Викладач Шарій В.М. Предмет Медсестринство в сімейній медицині Група 4 А с/с Дата 10.02.21 р. Тема № 7 лекція Проблеми надання довготривалої медичної допомоги населенню. Артеріальна гіпертензія.

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Медсестринство в сімейній медицині
Група	4 А с/с
Дата	10.02.21 р.
Тема  № 7 лекція	Проблеми надання довготривалої медичної допомоги населенню. Артеріальна гіпертензія.

 

 Актуальність теми: гіпертонічна хвороба в Україні трапляється у 15 – 20% населення, в осіб похилого і старечого віку частіше - 30 – 40%. АГ – призводить до втрати працездатності, тяжких ускладнень, які спричинюють смертність від серцево-судинних захворювань. Своєчасне виявлення АГ та знання про здоровий спосіб життя зменшують ризик виникнення захворювання..

 Цілі лекції:

а) навчальні:  знати нормальні показники АТ, завдання сімейних медиків щодо раннього виявлення артеріальної гіпертензії, граничні показники артеріального тиску, чинники ризику, методи активного виявлення артеріальної гіпертензії, класифікацію, вікові аспекти, ускладнення артеріальної гіпертензії (кризи, інфаркт міокарда, інсульт. недостатність кровообігу), стандарт надання невідкладної допомоги, профілактику артеріальної гіпертензії, диспансерне спостереження, особливості догляду в домашніх умовах;

б) виховні: виховувати відповідальність за свою професійну діяльність, співчуття до страждань пацієнта.

 Зміст лекції:

Артеріальна гіпертензія (АТ) – підвищення рівня артеріального тиску понад 140/90 мм рт. ст.

 Есенціальна АГ – стан, коли відзначають високий рівень АТ за відсутності очевидних причин його підвищення. Характерним є стійке підвищення  систолічного та діастолічного АТ. Це генетичне захворювання. В Україні тотожний термін «гіпертонічна хвороба».

Вторинна АГ позначає АГ, причину якої можна з’ясувати. 80 – 90% усіх АГ становить ессенціальна гіпертензія, 10% -20% - вторинні АГ.

Причини вторинних АГ: 

- ниркові – 15% (хр. пієлонефрит, гломерулонефрит, туберкульоз нирок, діабетична нефропатія, аномалії нирок, пухлини);

- ендокринні – клімактеричні порушення, пухлини надниркових залоз, синдром гіпертиреозу, Іценко – Кушинга;

- кардіоваскулярні – атеросклероз, ІХС, вади серця;

- нейрогенні – судинні захворювання і пухлини мозку,

- екзогенні – зловживання сіллю, вживання глюкокортикоїдів, протизаплідні засоби.

Під час збирання скарг і анамнезу слід звертати увагу на специфічні симптоми:

- пухлина надниркових залоз – поліурія, спрага, м’язова слабкість, судоми, паралічі;

- захворювання нирок – часті ангіни, патологія нирок в анамнезі. наявність сечового синдрому, ниркові кольки;

- діабетичний нефросклероз – діабет в анамнезі.

Велике значення має оцінювання стану АТ. Підвищення лише систолічного тиску характерне для атеросклерозу аорти, лихоманки, тиреотоксикозу. Для захворювання нирок більш характерне підвищення діастолічного тиску. Асиметричне підвищення АТ – високе на руках, нормальне на ногах, характерне для коарктації аорти.

ДІАГНОСТИЧНИЙ ПОШУК ПРИ АГ

Перелік необхідних досліджень визначається наказом № 247 МОЗ України від 10.08.1998р. «Про внесення  змін та доповнень до наказу МОЗ України від 30.12.1992 р.№ 206 «Про заходи щодо покращення якості кардіологічної допомоги населенню України».

Обов’язкові  дослідження:

- вимірювання АТ на обох верхніх кінцівках, а в пацієнтів віком понад45 років – і на нижніх кінцівках;

- аускультація серця;

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі;

- аналіз сечі за Аддісом – Каковським (Амбурже, Нечипоренком);

- визначення вмісту в крові калію, натрію, рівня креатині ну, глюкози, холестерину, ліпопротеїдів;

- електрокардіографія;

- УЗД серця;

- дослідження очного дна.

Додаткові методи для виключення захворювань нирок:

УЗД нирок;

- аналіз сечі за методом Зимницького;

- радіоізотопне дослідження нирок;

- ангіографія ниркових судин;

- екскреторна орографія;

- виявлення мікробного числа в сечі і клітин Штернгеймера-Мельбіна.

Для виключення пухлин надниркових залоз:

- УЗД надниркових залоз;

- екскреція адреналіну і норадреналіну за добу;

-- артеріографія надниркових залоз;

- комп’ютерна томографія.

Діагноз АГ підтверджується, якщо у двох або більше випадках вимірювання АТ зареєстровано АТ понад 160/90 мм рт.ст.;

-  виявлення пульсації великих артерій і вимірювання АТ на верхніх і нижніх кінцівках дають змогу виключити атеросклероз, коарктацію аорти;

- ЕКГ дозволяє виявити гіпертрофію лівого шлуночка;

- під час дослідження очного дна можна виявити симптом Саллюса – Гуна (мідного і срібного дротів);

- рентгенівські дослідження органів грудної клітки – виявити гіпертрофію лівого шлуночка, клапанні вади, коарктацію аорти;

- УЗД серця – досліджувати серцеву гемодинаміку, виявити вади;

- лабораторні дослідження : збільшення креатині ну в поєднанні зі змінами в сечі допомохуть запідозрити  хронічний гломерулонефрит, пієлонефрит;

- гіперглікемія з глюкозурією і альбумінурією – діабетичний нефросклероз;

- гіперхолестеринемія, гіперліпідемія – атеросклероз та ін..

