Викладач Шарій В.Н. Предмет Медсестринство в геронтології, геріатрії і паліативній медицині.– 4 Ас/с Дата 22.10.20 р. Тема №4 практичне заняття Медсестринський процес при захворюваннях ендокринної системи в похилому та старечому віці.
|
Викладач |
Шарій В.Н. |
|
Предмет |
Медсестринство
в геронтології, геріатрії і паліативній медицині.– 4 Ас/с |
|
Дата |
22.10.20 р. |
|
Тема №4
практичне заняття |
Медсестринський процес при
захворюваннях ендокринної системи в
похилому та старечому віці. |
Дистанційне навчання
Актуальність
теми:
у процесі старіння залози внутрішньої секреції змінюються
і в значній мірі визначають розвиток змін в організмі в цілому. Період
найінтенсивніших змін гормонального
апарату – це середній вік (40 -60 років) і початок похилого – багато в чому є
вирішальним для подальшого перебігу процесів старіння. Усі положення про
гігієнічні заходи, спосіб життя особливо важливі для цього періоду. Цукровий
діабет - одне з найпоширеніших
захворювань ендокринної системи. У осіб похилого віку відсутня яскрава
симптоматика, пізня діагностика що приводить до цілого ряду тяжких ускладнень.. Навчальні цілі заняття:
знати, засвоїти вікові
зміни ендокринної системи у осіб похилого віку та старечого віку; особливості
перебігу ЦД-2 уППВ та осіб старечого віку; чинники ризику, можливі ускладнення
ЦД; клінічні симптоми коматозних станів та їх причини;НД при комах;
профілактику ускладнень;
вміти: проводити
мед сестринський процес: мед сестринське обстеження, виявлення дійсних та
потенційних проблем, встановлення сестринських діагнозів. планувати сестринські
втручання,виконувати їх та оцінювати ефективність сестринських втручань;
навчати пацієнтів дієтотерапії, профілактиці ускладнень (догляд за шкірою,
діабетичною стопою);
оволодіти
навичками, технікою виконання:
- розрахунок дози інсуліну;
- підшкірне введення розчину інсуліну;
- догляд за шкірою у пацієнтів з ангіопатією, діабетичною
стопою;
- збирання сечі на глюкозу з добового діурезу;
- проведення
глюкозо толерантного тесту;
- внутрішньовенне введення розчину глюкози;
- користування глюкометром.
Контроль
вихідного рівня знань, вмінь,навичок
Продовжить речення:
1. Перебіг
захворювань ендокринної системи у людей похилого віку має такі особливості:
2. Якщо в
організмі абсолютна недостатність інсуліну це буде цукровий діабет
--------------?
3. Як ви
розумієте поняття «вторинний» цукровий діабет__________?
4. Причини
первинної недостатності інсуліну_______?
5. Провокуючі
чинники, що реалізують спадкову схильність
до розвитку хвороби__________ .
6. Якою
формою ЦД хворіють люди похилого віку___?
7. Які
зовнішні фактори сприяють розвитку ІНЦД______?
8. Назвіть
класичні симптоми ЦД:
9. Які ви
знаєте судинні ускладнення ЦД_______?
10.
Як визначити рівень фізичного
навантаження для пацієнтів з ЦД похилого віку___?
Формування
професійних вмінь і навичок:
Скласти плани
сестринського догляду на проблеми:
- свербіж шкіри, інфікування;
- страх виникнення гангрени нижніх кінцівок;
- захворювання зубів та ясен;
- захворювання очей;
Складіть
порівняльну характеристику коматозних станів:
|
Симптоми |
Гіперглікемічна
кома |
Гіпоглікемічна
кома |
|
Причини |
|
|
|
Початок
розвитку |
|
|
|
Сан
свідомості |
|
|
|
Стан
шкіри |
|
|
|
Тонус м’язів |
|
|
|
Стан
очних яблук |
|
|
|
Дихання,
пульс, АТ |
|
|
|
Запах
ацетону |
|
|
|
Надання
невідкладної допомоги |
|
|
Провести:
- визначення рівня глюкози в крові глюкометром;
- підшкірне введення інсуліну;
- збирання сечі на глюкозу з добового діурезу.
Розрахуйте дозу
інсуліну:
У флаконі 10 мл
розчину актрапіду, на етикетці позначено 40 од/мл, пацієнтові необхідно ввести 16 од , скільки
розчину введете пацієнтові?
У флаконі 10 мл
розчину актрапіду, на етикетці позначено 100 од/мл, пацієнтові необхідно ввести 20 од , скільки
розчину введете пацієнтові?
