 6. Гостра постгеморагічна анемія

1.     Аномалія еритроцитів 2.     Легенева кровотеча 3.     Прихована кровотеча шлунково-кишкова 4.      Дефіцит заліза в їжі 5.     Променева радіація 6.     Часті вагітності 7.     Наявність глистів 8.     Хронічний ентерит 9.     Інфекційні процеси 10.                      Стравохідна кровотеча 11.                      Дефіцит вітаміну В-12 в їжі 12.                      Застосування цитостатиків 13.                      Отруєння грибами 14.                       Гемоглобінопатії 15.                       Переливання іншогрупної крові 16.                      Маточні кровотечі

 

3 Підберіть клінічні симптоми для конкретної анемії

1Залізодефіцитна анемія 2. В-12 фолієво-дефіцина 3. Анемія апластична 4. Гемолітична анемія  вроджена 5. Гемолітична анемія набута 6. Гостра постгеморагічна анемія

1.     Спотворення смаку 2.     Оніміння пальців 3.     Хейліт 4.     Проноси 5.     Біль в кістках 6.     Койлоніхії 7.     Геморагічний синдром 8.     Жовтяниця 9.     Підвищена температура тіла 10.                      Напади печінкової кольки 11.                      Вежоподібний череп 12.                      Колапс 13.                       Серцебиття

 

Задача :

У гематологічному відділенні  обласної лікарні лікуються хворі. Вони скаржаться на слабкість,  швидку втомлюваність, головний біль, задишку, серцебиття при фізичному навантаженні, біль колючого характеру в ділянці серця, підвищення температури тіла,геморагічні висипи на тілі, проноси, оніміння кінцівок, порушеня чутливості.

1.     Про які захворювання крові слід думати?

2.     Які суб’єктивні дані ви хотіли б виявити у пацієнтів? 

Із анамнезу життя відомо,  що одна пацієнтка  42-х років страждає фіброміомою матки;  друга пацієнтка спостерігається у сімейного лікаря з приводу хронічного гастриту з секреторною недостатністю, їй 57 років; інший пацієнт являється учасником ліквідації наслідків трагедії  Чернобильської АС.

1.     Які анемії можна виявити у цих пацієнтів?

2.     Вкажіть зміни в аналізах крові у цих пацієнтів.

3.     Підберіть препарати для лікування пацієнтів.

Список літератури:

І.Основна:

1.Внутрішня медицина: Терапія: підручник / Н.М. Середюк, І.П. Вокалюк. — К., 2010.

ІІ.ДОПОМІЖНА:

1.Швед М.І. Пасєчко Н.В.Терапія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2007.