Викладач Шарій В.М. Предмет Сімейна медицина Група 4В л/с, 4Бл/с, 4Ал/с Дата 13.01.21 р.- 4 Вл/с 14.01.21р. – 4Бл/с 14.01.21р. - 4Ал/с Тема № 1 Вступ. Впровадження сімейної медицини в Україні. Загальні принципи роботи фельдшера на дільниці. Профілактична робота на дільниці сімейної медицини.

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Сімейна медицина
Група	4В л/с, 4Бл/с, 4Ал/с
Дата	13.01.21 р.- 4 Вл/с 14.01.21р. – 4Бл/с 14.01.21р. - 4Ал/с
Тема  № 1	Вступ. Впровадження сімейної медицини в Україні.  Загальні принципи  роботи фельдшера на дільниці. Профілактична робота на дільниці сімейної медицини.

valentinashar@ukr. net   якщо виникають питання спілкуємось за цією адресою.

 

Актуальність: сімейна медицина – це найефективніша форма надання первинної медико-санітарної допомоги населенню України. Сімейна медицина – нова галузь у системі охорони здоров`я  в Україні. Основні причини реформування та впровадження нових моделей надання медичної допомоги в Україні.

Упровадження принципу сімейної медицини збільшить економічну ефективність лікування.   Надається велика увага розвитку первинної медико-санітарної допомоги.

 Цілі лекції:

а) навчальні:  знати основні принципи функціонування сімейної медицини, основні напрями діяльності сімейних медиків, основні проблеми сімейної медицини на сучасному етапі; чинні нормативні документи ВООЗ України щодо концепції сімейної медицини;  функціональні обов’язки фельдшера на робочому місці; медичну документацію, організацію роботи в денному стаціонарі, види відвідувань удома, медичну етику та деонтологію  в роботі фельдшера, моральну та правову  відповідальність фельдшера; первинну та вторинну профілактику, диспансеризацію на дільниці, санітарно освітню роботу на дільниці.

б) виховні:  виховувати у студентів любов до майбутньої професії, чуйне ставлення до хворих при виконанні своїх обов’язків на ПМСД.

 Зміст матеріалу

Сімейна медицина – це повноцінно сформована незалежна медична дисципліна, яка займається здоров’ям родини, методами його визначення, збереження і зміцнення.

Стратегію ВООЗ спрямовано на переорієнтацію медичної допомоги на ПМСД(первинна медико-санітарна допомога) на основах сімейної медицини і вона прийнята більшістю країн світу. ПМСД – це фундамент системи охорони здоров’я. Вона охоплює сільські лікарські амбулаторії, ФАПи, поліклініки. На цьому етапі 80% усіх пацієнтів починають  і закінчують лікування. Тут формуються показники здоров’я, проводяться профілактичні заходи, формується здоровий спосіб життя.

Постанова Кабінету Міністрів України № 989 від 20.06.2000 р.  «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я» - визначено програму  реформування системи охорони здоров’я, насамперед її первинної ланки – ПМСД – за принципом сімейної медицини.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ:

- доступність, - наближеність до родини,  - багато профільність надання медичної допомоги,

- акцент на профілактиці і диспансеризації, - висока якість допомоги, - раціональний розподіл ресурсів.

Сімейний принцип роботи допомагає сім’ї, в якій є хворі, дає змогу оцінити здоров’я родини, її репродуктивну функцію. Сприяє зменшенню рівня госпіталізації хворих, зменшить кількість викликів швидкої допомоги. тому, що, значну частину цієї допомоги візьме на себе сімейний лікар.

Постанови і накази МОЗ України:

- 20.06.2000 р. – наказ № 72 «Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини»;

- №303 – від 23.07.2001 р. «Про організацію роботи закладів загальної практики – сімейної медицини, де визначило умови організації відділень сімейної медицини, їхню структуру, основні напрями діяльності».

Амбулаторія загальної  практики – сімейної медицини – ЛПЗ, що забезпечує проведення комплексу профілактичних заходів щодо запобігання і зниження захворюваності, інвалідності та смертності. раннього виявлення захворювань, надання  населенню кваліфікованої лікувально – профілактичної допомоги і здійснює диспансеризацію та моніторинг стану здоров’я населення.

Штатний розклад передбачає 1 посаду сімейного лікаря на 1100 – 1200 осіб дорослого і дитячого населення в сільській місцевості та 1400 – 1500 осіб у місті. Посади фельдшерів або медичних сестер загальної практики – сімейної медицини – вводять із розрахунку 3 посади на 1 посаду лікаря загальної практики. Допомогу надають за сімейно-територіальним  принципом.

