Викладач Шарій В.М. Предмет Догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка Група 2 А л/с Дата 08.02.20 р. Тема №10 (№ 4- другий семестр) лекція Пульс, його характеристика. Вимірювання артеріального тиску.

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Догляд за хворими та медична  маніпуляційна техніка
Група	2 А  л/с
Дата	08.02.20 р.
Тема  №10  (№ 4- другий семестр) лекція	Пульс, його характеристика. Вимірювання артеріального        тиску.

 

         Актуальність теми:  спостереження за пацієнтом має велике значення в оцінці його стану. Пульс  та артеріальний тиск дають можливість визначити стан здоров’я людини та діагностуватицілий ряд серцево-судиннихзахворювань.

ФлоренсНайтінгейл у «Замітках із сестринської справи» (1859) писала: «Найважливіший практичний урок, який може бути  даний сестрам - це навчити їх, за чим спостерігати, як спостерігати, які симптоми вказують на погіршення  стану, які ознаки свідчать про недостатній догляд і в чому він виражається».

         Цілі лекції

навчальні:  знати місця визначення пульсу, властивості пульсу, нормальні показники пульсу, причини, що ведуть до зміни характеру пульсу, види порушень пульсу, діагностичне значення визначення пульсу;

вміти  давати визначення пульсу, пальпувати пульс, характеризувати властивості пульсу, реєструвати показники пульсу на температурному листу, оцінювати стан пацієнта за результатами дослідження пульсу.

виховні: виховувати у студентів спостережливість, клінічне мислення в

          Зміст матеріалу:

1.     Визначення пульсу

         Пульс– це поштовхоподібні коливання стінок артерії внаслідок руху крові і зміни тиску в судинах при кожному скороченні серця.

         Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій.

         Пульс змінюється: при фізичному навантаженні, психологічному збудженні, коливаннях  навколишньої температури, при дії уведених в організм лікарських речовин, алкоголю та інше.

2.      Місця визначення пульсу:

         Пульс досліджують методом промацування на артеріях, які розміщенні поверхнево.

         Найчастіше пульс визначають на променевій артерії (на долонній поверхні передпліччя біля основи великого пальця).

         На сонній артерії, яка розташована на шиї – по передньому краю грудино-ключично-соскоподібного м’яза, приблизно на його середині.

         На скроневій артерії пульс досліджують на рівні брів, відступивши від зовнішнього кута ока на 1 – 1,5 пальця в бік вуха.

         На стегновій  артерії пульс визначають нижче від пахвинної складки, приблизно на її середині.

         На ліктьовій артерії визначають пульс на 1 см медіальніше від ямки ліктьового згину.

         На тильній артерії стопи пульс досліджують  у проксимальній частині першого міжплесневого простору.

3.     Характеристика властивостей пульсу:

         За характеристикою пульсу можна визначити стан серцево-судинної системи і загальний стан пацієнта.

         Частота пульсу – це кількість пульсових коливань (хвиль) за 1 хв. У здорової людини частота пульсу становить 60 – 80 за 1 хв і відповідає кількості серцевих скорочень.

         Частота пульсу понад 80 за 1 хв називається – тахікардією.

         Частота пульсу менше 60 за 1 хв називається  - брадикардією.

         У фізіологічних умовах частота пульсу залежить від таких чинників:

-         віку, фізичного навантаження;

-         фізіологічного стану, статті, психологічного стану, підвищення температури тіла  на 1*С приводить до збільшення частоти пульсу на  8 – 10 пульсових хвиль.

         Частоту пульсу визначають: підрахунок проводять за 30 сек і одержане число множать на  2. Якщо пульс аритмічний, чи спостерігається тахікардія, чи брадікардія пульс -  підраховують протягом 1 хвилини.

         Наповнення пульсу: ступінь наповнення кров’ю артерії під час систоли серця і залежить від кількості крові, яку викидає серце в судину під час свого  скорочення.

         При задовільному наповненні відчуваються під пальцями високі пульсові хвилі, при поганому наповненні – малі пульсові хвилі.

         Частий ледве відчутний пульс називають ниткоподібним.

         Напруження пульсу: ступінь опору артерії натиску пальців. Його визначають силою з якою  необхідно  притиснути стінку артерії, щоб припинити пульсацію.

         Напруження залежить від тиску крові в артерії, зумовленого діяльністю серця і тонусом судинної стінки.

         При високому артеріальному тиску – судину стиснути важко – такий пульс називають твердим або напруженим.

         При значному зниженні артеріального тиску ( при колапсі) – слабке стиснення артерії призводить до того, що пульс зникає – такий пульс називають м’яким.

          Ритм – інтервали між пульсовими хвилями однакові – пульс ритмічний.

         Якщо інтервали між пульсовими хвилями різні – це аритмія.

Види аритмії:

         1) екстросистолічна– між двома черговими скороченнями серця виникає додаткова систола (екстрасистола). Пауза що настає за екстрасистолою називається компенсаторною паузою і є значно довшою від звичайної;

         2) миготлива аритмія – відсутня закономірність ритму і наповнення пульсу (інтервали між пульсовими хвилями різні, наповнення пульсових хвиль різне).

         Для миготливої аритмії  характерний дефіцит пульсу(різниця між частотою серцевих скорочень і частотою пульсових хвиль).

         Якщо серцеве скорочення слабке і в аорту виштовхується мала кількість крові то така пульсова хвиля не досягає  периферійних  артерій.

         Дефіцит пульсу визначають дві особи, одна вислуховує серце і підраховує частоту серцевих скорочень, друга особа  підраховує частоту пульсу.Різниця цих показників і є дефіцит пульсу.

