Шарій В.М. Предмет Сімейна медицина Група 4В л/с Дата 25.01.2021 Тема № 2 лекція Роль фельдшера в охороні дитинства. Протиепідемічна робота, участь фельдшера в її проведенні.

 

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Сімейна медицина
Група	4В л/с
Дата	25.01.2021
Тема  № 2 лекція	Роль фельдшера в охороні дитинства. Протиепідемічна робота, участь фельдшера в її проведенні.

 

Лекцію вивчаєте, створюєте конспект лекції, контроль проведемо на практичному занятті після зняття обмежень (наявність конспекту лекцій обов’язкова).

Актуальність теми:  спостереження за дітьми раннього віку мають велике значення тому. що в Україні демографічні показники бажають кращого. Фельдшер повинен знати особливості догляду за дітьми, правила грудного вигодовування та змішаного вигодовування. Особливості догляду за дітьми з групи ризику, гігієнічне виховання, профілактику рахіту, анемії та дистрофії.

 Цілі лекції:

а) навчальні: фельдшер повинен знати організацію допологового патронажу вагітних на дільниці, патронажні візити до немовлят, організацію спостереження за дітьми з групи ризику, профілактику рахіту, анемій, гіпотрофій у дітей раннього віку; профілактику інфекційних захворювань у дітей, календар профілактичних щеплень, основні клінічні симптоми і синдроми інфекційних захворювань у практиці сімейної медицини; невідкладну  долікарську медичну допомогу на до госпітальному етапі при гіпертермічному синдромі, фебрильних судомах; протиепідемічні заходи при дифтерії, особливості роботи з контактними, протиепідемічні заходи при дитячих інфекціях(кір, скарлатина, вітряна віспа, краснуха); особливо небезпечні інфекції: холера, протиепідемічні заходи в осередку інфекції.

б) виховні:   виховувати у фельдшерів і медичних сестер високу відповідальність до

План:                                                                                  

 1. Організація роботи з вагітними на дільниці сімейної медицини (допологові патронажі).

2. Організація роботи за дітьми раннього віку на дільниці сімейної медицини.

3. Профілактика рахіт, анемії, гіпотрофії.

4. Профілактика інфекційних захворювань у дітей (календар профілактичних щеплень, після вакцинальні реакції та ускладнення).

5. Гіпертермічний синдром, фебрильні судоми, невідкладна долікарська допомога на до госпітальному етапі.

6. Дитячі інфекціїі: дифтерія,  скарлатина, обстеження, спостереження, протиепідемічні заходи , особливості роботи з контактними.

7. Дитячі екзантематозні інфекції: кір, скарлатина, вітряна віспа. краснуха, протиепідемічні заходи в колективі.

8. Шлунково-кишкові розлади: дизентерія, сальмонельоз; особливо небезпечна інфекція – холера, протиепідемічні заходи в осередку інфекції.

Зміст матеріалу.

Основа догляду за новонародженим – чистота, стерильність. 2 періоди – внутрішньоутробний період; період ново народження 0 – 28 днів; період немовляти – 29 день – 12 місяців. З  1  тижня до 12 – 15 місяців – триває період вигодовування груддю.

Має значення тісний зв'язок  між відділеннями неонатології, пологового відділення та поліклініки. Для профілактики інфекційних хвороб  усім новонародженим проводять щеплення. щеплення БЦЖ,  Гепатит В – моно валентна вакцина (1 тиждень життя). Дифтерія,правець, кашлюк 3 – 4 – 5 місяців.

Роль сімейної медичної сестри у профілактиці гіпотрофії у дітей раннього віку.

Гіпотрофія – хронічний розлад харчування і травлення. Причини антенатальні і постнатальні.

Антенатальні – екзогенні та  ендогенні: вік до 18 років, матері до 35, екстрагенітальні патології, багатоплідна вагітність;

постнатальну- екзогенні і ендогенні. 

Нормальними  вважають  масу тіла  і зріст,  що не відхиляються понад 10 %.