ФУНКЦІЇ ВІДДІЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ – СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ;

- забезпечення НД в умовах поліклініки, вдома

- направлення хворих до стаціонару;

- профілактика захворювань, травм, отруєнь, зниження інвалідності,  смертності;

- проведення диспансеризації;

організація санітарно-протиепідемічних заходів;

- санітарно-освітня робота;

ведення обліково - звітньої документації;

- консультування населення з медико-соціальних, психологічних питань, питань планування сім’ї, тощо.

На посаду сімейної медичної сестри призначають фельдшера або медичну сестру, яка закінчила вищий медичний навчальний заклад 1 - 4 рівня акредитації, курси за фахом «Загальна практика – сімейна медицина» і має відповідне посвідчення. Вони повинні мати високу теоретичну і практичну підготовку, адже вони працюють з дітьми різних вікових категорій,  дорослим населенням, вагітними. Вони повинні вміти надавати НД, володіти навичками операційної медичної сестри, організовувати належний догляд за хворими, проводити санітарно-просвітню роботу, вести документацію, забезпечити амбулаторний прийом сімейного лікаря, бути обізнаними в організації денних стаціонарів і стаціонарів удома. Сімейний медик добре орієнтується у звичках родини, це дає можливість передбачити розвиток захворювань членів родини і попередити їх. Займається профілактичною роботою на дільниці, бо зацікавлений у зниженні захворюваності на дільниці.

Положення про денний стаціонар:

- його організовують для пацієнтів, які потребують госпіталізації за відсутності показань до постійного лікарського спостереження.

Головні завдання денного стаціонару:

- діагностика та лікування хворих з гострими і загостреними хронічними захворюваннями;

- доліковування хворих після виписування з ЛПЗ;

- надання НД;

- профілактичне лікування диспансерних хворих.

Профілі денних стаціонарів: терапевтичні, хірургічні, психоневрологічні, дитячі, тощо.

Посади – 1 м/сестра або фельдшер на 30 ліжок усіх профілів та на 20 ліжок дитячих.

До складу денного стаціонару входять;

- палати для денного перебування хворих;

- палати інтенсивної терапії;

 Маніпуляційна, процедурна кімнати;

- операційно-перев’язувальний блок;

- кімнати медичного персоналу;

- буфет;

- допоміжні приміщення.

На хворого денного стаціонару заповнюють «Карту хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома» (ф – 003 – 2/о).

Положення про стаціонар удома: стаціонар удома організовують для надання кваліфікованої медичної допомоги в домашніх умовах хворим яким показане стаціонарне лікування, проте не потрібна госпіталізація. Головні завдання стаціонару вдома – лікування хворих з гострими захворюваннями, доліковування хворих після виписки з ЛПЗ, проведення лікувально-оздоровчих заходів диспансерним хворим.

Чисельність штатних одиниць медперсоналу встановлюють із розрахунку 1 посада лікаря і 1 посада м/сестри на 12 – 14 відвідувань удома протягом робочого дня.

Вміст сумки укладки м/сестри (фельдшера) – дивись таблицю 1, стор. 34 –«Медсестринство в сімейній медицині», Т.О. Антропова. Режим доступу: https://vn-medicina-hme.at.ua/  ld/1/111   .pdf

Морально-етичні норми поведінки м/сестри(фельдшера) сформульовані в «Етичному кодексі м/сестри України», де в частині 1 зазначається, що м/сестра (фельдшер) повинна поєднувати високий професіоналізм, гуманність, милосердя, розуміння суспільного значення своєї роботи, полегшувати страждання хворих, відновлювати здоров’я, проводити реабілітацію і профілактичну роботу.

Відповідальність медичного працівника – провини бувають:

- цивільні (псування майна, безгосподарне зберігання ліків, перев’язувального матеріалу),

- адміністративні (порушення правил внутрішнього розпорядку, протипожежних правил, санітарно-протиепідеміного режиму);

- дисциплінарні (прогули, запізнення на роботу, невиконання розпоряджень адміністрації);

- кримінальні справи при здійсненні злочинів:- ненадання медичної допомоги хворому;

- видача підроблених документів;

-  порушення правил зберігання, виписування, обліку отруйних і сильнодіючих препаратів;

- незаконне лікування (особи, що не мають вищої медичної освіти);

- необережні дії медичних працівників через недбалість;

- порушення правил боротьби з епідеміями;

- приховування випадків заразних хворих.

У таких випадках карають позбавленням волі на різні терміни.

Професійні помилки медичних працівників можуть привести до виникнення ятрогенії – захворювання, спричинені дефектами діяльності і спілкування медперсоналу з пацієнтом.