Підшкірна ін’єкція (введення інсуліну).
|
Необхідні дії |
Обґрунтування |
|
1. Підготовка
до процедури Психологічно підготувати пацієнта до маніпуляції |
Встановлення контакту з пацієнтом |
|
2.
Отримати згоду на її проведення |
Дотримується
право пацієнта на інформацію |
|
3.
Уточнити індивідуальну чутливість до препарату |
Забезпечується
профілактика ускладнень |
|
4.Звірити напис на упаковці з листом призначення (назва, концентрація, кількість, термін
придатності) |
Забезпечується
попередження помилкового введення ліків, правильність дозування |
|
5.
Провести гігієнічну антисептику рук.Надіти маску, чисті рукавички |
Забезпечується
інфекційна безпека |
|
6.Підготувати оснащення |
Забезпечується
швидке й ефективне проведення процедури |
|
7. Виконання процедури Підготувати
інсуліновий шприц та флакон з інсуліном до виконання ін’єкції. Набрати
інсулін із флакона (після протирання гумової кришки спиртом, дати спирту
висохнути) відповідно до призначеної дози, враховуючи, що в 1 мл
міститься 100 ОД інсуліну (звірити із
флаконом) |
Пам’ятайте! Доза
інсуліну повинна бути набрана точно! При передозуванні
інсуліну може виникнути зниження вмісту цукру в крові – гіпоглікемічна кома.
При недостатньому введенні інсуліну може виникнути діабетична кома |
|
9.
Допомогти пацієнту зайняти зручне положення |
Забезпечується
виконання процедури |
|
10. Обробити місце ін’єкції двома стерильними ватними кульками, змоченими у 70% етиловому спирті або
спиртовому антисептику (мале –до
4см та велике –до 10см ін’єкційне поле), дати спирту висохнути |
Забезпечується
інфекційна безпека Забезпечується
ефективне виконання процедури, оскільки спирт інактивує інсулін |
|
11. Видалити залишки повітря з шприца |
Забезпечується
профілактика ускладнення |
|
12. Захопити вказівним та великим
пальцями лівої руки шкіру з підшкірною основою у ділянці ін’єкції |
Запам’ятайте! Місце
введення інсуліну необхідно змінювати кожного разу, тому що при постійному
введенні препарату в одне і те ж місце можуть виникнути ускладнення – жирова
дистрофія підшкірної основи – ліподистрофія |
|
13. Ввести в основу утвореної складки
голку на 2/3 її довжини під кутом 30-45º (якщо довжина
голки 10мм, то під кутом 90º) |
Забезпечується
дотримання методики введення |
|
14. Відпустити складку і повільно
ввести ліки |
Забезпечується
дотримання методики введення |
|
15. Прикласти суху стерильну ватну
кульку до місця ін’єкції |
Забезпечується
інфекційна безпека |
|
16. Витягнути швидким рухом голку |
Забезпечується
зменшення болю |
|
17. Запитати у пацієнта про його
самопочуття |
Забезпечується
попередження ускладнення |
|
18. Закінчення процедури Продезінфікувати
використане оснащення |
Забезпечується
інфекційна безпека |
|
20. Зняти рукавички,
маску та покласти їх у ємність для дезінфекції. Провести гігієнічну
антисептику рук. |
Забезпечується
інфекційна безпека |
|
21.
Зробити запис про проведення маніпуляції в
листку лікарських призначень (форма №003-4/о) та реакцію на неї пацієнта під
особистий підпис |
Забезпечується
документування процедури та
послідовність догляду |
Примітка: якщо
довжина голки 9 – 12 мм, то ін’єкція виконується під кутом 90*, шкіра захоплюється у складку, вводиться голка
і вводиться розчин інсуліну, вийти з шкірної складки і тільки після цього
відпустити шкірну складку.
Спиртовий розчин руйнує інсулін, ін’єкційне поле слід
обробляти розчином хлоргексидину.
Методика проведення глюкозотолерантного тесту
Протягом 3-х днів до проведення тесту слід
дотримуватися звичайного режиму харчування (із вмістом вуглеводів не менше як
125-150 г/добу) і фізичного навантаження. За три доби до проведення тесту
відміняють лікарські засоби, яківпливають
на рівень глікемії та сприяють хибно позитивним або хибно негативним
результатам, у першу чергуглюкокортикоїди, тіазиди, пероральні контрацептиви,
(бета- адреноблокатори).
Перший забір
капілярної крові з пальця беруть для визначення вихідного рівня глікемії. Його проводять після
повного голодування протягом 10-14 год.