1-ша ступінь гіпотрофії 11- 20%; 2-га ступінь – 21 – 30%; 3-тя ступінь гіпотрофії – понад 31%.

Симптоми:  2 ступінь – апетит знижений, дитина неспокійна, плаче, тургор знижений, адинамія;

3-й ступінь – стан тяжкий, блювання. зригування, м’язи атрофічні.

Виявлення гіпотрофії : анамнез ( чинники ризику), оглядають, зважують, зріст, обвід голови, грудної клітки, тургор,  еластичність шкіри, вимірювання температури тіла.

 Дитина до 5 місяців  подвоює масу тіла, за рік потроює.

Зріст  - перші 3 місяці збільшується на 3 см кожного місяця; потім послідуючі 3 місяці на 0,5 см менше щомісяця .

Лікування гіпотрофії:  харчування до 140 – 180 ккал на 1 кг маси тіла на добу, щоденні прогулянки,  масаж, гімнастика.

Ферментні препарати: фестал, панзинорм, мексаза.

Еубіотики:  лактобактерії, біфідумбактерії.

С іменна медична сестра вчить правилам харчування  дитини на природному і штучному  вигодовуванні,  правил і термінів уведення  підгодовування. Антенатальна профілактика гіпотрофії: створення умов для вагітних, повноцінне харчування, без шкідливих звичок.

Постнатальна профілактика:  природне вигодовування, підгодовування, збалансоване  харчування, лікування гіпогалактії у матері, запобігання інфекційних захворювань, рахіту, діатезу.

Профілактика рахіту

Роль сімейної медичної сестри у профілактиці рахіту:  рахіт порушення обміну речовин,  дефіцит вітаміна Д в організмі екзогенного або ендогенного у дітей  від 20% до 80%.

Д-3 – холекальциферол

Д -2 ергокальциферол

Д-4 суміш ергокальциферолу та інших.

Вітамін Д  - це обмін кальцію і фосфору. В обміні  вітаміна Д беруть участь печінка, нирки.

Клініка  зумовлена порушенням фосфорно-кальцієвого обміну, що призводить до змін  у нервовій системі, а потім до деформації кісткової  тканини.

Нервова система - у дитини виникає  потовиділення, ротаційні рухи голови, облисіння потилиці, ,  сон поверхневий, маля вередує.

Зміни в кістках - не закриваєься в строк  велике тім’ячко, змінюються розміри і деформується череп ( квадратна голова,  «олімпійське чоло», пласка потилиця, макроцефалія).

Деформація грудної клітки – «курячі груди», «груди шевця», борозна Гаррісона, «рахітні чотки».

Зміни в кінцівках – «браслети» і «нитки перлів» на верхніх кінцівках, О-подібні або Х-подібна форма ніг; кіфоз не скривлення хребта в поперековому або грудному відділах; порушуються терміни прорізування зубів – запізнення і порушення порядку прорізування.

Легкий ступінь рахіту -  відзначаються  порушення у вегетативній нервовій системі, без виражених змін у кістках, без залишкових явищ після одужання.

Середньо-тяжкий перебіг – чіткі зміни в нервовій системі,  кістках, м’язах,  внутрішніх органах.

Тяжкий перебіг – значні зміни у всіх органах  і системах.

Причини виникнення рахіту

Антенатальні:

Екзогенні – незбалансоване харчування вагітної,недостатня інсоляція, відсутність специфічної  профілактики.

Ендогенні – вік понад 35 років, ускладнення вагітності і пологів., екстагенітальна патологія у вагітних (цукровий діабет, захворювання печінки, ревматизм, тощо).

Постнатальні:

Екзогенні – поганий догляд за дитиною; незбалансоване харчуванн; несприятливі клімато-географічні  умови; вживання проти судомних препаратів (фенобарбітал, седуксен);        гепатотоксичних (цефалоспорини),нефротоксичних (макроліти, сульфаніламіди); екологічні чинники (високий вміст у продуктах стронцію, свинцю, цинку).