Розрізняють профілактику первинну і вторинну.

Первинна профілактика охоплює проведення діагностики, консультування  зі здорового способу життя і запобігання виникнення захворювань. Передбачає  заходи щодо зміцнення здоров’я, навчає людей  контролювати і поліпшувати свій стан.

Вторинна профілактика націлена на ослаблення патологічного процесу, що з’явився в організмі.

Важливі розділи профілактичної роботи на дільниці сімейної медицини – проведення санітарно-протиепідемічної роботи, профілактичні огляди всіх вікових  груп, диспансеризація населення дільниці сімейної медицини.

Диспансеризація -  це активний метод динамічного спостерігання різних категорій пацієнтів:

- здорових осіб, об’єднаних загальними фізіологічними особливостями або умовами праці;

- хворих із хронічними захворюваннями;

- осіб після деяких перенесених гострих захворювань;

- осіб, які мають чинники ризику.

Головна мета диспансеризації – зміцнення і збереження здоров’я населення, збільшення тривалості їх життя методом систематичного спостереження стану їхнього здоров’я, вивчення й оздоровлення умов праці і побуту, широкого проведення  комплексу соціально-економічних, санітарно-гігієнічних, профілактичних і лікувальних заходів.

Практичне здійснення диспансеризації – це процес, який складається з трьох фаз:

1) облік і обстеження всього населення з метою активного виявлення захворювань на ранніх стадіях і чинників ризику;

2) проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів;

3) динамічне спостереження й оцінювання ефективності проведених за оцінювання стану здоров’я та раннього виявлення  захворювань для кожного жителя  проводять обов’язків мінімум діагностичних досліджень і оглядів лікарів фахівців обсягах, визначених певними наказами. У дорослого населення збирають анамнестичні дані, антропометрію, вимірюють артеріальний тиск, гостроту слуху, зору, внутрішньо очний тиск (після 40 років), оглядають жінку у гінеколога зі взяттям мазків на цитологічне дослідження, роблять загальний аналіз крові, досліджують сечу на глюкозу і білок, роблять флюорографію, жінкам  - мамографію (з 35 років), ЕКГ – після 40 років.

Алгоритм участі  сімейної медичної сестри в проведенні диспансеризації населення дільниці:

1) планування оглядів населення;

2) проведення медичних оглядів;

3) динамічне диспансерне спостереження.

Після уточнення  діагнозу заповнюють «Статистичний талон реєстрації остаточних діагнозів» (Ф – 025- 2/о), роблять запис у «Талоні амбулаторного пацієнта в закладі загальної практики – сімейної медицини» (Ф – 025- 6 – 1/о) і в медичній картці амбулаторного хворого (Ф – 025/о).

Групи диспансерного обліку:

І група -  здорові і практично здорові, їх оглядають 1 раз на рік, проводять дослідження аналізу крові і сечі, крові на глюкозу, ФЛГ, жінкам – огляд гінеколога, після 49 років – ЕКГ.

ІІ група – особи, які перенесли деякі гострі захворювання (ангіна –спостереження 1 місяць, пневмонія – спостереження 12 місяців, гострий гломерулонефрит – спостереження 2 роки). Обсяг обстежень за стандартами, що діють.

ІІІ група – особи з хронічними захворюваннями в стадії компенсації;

IV група  - особи з хронічними захворюваннями в стадії декомпенсації;

Окремо виділяють осіб, які часто і тривало хворіють (понад30 днів).

На кожного диспансерного хворого медична сестра заводить контрольну карту диспансерного  спостереження (Ф – 030/о). Цей документ дає змогу контролювати виконання медсестрою призначень лікаря, своєчасного  повторного диспансерного огляду пацієнта.

 

 Матеріали активізації студентів:

1. Дайте визначення поняттю – сімейна медицина.

2. Назвіть основні принципи сімейної медицини.

3. Положення про денний стаціонар.

4. Положення про стаціонар удома.

5. Поняття про первинну та вторинну профілактику.

6. Поняття про диспансеризацію.

7. Моральна та правова відповідальність фельдшера.

 Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції:

Антропова Т.О. Медсестринство в сімейній медицині: підручник.-К.: ВСВ «Медицина», 2015. - стор. 16 – 29. Режим доступу: htts://vn-medicina-hme.at.ua/  1d/1/111    .pdf

  Гощинський В.Б., Стародуб Є.М. Сімейна медицина. – Тернопіль ТДМУ «Укрмедкнига», 2015 р.- стор. 15 – 16; 23 – 31.