         4. Артеріальний тиск – це тиск крові на стінки судин. Цей показник відображає силу скорочення серця, прилив крові в артеріальну систему, опір і еластичність периферичних судин.

         Систолічний тиск – виникає в момент систоли серця, коли пульсова хвиля досягає найвищого рівня.

         Діастолічний тиск – виникає в кінці діастоли серця під час спадання пульсової хвилі.

         Пульсовий тиск – це різниця між величинами систолічного та діастолічного тиску.

         Вимірювання АТ проводять у визначені години, краще ранком. Вимірюють АТ за методом Короткова.  

         У нормі АТ коливається від 100-139 мм.рт.ст. (систолічний тиск), 60-89 мм.рт.ст. (діастолічний тиск)

         Стандартна манжетка 12-14 см (окружність плеча 25-30 см)

         У пацієнта з ожирінням показник АТ буде завищений при вимірюванні тиску стандартною манжеткою. А у худого пацієнта показник АТ буде занижений.

         Якщо манжетка вузька, то АТ буде завищений. А якщо широка, то показник АТ буде занижений.

Симптоми захворювань органів кровообігу

1.     Біль в ділянці серця

2.     Головний біль

3.     Задишка (серцева астма)

4.     Втрата свідомості (запаморочення)

5.     Колапс (дуже низький тиск)

         Біль в ділянці серця носить приступоподібний характер, локалізується за грудниною, віддає в ліву руку, лопатку, плече, шию, швидко зникає від застосування нітрогліцирину.

Невідкладна допомога:

1.     Забезпечити повний спокій хворому.

2.     Застосувати під язик нітрогліцерин, валідол.

3.     Поставити на ділянку серця гірчичники.

4.     Викликати лікаря.

         Головний біль – пульсуючий, давлячий, локалізується в ділянці потилиці, супроводжується шумом в голові, миготінням мушок перед очима, нудотою, блюванням. Є ведучим симптомом при гіпертонічному кризі.

Невідкладна допомога:

1.     Викликати лікаря.

2.     Надати положення в ліжку з при піднятим плечо-головним кінцем.

3.     Виміряти АТ.

4.     Поставити гірчичники на потиличну ділянку шиї та м’язи гомілок (литкові).

5.     Гарячі нижні ванни та холодний компрес до голови.

         Задишка (серцева астма) – характеризується раптовим виникненням частого дихання 30-50 за хвилину. Дихання клекочучи з виділенням червоної піні з рота та носа.

 Невідкладна допомога:

1.     Викликати лікаря.

2.     Надати сидяче положення з опущеними ногами.

3.     Нітрогліцерин під язик.

4.     Виміряти пульс, АТ.

5.     Інгаляції кисню через спирт, інгаляції антифомсилану.

6.     Венозні джгути на стегна пацієнта.

         Запаморочення (зомління) – це короткочасна втрата свідомості, внаслідок психоемоційної дії, перевтомлення, сильних больових подразників, хвилювання. Хворий відчуває спочатку головокружіння, нудоту, потемніння в очах і втрачає свідомість. Хворий блідий, покритий холодним потом, кінцівки холодні.

Невідкладна допомога:

1.     Викликати лікаря.

2.     Надати пацієнту горизонтальне положення з опущеним головним кінцем, або піднятим ніжним кінцем ліжка.

3.     Звільнити від стискаючого одягу.

4.     Забезпечити доступ свіжого повітря.

5.     Піднести до носу вату змочену нашатирним спиртом.

6.     Плеснути холодною водою на обличчя хворого або поплескати його по щоках.

7.     Через 40-50 сек. Свідомість повинна відновитись.

         Колапс – це різке зниження АТ, внаслідок травм інфаркту міокарда, критичному зниженні температури тіла, болючих маніпуляціях. Виникає раптово, супроводжується головокружінням, шумом у вухах, «пеленою» перед очима, похолоданням кінцівок, зниженням зору. Хворі у свідомості, загальмовані, шкіра бліда, волога.

Невідкладна допомога:

1.     Викликати лікаря.

2.     Забезпечити спокій.

3.     Горизонтальне положення в ліжку.

4.     Зігріти пацієнта (грілки до кінцівок).

5.     Доступ свіжого повітря.

6.     Виміряти АТ, визначити пульс.

7.     Підготувати лікарські засоби для підвищення АТ (сульфокамфокаїн, кордіамін, кофеїн)

 

V. Матеріали активізації студентів:

1. Які судини найчастіше використовують для пальпації пульсу?

2. Назвіть основні параметри пульсу.

3. Яка частота пульсу у здорової людини?

4. Що таке артеріальний тиск?

5. Назвіть нормальні параметри артеріального тискуу здорової людини.

6.Назвіть і охарактеризуйте види аритмій.

7. Які основні правила вимірювання артеріального тиск

 

VI. Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції.

Касевич Н.М. Загальний догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка: підручник. -  К.: «Медицина». 2008.- стор.216 – 223. 

Шевчук М.Г. Сестринська справа. – К.: «Здоров’я». 1991 р.- стор. 

Касевич Н.М. Основи медсестринства в модулях. К.:Медицина. 2013 р. – стор. 149 – 157.

VII. Література

навчальна: Касевич Н.М. Загальний догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка: підручник/ Н.М. Касевич. -  К.: «Медицина». 2008. 

Шевчук М.Г. Сестринська справа. –К.: «Здоров’я». 1991 р.  

методична:   Касевич Н.М. Основи медсестринства в модулях. К.:Медицина. 2013 р.

наукова