Ендогенні – недоношеність, гіпотрофія, алергійний діатез, захворювання печінки, нирок; знижена рухливість ( ммобілізація при дисплазії кульшових суглобів); періоди інтенсивного росту скелета -  6 – 8 років та 11 – 13 років; спадкова схильність.

Лікування:

Профілактика антенатальна – починають  у перші 12 тижнів вагітності.

1.       Під час першого патронажу сімейна медична сестра з’ясовує:  перебіг вагітності,  наявність екстра генітальних захворювань, рахіту в родині; професійні шкідливості, наявність шкідливих звичок, дотримання санітарно-гігієнічних норм, перебування на свіжому повітрі.

2.      З 7 місяця  вагітності призначають по 500   1000 МО холекальциферолу протягом 6 тижнів, а за наявності чинників ризику рахіту дозу вітаміну Д збільшують  1000 – 2000 МО.

3.      Рекомендують продукти, що  містять  кальцій ( молочні, усі види капусти, препарати кальцію в поєднанні з вітаміном Д – нікомед колтрейт.)

Постнатальна профілактика

С специфічна профілактика – проводять здоровим дітям з першого місяця по 500 мо на добу олійного або водного розчину протягом впродовж першого року життя; курси УФО 20 – 25 сеансів, препарати кальцію – 7 – 10 днів + гімнастика і зальний масаж.

Не призначають  одночасно  , препарати кальцію, УФО, вітамін Д-3.

Ознаки гіпервітамінозу Д: слабкість, головний біль, зниження апетиту, припинення зростання, збільшення маси тіла, нудота, блювання, судоми,  прискорене сечовипускання, зневоднення.

IV. Зміст матеріалу

Інфекційні хвороби дуже розповсюджені, контагіозні. передаються від хворого до здорового. Вони спричиняються патогенними бактеріями, вірусами, найпростішими.

Інфекційні хвороби мають періоди розвитку: інкубаційний, продромальний, клінічних проявів, видужання. Діагностика інфекційних хвороб має бути не тільки клінічною, а й протиепідемічною, профілактичною, що потрібно для своєчасного лікування і проведення заходів спрямованих на запобігання поширення інфекційних хвороб.

Клініко-епідемічний діагноз, складові частини: анамнез, епідеміологічний анамнез, симптоми (ознаки патологічного процесу), синдроми – симптомокомплекс.

Лихоманка – універсальна неспецифічна захисно-пристосувальна реакція організму на різні подразники, виробляється ендогенний піроген, що діє на терморегуляцію. Піроген стимулюється бактеріями, вірусами, токсинами. Підвищення температури стимулює фагоцитоз, виробку інтерферону.

Гіпертермічний синдром: якщо температура тіла сягає 39*С і вище, то її необхідно знизити до 37,5*С.Жарознижувальні препарати застосовують: у раніше здорових при температурі 39*С; при захворюваннях серця – 38,5*С; при фебрильних судомах в анамнезі – 38 – 38,5*С; діти до 3-х місяців – 38*С.

Термінові заходи на до госпітальному етапі:

- розкрити дитину

- якщо в дитини озноб – розтерти шкіру тулуба і кінцівок 40% розчином етилового спирту за допомогою грубого рушника до почервоніння шкіри;

- якщо в дитини відчуття жару – обтерти шкіру тулуба і кінцівок  розчином оцту (1 :10), до голови  прикласти міхур з льодом на 20 хв. або холодний компрес;

- покласти на магістральні судини шиї, пахвинної ділянки, ліктьових і підколінних ямок пляшечки з холодною водою;

- зробити очисну клізму з водою охолодивши її до 18*С;

- внутрішньом’язово  ввести 50% розчин анальгіну разом з 1% розчином димедролу (0,1 мл на рік життя), жарознижувальні: парацетамол 10 – 15 мг/кг, ібупрофен старше 3-х місяців 5 – 10 мг/кг, свічки парацетамол, цефекон (до 3-х років+ очисна клізма).

