Викладач Шарій В.М. Предмет Геронтологія, геріатрія та паліативна медицина Група 4 А л/с «Лікувальна справа» Дата 22.09.2021 Тема № 2 лекція Особливості перебігу захворювань системи органів кровообігу в осіб літнього та старечого віку

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Геронтологія, геріатрія та паліативна медицина
Група	4 А л/с «Лікувальна справа»
Дата	22.09.2021
Тема  № 2 лекція	Особливості перебігу захворювань системи органів кровообігу в осіб літнього та старечого віку

 

 

 

 

Актуальність теми:  у процесі старіння людини захворюваність на патологію  серцево-судинної системи зростає. Система кровообігу зазнає найбільш значних вікових змін, які визначають характер і темп старіння. Створюються умови для розвитку патології. У ППВ та старечого віку спостерігаються такі захворювання серцево-судинної системи як: атеросклероз, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба, порушення ритму, хронічна серцева недостатність. В зв’язку з чим  у ППВ спостерігаються проблеми: головний біль задишка, біль у серці, набряки, хронічний біль, непереносимість діяльності та ін.. Цілий ряд проблем вимагають невідкладної допомоги.

 Цілі заняття:

а) навчальні –  знати вікові зміни серцево-судинної системи, основні клінічні прояви гіпертонічної хвороби, стенокардії, інфаркту міокарда, хронічної недостатності кровообігу; особливості перебігу цих захворювань у ППВ та старечого віку, ускладнення (ураження органів мішеней), потенційні проблеми , пов’язані з тривалим прийомом ліків, принципи лікування цих захворювань. профілактику ускладнень.

б) виховні -  знати психологічні особливості пацієнтів з захворюваннями серцево-судинної системи з урахуванням лабільності психіки у ППВ та старечого віку.          

 Зміст матеріалу

ВІКОВІ ЗМІНИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ В ГЕРІАТРИЧНОМУ ВІЦІ

1.     Морфологічні зміни структури судинної стінки: ущільнення внутрішньої оболонки (інтими), атрофія м’язового шару,зниження еластичності судинної стінки та здатності судин  до адекватного розширення і звуження просвіту, особливо магістральних артерій великого кола кровообігу (аорти), зменшення  кількості функціонуючих капілярів, що веде до підвищення капілярного опору.

2.     Особливості гемодинаміки: підвищення АТ з віком, венозний тиск падає – це наслідок ослаблення тонусу венозної стінки, зменшення її еластичності; хвилинний об’єм серця знижується – обумовлено зменшенням  ЧСС, а ударний об’єм серця зменшується; коронарний і мозковий кровообіг зберігається, а нирковий і печінковий значно знижуються; сповільнюється швидкість кровообігу, зменшуються потреби тканин в кисні.

3.     Зниження скоротливої здатності міокарда є результатом прогресуючого склерозу міокарда, вогнищевої атрофії м’язових волокон, розростання сполучної тканини. Зменшення сили енергетичних процесів в міокарді, порушення мінерального обміну призводять до обмеження резерву адаптації серця.

4.     Особливості реакції на фізичне навантаження: характерним є зниження фізичної працездатності. На фізичне навантаження виникає виражене підвищення АТ. У відповідь на навантаження спостерігаються сповільнені зміни гемодинаміки і дихальних показників. З віком рівень АТ підвищується як в великих артеріях так і в периферичних артеріях. Внаслідок таких процесів  великі артеріальні судини, особливо аорта, втрачають свої властивості активного амортизатора кінетичної енергії серця, що призводить до вікового підвищення САТ (систолічного).з віком змінюють свою функцію барорецептори в ділянці дуги аорти і каротидних синусів, які сприяють підвищенню АТ, погіршенню кровообігу мозку, згасанню статевої функції.

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ХВОРОБИ

1.     Випадковість виявлення підвищеного АТ.

2.     Гіпертонічна хвороба не має такого яскравого забарвлення, як у молодих (можливість недооцінка стану і виникнення ускладнень).

3.     Важкість розмежування І та ІІ ст: на час виявлення АГ у хворого вже є зміни на очному дні, гіпертрофія лівого шлуночка. Тільки детально зібраний анамнез може допомогти уточнити стадію хвороби, у хворих старших вікових груп ми маємо справу з ГХ ІІ СТАДІЇ.

4.     Перебіг хвороби відносно сприятливіший , ніж у молодих.

5.     САТ не досягає значного рівня, як у молодих. Частіше він знаходиться  в межах 180/100 – 200/110 мм рт. Ст.. і вище. Якщо не прийняти своєчасно відповідних заходів АТ може підвищитись до260/149 мм рт. ст. і вище.