Класифікація гіпертонічної хвороби:

І стадія  - нестійке підвищення артеріального тиску, немає враження органів.

ІІ стадія – стійке підвищення артеріального тиску, ураження органів мішеней (гіпертрофія, зміни в очному дні, протеїнурія, атеросклероз аорти);

ІІІ стадія – уражається комплекс органів  - мішеней, незворотні зміни(ХПН,інфаркт міокарда, інсульт).

Ускладнення АГ:  кризи, гостра лівошлуночкова недостатність, інфаркт міокарда, інсульт, хронічна ниркова недостатність.

ГІПЕРТОНІЧНИЙ КРИЗ – це раптове підвищення АТ, хворий скаржиться на головний біль, «мушки» перед очима, нудоту, блювання.

Неускладнені кризи – не супроводжуються швидким і прогресивним ураженням органів мішеней, безпосередньо не загрожують життю хворого – зниження АТ має бути плавним і поступовим. Вони поділяються на І тип і ІІ тип.

І тип кризу – раптово підвищується АТ, переважно систолічний. Хворі збуджені, шкірні покриви вологі,тахікардія, часте сечовипускання. Криз пов'язаний зі стресом. Невідкладна допомога: гіпотензивні, заспокійливі, сечогінні.

ІІ тип кризу – поступовий розвиток кризу (декілька днів). Хворі мляві, сонливі, адинамічні, бліді, лице одутле. Підвищується систолічний і діастолічний тиск. . Невідкладна допомога: сечогінні, гіпотензивні.

Судомна форма кризу – причинами часто є злоякісний АТ, гестоз, гострий гломерулонефрит. Клініка: пульсів ний розпиральний головний біль, багаторазове блювання, збудження, клоніко-тонічні судоми, знепритомніння. Невідкладна допомога: заспокійливі, проти судомні, гіпотензивні, сечогінні.

Ускладнені кризи – загрозливі для життя хворого,  швидко наростає ураження органів мішеней – проводять швидке зниження АТ за 30 – 60 хв. Супроводжується судомною формою, інфарктом міокарда, набряком легенів, ішемією мозку, геморагічним  інсультом.

РЕКОМЕНДАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА КАРДІОЛОГІВ ЩОДО ЛІКУВАННЯ АГ

Артеріальна гіпертензія
АТ  140/90 ---159/99 мм рт. ст. оцінювання загального ризику	АТ  160--- 100 мм рт. ст. медикаментозне лікування
Незначний ризик ускладнень: немає ССЗ, сахарного діабету, менше ніж три чинники ризику	Високий ризик ускладнень: ознаки ССЗ або цукрового діабету або більше ніж три чинники ризику
Немедикаментозне лікування	Медикаментозне лікування

Клінічні ознаки ССЗ:- гіпертрофія лівого шлуночка, стенокардія, інфаркт міокарда, серцева недостатність;

інші чинники ризику:  - інсульт, нефропатія, ретинопатія, ураження периферійних артерій.

Немедикаментозне лікування:  зменшення маси тіла, підвищення рухової активності, зменшення споживання солі, відмова від куріння. зменшення споживання жиру і холестерину, обмеження споживання алкоголю, психоемоційне розвантаження.

АЛГОРИТМ НАДАННЯ ДОГОСПІТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ

Криз І типу:  посадити хворого, заспокоїти

                   - гірчичник на потиличну ділянку,

                   - викликати сімейного лікаря,

                   - ніфедипін  - 10 мг під язик,

                   - контроль АТ, поінформувати сімейного лікаря,

                   - за призначенням сімейного лікаря:

                   - ніфедипін – 10 мг повторити (або клофелін – 0,15 мг під язик),

                   - дібазол 1% 4 – 6 мл в/в,

                   - діазепам – 5 – 10 мг в/в при збудженні,

                   - анаприлін або пропранолол- 5 мл в/в при тахікардії,

                   - лазикс – 20 – 40 мг в/в

Криз ІІ типу:  посадити хворого, заспокоїти

                   - гірчичник на потиличну ділянку,

- ніфедипін  - 10 мг під язик,

                   - контроль АТ, поінформувати сімейного лікаря,

                   - за призначенням сімейного лікаря:

                   - лазикс – 20 – 40 мг в/венно,

                   - нітрогліцерин – 10 мг в100мл фізіологічного розчину в/венно краплинно,

                   - у разі неефективності викликати бригаду швидкої допомоги.

 АЛГОРИТМ НАДАННЯ ДОГОСПІТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В РАЗІ  СУДОМНОГО РОЗВИТКУ КРИЗУ

- якщо хворий притомний – посадити, якщо непритомний, підняти головний кінець ліжка,

- стежити за диханням(можливе западання язика),

- терміново викликати бригаду швидкої допомоги,

- за призначенням лікаря ввести – розчин магнію сульфату 25% - 10 мл внутрішньом’язово, розчин седуксену – 2мл внутрішньом’язово.

 Матеріали активізації студентів:

Задача № 1.  При проведенні профілактичного огляду в пацієнтки 40 років виявлено цифри АТ 160/90 мм рт. ст., не скаржиться.

 Оцініть рівень АТ. Які дії працівника сімейної медицини?

 Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції:

Антропова Т.О. Медсестринство в сімейній медицині: підручник. – К.6 ВСВ «Медицина», 2015. стор. 305 – 316; 

Cамостійна робота №6.

 Література:

навчальна :   Антропова Т.О. Медсестринство в сімейній медицині: підручник. – К.6 ВСВ «Медицина.

методична :   Антропова Т.О. Невідкладні стани в терапії. – К.: Медицина, 2006.

Нормативи надання медичнох допомоги дорослому населенню  в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів. – К.6 МВЦ «Медінформ, 2003. –Ч.І,П.