- за призначенням сімейного лікаря, якщо не має ефекту,увести в/м’язово літичну суміш: 50% розчин анальгіну – 1,0 мл, 2,5% розчин піпольфену 1 мл, 2,5%розчин аміназину – 1 мл,  0,5% розчин новокаїну 5мл. Доза 0.1 – 0,15 мг на рік життя.

У термінальних випадках увести в/м’язово або в/венно преднізолон 1мг/кг; гідрокортизон 2 – 3мг/кг.

Заходи, що їх застосовують у стаціонарі при гіпертермічному синдромі:

- аналгін 50% в/м’язово, свічки з цефіконом 2 – 4 рази на добу;

- увести препарати, що розширюють судини: 2% розчин папаверину – 0,5 мг на рік життя, або 1% розчин дібазолу – 0,1 мл на рік життя в/м’язово;

- провести нейровегетативну блокаду: 0,25% розчин дроперідолу – 0,1/0,2 мг/кг, або 0,5% розчин  седуксену – 0,2 – 0,3 мг/кг;

фізичне охолодження проводити тільки одночасно з нейровегетативною блокадою +терапія основного захворювання.

Судомний  синдром:

- забезпечити вільний доступ повітря,

- звільнити дихальні шляхи від слизу за допомогою катетера, пальця обгорнутого марлевою серветкою;

- запобігти западанню язика;

- 25% розчин магнію сульфату – 0,2 мл/кг в/м’язові, при спазмофілії – 10% розчин кальцію хлориду;

- 0,5% розчин діазепаму – 0,3 мг/кг в/м. в/в;

- фенобарбітал у дозі 5 мг усередину;

- діуретики: 1% розчин фуросеміду – 1 – 2 мг/кг в/м;

- термінова госпіталізація.

Біль у горлі:

Найчастіше біль у горлі виникає при гострому тонзиліті. Це гостре контагіозне  інфекційне захворювання з вираженим гострим запаленням піднебінних мигдаликів та збільшенням реґіонарних  лімфовузлів.

 Джерело інфекції хвора людина, предмети побуту. Збудник – бета-гемолітичний  стрептокок групи А, стафілококи. В залежності від виду ангіни (катаральна, фолікулярна. лакунарна) проявляються симптоми: температура від помірної до 40 – 41*С; біль в горлі  при ковтанні; збільшення реґіонарних лімфатичних вузлів.

Мигдалики при огляді набряклі, червоні.  На їх поверхні просвічуються нагноєні фолікули у вигляді білуватих чи жовтуватих крапок, після розкриття їх мигдалики покриваються нальотом, який не виходить за межі мигдалика, легко знімається з поверхні мигдалика. Для діагностики має важливе значення  мазок із зіва та носа на визначення дифтерійної палички, а також аналіз крові клінічний для виключення лейкемії.

 

 Дифтерія теж супроводжується болем у горлі. Для діагностики важливе значення має епідеміологічний анамнез. Захворювання перебігає з вираженим інтоксикаційним синдромом,інкубаційний період від 2-х до 10 діб. На 2 – 3 день типові прояви захворювання: дитина відмовляється від їжі. Апатична, не реагує на оточення. Шкіра бліда, губи сухі, температура поступово підвищується до 39 – 40*С, дихання і голос хриплі, язик обкладений сірим нальотом. Сукровичні виділення із носових ходів. Набряк підшкірної клітковини шиї. Він поширюється на обличчя і вниз на груди, спину.

Мигдалики різко збільшені, змикаються по середній лінії, язичок набряклий. На мигдаликах наявні білувато-сірі плівки, які поширюються на дужки, язичок, мяке і тверде піднебіння, бічні поверхні глотки. Бічні поверхні щік.плівки щільні не знімаються, після їх зняття слизова поверхня кровоточить, на ній знову утворюються плівки. Дифтерія гортані  - дифтерійний круп (стеноз).  Стадії: І- стадія дисфонічна (компенсована) ; ІІ стадія - стенотична (субкомпенсована);ІІІстадія -  стенотична (декомпенсована); ІV -  стадія асфіксії (термінальна).

Заходи у вогнищі інфекції:

-          Своєчасно виявити хворого і діагностувати захворювання.