Після визначення глікемії натще
обстежуваний вживає перорально 75 г сухої сечовини глюкози,
попередньо розчиненої в 250-300 мл води, протягом 2-5 хв. Для поліпшення смакових якостей до розчину
глюкози можна додати лимонний сік або лимонну кислоту; під час обстеження
дітей, глюкозу розчиняють із розрахунку 1,75 г на 1
кг маси дитини, але не більше за 75 г ступні рівні глікемії
визначають через 1 та 2 год. Після вживання розчину глюкози час проведення тесту пацієнт повинен
перебувати в стані спокою; курити і
виконувати фізичні навантаження забороняється. Під час менструації
проводити тест не доцільно
Глікозований гемоглобін
До методів, що дозволяють виявити транзиторну гіперглікемію,
відносять визначення глікозованих протеінів, період існування
яких в організмі коливається від 2 до 12 тижнів залежно від виду білка.
Звязуючись з глюкозою, вони нібито накопичують її, являючи собою запамятовуючий пристрій для
зберігання інформації про вміст глюкози у крові.
Гемоглобін А у здорових людей містить фракцію
гемоглобіну А1с, у склад якої входитьглюкоза.
Відсотковий вміст глікозованого гемоглобіну становить
4-6 % від загальної кількості гемоглобіну.
У хворих на цукровий діабет при постійній
гіперглікемії збільшується відсоток включення глюкози в молекулу гемоглобіну,
що супроводжується збільшенням фракції глікерованого гемоглобіну, а сумарний вміст немоглобіну А1 у крові перевищує
9-10 %.
Транзиторна гіперглікемія супроводжується збільшенням
рівня глікерованого гемоглобіну впродовж
2-3 місяців навіть після нормалізації цукру у крові.
Для визначення глікозованого гемоглобіну використовують
метод колонної хроматографіі або калориметрії.
При проведенні
глікемічного профілю визначають глюкозу крові кожні 3 години на протязі однієї
доби (6.00., 9.00., 12.00. та т.п.) для подальшої корекції терапії цукрового
діабету. Підвищенню глікемії можуть сприяти: дієта, багата жирами, прийом
глюкокортикоїдних препаратів, естрогену, контрацептивів, сечогінних (групи
дихлотіазида), адреналіну, морфію, дилантина, нікотинової кислоти. Разом з цим
гіперглікемія виявляється при гіпокаліемії, акромегалії, хворобі
Іценко-Кушинга, глюкостеромі, альдостеромі, феохромоцитомі, глюкагономі,
соматостатиномі, дифузному токсичному зобі, пухлинах головного мозку,
гарячкових захворюваннях, хронічній недостатності печінки і нирок. Зниження
глікемії може спостерігатися при тривалому голодуванні, захворюваннях,
обумовлених гіперінсулінізмом і алкоголізмом. 3. Методи діагностики глюкозурії.
У здорових людей сеча може утримувати невелику кількість глюкози -
0,001-0,015%, що становить 0,01-0,15 г/л. У новонароджених протягом перших двох
тижнів і літніх людей старше 60 років виявляється деяке збільшення глюкозурії,
що досягає 0,025-0,070% (0,25-0,7 г/л). Найшвидше виявити глюкозурію дозволяє індикаторний
папір "Глюкотест", а також аналогічні індикаторні папери
"Тесттайп", "Кліністікс", "Біофан" та інш.
Індикаторний папір просочений складом, що включає глюкозооксидазу, пероксидазу
і ортолідин. Смужки паперу (жовтого кольору) опускають в сечу, за наявності
глюкози через 10 секунд папір змінює забарвлення від світло-блакитного до
яскраво-синього внаслідок окислення ортолідина у присутності глюкози.
Чутливість вказаних тестів коливається від 0,015 до 0,1% (0,15-1 г/л). Для
виявлення глюкозурії необхідно використовувати добову сечу або зібрану протягом
2-3 годин після пробного сніданку. Окрім цукрового діабету, глюкозурія може
виявлятися при нирковому діабеті, захворюваннях нирок (гострий і хронічний
гломерулонефрит, пієлонефрит), синдромі Фанконі, вагітності. При проведенні
глюкозурічного профілю визначають цукор, щільність та кількість сечі у кожній
порції, що зібрана через 3 години на протязі однієї доби для подальшої корекції
терапії цукрового діабету. 4. Глікозильований гемоглобін. Метод дозволяє виявити
транзиторну
VIII. Список літератури
навчальної: В.С.
Тарасюк, Г.Б. Кучанська «Медсестринство в геронтології, геріатрії і паліативній
медицині».-К.: ВСВ «Медицина», 2013,
методичної:
Касевич Н.М. Практикум з сестринської справи. – К.: «Здоров’я»2005,
Коментарі
Дописати коментар