Шарій В.Н. Предмет Геронтологія, геріатрыія і паліативна медицина Група 4 - А л/с Дата 23.10.20р Тема №2 Практичне занаття : Особливості перебігу захворювань системи органів кровообігу в осіб літнього та старечого віку

 

Викладач	Шарій В.Н.
Предмет	Геронтологія, геріатрыія і паліативна медицина
Група	4 - А л/с
Дата	23.10.20р
Тема №2 Практичне занаття	: Особливості перебігу захворювань системи органів кровообігу  в осіб літнього та старечого віку

 

 

 

Актуальність теми: при нормальному , фізіологічному старінні система кровообігу  зазнає найбільших  вікових змін.  Вікові зміни значно обмежують  адаптаційні можливості фізіологічних систем організму. Створюються умови для розвитку патології.

Цілі заняття:

Ознайомитися, мати уявлення про поширеність захворювань серцево-судинної системи серед населення;

знати, засвоїти вікові зміни с.с.с. у пацієнтів похилого і старечого віку;  етіологію, класифікацію, клініку гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, ІХС(стенокардії, інфаркту міокарду, хронічної серцевої недостатності у ППВ та старечого віку);

вміти     обстежувати пацієнів  при захворюваннях с.с.с.,  готувати пацієнтів до проби з фізичним навантаженням при ішемічній хворобі серця, готувати до загального клінічного та біохімічного аналізів крові, асистувати лікареві  під час інструментальних обстежень геріатричного хворого (рентгенографії,УЗДсерця, холтерівського моніторування); спостерігати за основними  функціональними прказниками організму; організовувати домашній стаціонар; навчати пацієнта та його оточення  само- та взаємодогляду; виконувати всі види маніпуляцій; надавати невідкладну медичну  допомогу.

оволодіти навичками, технікою виконання  проведення холтерівського  моні торування, ЕКГ дослідження з навантаженням,надання медичної допомоги при гіпертонічному кризі ускладненому, неускладненому, стенокардії, інфаркті міокарда, колапсі, непритомності, серцевій астмі. набряку легень.

Контроль вихідного рівня знань, вмінь,навичок

Закінчіть речення:

1.     Судинна стінка в наслідок старіння  склерозується, її еластичність______ , здатність  до розширення і звуження_____ .

2.     Зменшення  кількості функціонуючих капілярів веде до _______ периферичного  опору.

3.     Зниження скоротливої здатності  міокарда є результатом_______ .

4.     На фізичне  навнтажея виникає виражена _____ реакція.

5.     Звіком рівень АТ_____ .

6.      До судинної патології відноситься:______.

7.     До коронарної патології відноситься____ .

8.     До гострої серцевої патології відноситься____ .

9.     Хронічна серцева патологія характеризується такими симптомами:____ .

10.  Больовий синдром при гострій коронарній патології характеризується такими ознаками:  1)____ 2)_____ 3)_____ 4)______ 5)_____ 6)___ .            

 Формування професійних вмінь і навичок, оволодіти

Методика реєстрації ЕКГ

Дайте визначення поняттю : холтерівське моні торування ЕКГ, його мета.

Назвіть  методи дослідження ЕКГ з навантаженням.

ТЕХНІКА  ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЇ

1.    ЕКГ записують після 10-15 хвилинного відпочинку і не раніше, ніж через 2 години після їжі.

2.    Запис проводять в положенні хворого лежачи. Звільнити від одягу зап’ястя, гомілки, передню поверхню грудної клітки.

3.    Накласти  електроди на кінцівки:

        а) червоний – права рука;

        б) жовтий  - ліва рука;

        в) зелений – ліва нога;

        г) чорний – права нога.     

4.     Шкіру під електродами знежирити спиртом, накласти прокладки, змочені водою або 10% розчином натрію хлориду, а при значному волосяному покриві рекомендується зволожити шкіру мильним розчином. 

5.     ЕКГ проводять при спокійному диханні пацієнта.

6.     Записують ЕКГ в стандартних відведеннях I, II, III, в підсилених однополюсних  відведеннях від кінцівок: аVR, aVL, aVF і у грудних відведеннях :

            V_{1 –} IV міжреберний проміжок  праворуч від груднини;

            V₂ – IV міжреберний проміжок ліворуч від груднини;

            V₃ – середина лінії, що з’єднує V₂ і V₄;

            V₄ – V міжребровий проміжок по лівій середньоключичній лінії;

            V₅ – по лівій передньопідпахвовій лінії, на горизонтальному рівні  V₄;

            V₆ – по лівій середньопідпахвовій лінії на горизонтальному рівні V₄ – V_5.

7.     Запис ЕКГ:

ü увімкнути живлення;

ü записати контрольний мілівольт;

 

 

ü записати послідовно 12 відведень :

ü І, ІІ, ІІІ – головні відведення;

ü AVR, AVL, AVF – посилені однополюсні відведення;

ü V₁ – V₆   грудні відведення:

ü записати контрольний мілівольт;

ü знеструмити апарат, зняти електроди;

ü підписати електрокардіограму.

8.     У кожному відведенні записують не менш 4 комплексів.

9.    По закінченню запису  ЕКГ зазначають П.І.Б, вік, дату, час обстеження.

10.                       Кожна ЕКГ містить зубці P, Q, R, S ,Т; комплекси (QRS i QRST) ; інтервали P-Q, S-T. Зубці P, R, T спрямовані до гори (позитивні), Q, S- негативні,   спрямовані вниз.

11.                       Негативний зубець Q відповідає збудженню міжшлуночкової перегородки.