-          Госпіталізувати в дитячу інфекційну лікарню.

-          Термінове повідомлення в СЕС.

-          Переписати усіх контактних.

-          Спостереження за контактними впродовж 10 діб, огляди, взяття мазків із оса та зіва на дифтерію.

-          Карантин 10 діб.

-          В осередку провести дезінфекцію.

Допомога при стенозувальному ларингіті:

І стадія – доступ свіжого повітря, інгаляції зволоженого кисню, інгаляції соляно-лужні, відволікальна терапія: сидяча тепла ванна,гірчичники на литковаі м’язи, грудну клітку, гарячі ніжні ванни, антигістамінні препарати – супрастин, димедрол 1 – 2 мг/кг внутрішньо.

ІІ стадія – інгаляції кисню

Седативні засоби, інгаляції проти набрякових засобів:

-0.1% р-н адреналіну – 0,3 – 1 мл розведеного в 3 – 5 мл ізотонічного розчину;

- при бронхоспазмі – інгаляції (сальбутамол, атровент, беродуал);

- в/м’язові або в/венно розчин преднізолону – 2 – 5 мг/кг;- димедрол, супрастин – 1 – 2 мг/кг;

- антибіотики.

ІІІ – стадія стенозу – збільшити дозу преднізолону -5 – 10 мг/кг,гідрокортизон – 15 – 20мг/кг, - дезінтоксикацій на терапія – 5% - 10% розчин глюкози, альбумін, плазма, реополіглюкін;

-          При ацидозі – 4% розчин натрію гідрокарбонату – 4 – 8 мг/кг в/венно;

-           інкубація трахеї, трахеотомія.

ВИСИПКА

Інфекційні хвороби часто супроводжуються висипкою, що дає можливість провести діагностику. Кір, скарлатина, вітряна віспа, краснуха мають          свої специфічні симптоми і висипку.

Висипка :

Кір	Скарлатина	Вітряна віспа	Краснуха
Висипка з 3-4 доби хвороби. На фоні підвищення температури до 39-40*С  з’являється плямисто-папульозний висип; етапність висипки – 1-й день – за вухами, щоках, усьому обличчі; 2-й день – по всьому тулубі; 3-й день –поширюється на кінцівки; на блідій шкірі папули яскраво рожев, схильні до злиття, згодом стають червоними; згасає висипка протягом 2 – 3 діб у тому самому порядку, залишаються буровато-коричневі плями, через 1,5 – 3 тижні дрібне  висівкоподібне лущення шкіри.	Висипка  не пізніше 2-ї доби дрібноцяткова, яскраво рожева, виникає одночасно на всій поверхні тіла;  уся поверхня тіла червона, висип яскравіший  на ліктьових, пахвинних згинах, унизу живота. На бічних поверхнях тулуба; шкіра суха, гаряча, набряк шкірних сосочків. При розтягуванні шкіри висип зникає, але з’являються петехії; Висип тримається  2 години до 2-х днів; на 2-й тиждень з’являється пігментація – світло-коричневі смуги  у складках і животі; на 3-й тиждень – лущення  (шия, вуха)  потім тулуб і кінцівки - висівкоподібне, на шкірі  долонь і підошв – пластинчасте.	Висипка виникає у 1-й або 2-й день хвороби разом з підвищенням температури тіла; висип з’являється швидко протягом кількох годин;    розвивається поетапно: червоні плями --- папули--- везикули  розміром 0,2 – 0,5 см у діаметрі; триває висипка 3 – 5 діб, характерний поліморфізм (одночасно пляма---папула--- везікула); висип оточений  вінчиком гіперемії; Локалізація – тулуб,обличчя, волосиста частина голови, слизових оболонках ротової порожнини, кн’юнктиві, статевих органів; через 1 – 3 тижні кірочки злущуються  зі свербежем, залишається незначна пігментація.	Висипка дрібноцлямиста, з’являється  через 24 години після збільшення лімфатичних вузлів, зникає через 2 – 3 дні, висипка на розгинальних поверхнях кінцівок, на спині, сідницях; етапність не характерна, не залишає  пігментації.

 

Профілактика поширення інфекції:

Кір -  екстрене повідомлення до СЕС. – карантин  у дитячій установі з 8 -го – по 21-й день; провітрювання, дез. засоби, УФО, вологе прибирання; ізоляція контактних дітей,які відвідують дитячий садок; 1 – 3 клас школи з 8-го по 21-й день від моменту контакту; екстрена профілактика захворювання не пізніше 5-го дня після контакту – проти коревим  імуноглобуліном у дозі 3 мл; активну імунізацію проводять у 12-місячному віці дітям,що не хворіли на кір, комбінованою живою вакциною проти кору і краснухи або моно вакциною.

Скарлатина - екстрене повідомлення до СЕС; встановити спостереження впродовж 7 днів; у дитячому садочку або 1 – 2 клас школи, якщо її відвідував хворий, - карантин 7 днів (СЕС); дітей. що були в контакті з хворим, віком до 7 років ізолювати з 11-го по 21-й день з моменту контакту; перед випискою дитині необхідно зробити 2 мазки з горла з інтервалом 2 дні на бета-гемолітичний стрептокок, загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі; виписують після 22-го дня ізоляції.

Вітряна віспа - екстрене повідомлення до СЕС; ізолювати хвору дитину з моменту появи перших елементів висипу; дітей віком до 3-х років, що були в контакті з хворим ізолювати з 11-го по 21-й день від моменту контакту4провести пасивну імунізацію донорським імуноглобуліном ослабленим дітям не пізніше ніж через 72 годтни після контакту з хворим;відміна карантину через5 днів після появи останнього елемену висипу; провітрювання,вологе прибирання, УФО;.

Краснуха – карантин не встановлюють; контактні діти не відвідують дитячий садочок  21 день з моменту ізоляції хворого; провітрювання,вологе прибирання, УФО; народження інфікованих дітей відбувається  в обсерваційному відділенні пологового будинку; при контакті вагітної з хворим діагностичне значення має виявлення в крові специфічних антитіл;дитину ізолюють а 7 днів з моменту появи висипу; специфічну профілактикууу проводять згідно наказу МОЗ України №595 – використовують комбіновану вакцину проти кору, паротиту і краснухи у віці12 місяців; реконвактинація моно вакциною у віці 15 – 16 років тільки дівчаток.

Гострі кишкові інфекції.

Дизентерія – до дизентерії призводять шигели (Григорєва - Шига).

Джерело інфекції – хвора людина, реконвалісцент, бактеріоносій.

Резервуар інфекції – сільськогосподарські тварини, мишкоподібні гризуни, птахи.

Механізм передачі інфекції – фекально-оральний, водний механізм інфікування.

Уражається дистальний відділ товстого кишечника. Хворіють частіше діти понад 3-х років.

Симптоми нейротоксикозу- висока температура 39*С,багаторазове блювання, головний біль, сонливість, анорексія, можливі судоми, різке зниження АТ, тахікардія, блідість шкіри.

Колітичний синдром – кількість випорожнень до 15 разів на добу. Випорожнення слизисті з кров’ю, виражені тенезми, біль у животі.

Симптоми ексикозу слабко виражені або відсутні.

Можливі ускладнення – випадіння прямої кишки, зяяння відхідника.

Виписують пацієнтів  після бактеріологічних досліджень одноразово через  3 дні після антибіотикотерапії.

Сальмонельоз  - трапляється у дітей першого року життя (госпітальний штам, контактно-побутовий механізм передачі);

-          Уражається тонка кишка (ентероколіт, гастроентероколіт);

-          Інкубаційний період до 5 – 7 днів;

-          Початок гострий, клініка нейротоксикозу, порушення системи кровообігу;

-          Температура висока, головний біль, млявість, адинамія;

-          Сопорозний або коматозний стан4

-          Кишковий токсикоз з ексикозом (часте блювання і пронос)4

-          Брадикардія, гіпотонія, колапси внаслідок гіпокаліємії;

-          Шкіра бліда з акроціанозом;

-          Можливий токсичний міокардит;

ШКТ: нудота, блювання,анорексія,сухість слизових оболонок,метеоризм, біль у животі4

-          Випорожнення пінисте, велика кількість. Неприємний запах, зеленого або буро-зеленого кольору (болотного типу). При групових спалахах сальмонельозу  захворювання має  ознаки харчової токсикоінфекції (явища гастроентериту).