12.                       Утворення зубця R відповідає повному періоду збудження обох шлуночків.

13.                       Виникнення зубця S свідчить про закінчення збудження шлуночків.

14.                       В момент повної деполяризації міокарда різниця потенціалів відсутня, тому на ЕКГ інтервал S-T має вигляд прямої лінії.

15.                       Утворення зубця Т відповідає фазі відновлення (реполяризації) міокарда.

16.                       Інтервал Q -T, комплекс QRST відображає електричну систолу серця.

17.                       Тривалість зубця P-0,06 - 0,10 с,  висота 1,5- 2,5мм.;

18.                        Тривалість зубця Q-0,03с, глибина не більше 25% від зубця R;

19.                        Тривалість зубця S-0,04 с ;

20.                        Тривалість зубця Т- 0,16 - 0,24с, а висота до 3мм, а у грудних відведеннях до 15-17мм;

21.                        Інтервал P-Q - 0,12- 0,20 с;

22. Тривалість QRS-0,06 - 0,10 с.

 

ТЕХНІКА ВИЗНАЧЕННЯ ШИРИНИ ЗУБЦІВ І ІНТЕРВАЛІВ

1.      Ширина зубців, комплексів та інтервалів визначається у секундах: підраховують кількість поділок на міліметровій сітці та умножають на 0,02 с тому, що одна поділка дорівнює 0,02 с .

2.     Амплітуда зубців визначається в міліметрах. Одна поділка дорівнює 1мм.

3.     Для визначення інтервалу R-R при не регулярному ритмі підраховують три інтервалі R-R, беруть його середньоарифметичне значення.

 

 

 

Провести:  визначення пульсу, АТ, ЧД,  реєстрацію ЕКГ, інгаляції кисню, накладання венозних джгутів, провести забір крові на біохімічні дослідження, підшкірне введення гепарину.

 Контроль  професійних вмінь і навичок :

1. Розвиток нападів стенокардії у геріатричних пацієнтів сприяє:

а) надмірне споживання їжі;

б) перевтома;

в) тряска їзда;

г) розмова праця;

д) переохолодження.

2. Особливістю перебігу стенокардії у геріатричних пацієнтів є:

а) відсутність болю;

б) раптовий початок;

в) яскраве емоційне забарвлення нападу;

г) коротка тривалість нападу;

д) усе вище перелічене.

3. Вінцевий кровообіг у похилому віці часто порушується через:

а) атеросклеротичне ураження судин;

б)спазм вінцевих судин;

в) порушення обмінних процесів у міокарді;

г) порушення транспорту глюкози;

д) ревматичне ураження вінцевих судин.

4. При гіпертонічному кризі пацієнтові, коли немає можливості внутрішньовенно ввести ліки, можна:

а) дати перорально нітрати, каптоприл,

б) дати перорально кордіамін, мезатон;

в) дати сублінгвально нітрати, каптоприл

г) дати сублінгвально АТФ – ЛОНГ, рибок син;

д) дати в краплях настоянку собачої кропиви.

5. У пацієнта похилого віку у будь-який період інфаркту міокарда може виникнути:

а) синдром Дреслера,

б) інсульт,

в) кардіогенний шок,

г)гіпертензивний криз,

д) гіпертермічна реакція.

6. Серцева недостатність у геріатричних пацієнтів має:

а) швидко прогресуючий перебіг;

б) повільно прогресуючий перебіг;

в) сприятливий перебіг;

г) зворотній перебіг;

д) інтермітуючий перебіг.

7.  На  ЕКГ  у геріатричних пацієнтів з інфарктом міокарда:

а) зміни виражені в стандартних відведеннях;

б) ) зміни виражені в грудних відведеннях:

в) зміни можуть бути відсутніми;

г) зміни виражені в І – ІІ  стандартних відведеннях;

д) ) зміни виражені в І – ІІІ  стандартних відведеннях;

8. Набряки при серцевій недостатності у геріатричних пацієнтів:

а) часто бувають масивними;

б) ) часто бувають незначними;

в) часто локалізуються на повіках;

г) ) часто локалізуються на обличчі;

д) часто при натисненні не залишається ямки.

9. У разі непереносимості нітратів при  стенокардії призначають:

а) сусак-форте;

б) корватон;

в) нітросорбіт;

г) нітроксоліт;

д) атропін.

10. Артеріальна гіпертензія, яка розвивається  в пізні вікові періоди, характеризується:

а) бідною суб’єктианою симптоматикою;

б) частими гіпертензивними кризами;

в) вираженою суб’єктивною симптоматикою;

г) частим головним болем;

д) зміни з боку інших систем не виражені.

Задача: фельдшер швидкої допомоги на підставі даних суб’єктивного, об’єктивного та додаткового методів дослідження встановив діагноз: ессенціальна гіпертензія. Ускладнений гіпертензивний криз.

1.     Які ознаки вказують на те,що це ускладнений гіпертензивний криз.

2.     Тактика  фельдшера в даній ситуації.

3.     Невідкладна допомога пацієнтові.

Задача: Пацієнт з хронічною серцевою недостатністю:  скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, постійні набряки на нижніх кінцівках, збільшення живота в об’ємі. Добовий діурез складає 700мл.

Пацієнт вживає за добу 1,5 л рідини.

Надайте рекомендації пацієнтові з питань харчування та вживання рідини.

Визначте водний баланс пацієнта.

 Список літератури

навчальної : Тарасюк В.С.,Кучанська Г.Б.  Медсестринство в геронтології. геріатрії і паліативній медицині. – К.: ВСВ «Медицина»,2013 , стор. 212 – 260.