Карантин не оголошують. Виписують після повного одужання, та одноразового бак. Дослідження після закінчення антибіотико терапії через 3 дні.

 

Холера – карантинна хвороба із фекально-оральним механізмом передачі. Характеризується зневодненням організму внаслідок втрати  рідини з водянистими випорожненнями і блювотними масами.

Збудник – холерний вібріон, стійкий у зовнішньому середовищі, чутливий до дезінфікуючих засобів, кп’ятіння протягом години.

Джерело інфекції – хвора людина,  реконвалісцент, і носій холерного вібріону.

Механізм передачі – водний, харчовий, контактно-побутовий.

Інкубаційний період – від кількох годин до 5 діб, частіше 2- 3 доби.

Клінічні прояви:

-          Раптовий пронос, випорожнення рясні, часті, швидко втрачають консистенцію і колір;

-          Запах риби або тертої картоплі, вигляд рисового відвару (безбарвні, з плаваючими пластівцями);

-          Частота випорожнень 20 – 30 разів на добу і більше;

-          Відсутній біль і тенезми (іноді переймоподібний біль у животі), відчуття дискомфорту, бурчання, плескіт;

-          Згодом приєднується блювання без нудоти, фонтаном; спрага – вжита рідина посилює блювання;

-          Температура тіла знижена.

Ознаки зневоднення: - загострені риси обличчя, запалі очі з темними колами навколо них, ціаноз губ, вушних раковин і носа, хриплий голос;

-          Анурія, клонічні судоми, розлади чутливості, порушення свідомості;

-          Внаслідок гіпокаліємії – епілептиформні судоми, очі, тім’ячко западають, АТ низький, пульс частий, складки шкіри на кисті не розправляються (рука пралі).

-          Діагностика:  для дослідження беруть – випорожнення хворого. Блювотні маси,побутові речі, воду, харчові продукти. Матеріал доставляють до лабораторії протягом 3 годин після його взяття.  Виписують хворих після їх одужання , завершення курсу антибіотикотерапії, через 3 дні після негативних результатів дослідження калу на виділення холерних вібріонів.

В осіб декретованої групи додатково виконують одноразове бактеріологічне дослідження  дуоденального вмісту порцій  В і С. диспансерне спостереження  - 3 місяці. Перший місяць кал досліджують  кожні 10 діб, а далі  1 раз на місяць.

 Матеріали активізації студентів.

- Мета проведення допологового патронажу.

- Патронаж до  новонародженого проводиться в такі терміни.

- Причини розвитку анемії, рахіту, гіпотрофії.

- Ознаки рахіту.

- Клінічні ознаки дифтерії. скарлатини. вітряної віспи, краснухи. кору.

- Клінічні ознаки сальмонельозу, холери.

- Санітарно–протиепідемічні заходии при інфекційних процесах на дільниці сімейної медицини.

 Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції:

Е.О.Антропова. Медсестринство в сімейній медицині: підручник. – К.:ВСВ «Медицина», 2015. – стор. 184 – 169,  224 – 285.

Самостійна робота № 4.  В.Б.Гощинський, Є.М. Стародуб. Сімейна медицина. – Тернопіль ТДМУ «Укрмедкнига», 2015. – стор. 40 – 41,

Наказ МОЗ України № 434 від 29.11.2002 р. «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги  дітям України».

Т.О. Антропова. Невідкладні стани в терапії. – К.: Медицина, 2006.

Наказ № 48 від 03.02.2006 р. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості та обігу медичних імунобіологічних препаратів». – К.,2006.