6.     Відсутність паралелізму між відчуттям хворого і рівнем АТ,необхідний інструментальний контроль за функціональним станом серця, мозку, нирок.

7.     ЧСС у більшості хворих з тенденцією до брадикардії.

8.     Зміни на очному дні  при ГХ у літніх людей втрачають діагностичне значення. Це обумовлене віковими склеротичними змінами судин сітківки та помутнінням кришталика.

Особливості симптоматичної артеріальної гіпертензії (САГ)

Скарги: головокружіння, головний біль, задишка при фізичному навантаженні. скарги не постійні, пов’язані з періодами підвищення АТ. В перебігу  САГ немає стадійності, її клініка визначається локалізацією атеросклерозу і наявністю або відсутності СН.

Чим пізніше виникла АГ, тим триваліший і доброякісніший її перебіг, чим менше у хворого скарг і виражених функціональних розладів в діяльності різних органів, тим більше підґрунтя для того, щоб діагностувати у хворого САГ, а не ГХ.

Гіпертонічні кризи (ГК)

У пацієнтів літнього віку гіпертонічний криз має особливості: відсутній бурхливий початок, розвивається поступово протягом кількох годин, відсутні часто тремтіння, озноб, відчуття жару, чи похолодання кінцівок, емоційне збудження.

Метою лікування є зниження АТ до такого рівня, який добре переноситься – бажано до 140/90 мм рт. ст..недопустиме різке зниження АТ.

Ускладнення виникають при ураженні органів мішеней: порушення мозкового кровообігу, інфаркт міокарду, ниркова недостатність,стеноз мозкових і ниркових артерій, відшарування сітківки ока та ін..поєднання склеротичних змін з АГ робить безперспективною боротьбу з АГ з точки зору повного одужання, але допомогти хворому уникнути важких ускладнень і продовжити йому життя – актуальна задача медперсоналу. Догляд за такими хворими можна возвести в ранг ефективної терапії.

СТЕНОКАРДІЯ – особливості перебігу  у пацієнтів літнього віку.

1.     Частіше зустрічається стабільна стенокардія, тому, що в основі лежить не функціональний спазм, а органічні зміни коронарних судин – атеросклероз.

2.     Атиповість больового синдрому: гастралгія, по типу астми, мозкових порушень, безбольова форма, часто супроводжується порушенням ритму, замість болю – відчуття дискомфорту за грудиною.

3.     Відсутні або слабо виражені емоційні і вегетативні прояви.

4.     Інтенсивність болю незначна, часто відчуття дискомфорту за грудиною

5.     Іррадіація болю в щелепу, потилицю, шию. Часто тільки тут і є біль.

6.     Спочатку підвищується АТ, а потім виникає біль.

7.     Ангінозний напад іде під маскою недостатності мозкового кровообігу в басейні вертебро-базилярної системи.

8.     Напади стенокардії рідко провокуються емоційним фактором, частіше фізичним навантаженням. Крім того , чинниками можуть бути метеорологічні фактори (зміни погоди, вітер, гроза), переїдання, прийом жирної їжі.

9.     Еквівалентом ангінозного приступу нерідко буває напад задишки.

10.                       Поступовий початок, тривалість приступу довша, ніж у молодиї.

ІНФАРКТ МІОКАРДА

Частішають напади стенокардії, триваліші, виникають після фізичного навантаження, психічного напруження і в стані спокою.

Особливості ІМ у пацієнтів літнього віку:

1.     Частота ІМ збільшується в міру старіння.

2.     Повторні ІМ, перебіг важкий.

3.     ІМ поєднується з порушенням мозкового кровообігу.

4.     Біль може бути не інтенсивний, без типової локалізації та іррадіації

5.     Часто атипові форми хвороби з поширеним некрозом

6.     Прогноз завжди погіршується.

7.     Кардіогенний шок може виникати в любий час перебігу захворювання

8.     Часто виникають явища серцевої недостатності – тяжкий перебіг по лівошлуночковому типу

9.     У гострому періоді виникає порушення ритму.

10.                       При повторних ІМ на ЕКГ псевдо нормалізація ЕКГ

11.                       Активність ферментів через кардіосклероз може бути незначним навіть при поширеному ІМ.

12.                       Температурна реакція і реакція крові виражені слабше.

До атипових форм ІМ належать:

-         Гастралгічний варіант

-         Аритмічний

-         Астматичний

-         Церебральний

-         Безсимптомний

-         Колаптоїдний за типом рецидивуючого.

Аритмії у пацієнтів літнього віку: синусова тахікардія, синусова брадикардія, екстрасистолія,миготлива аритмія, блокади серця.

Матеріали активізації студентів

1. Як змінюється  судинна стінка артерій у ППВ?

2. Як змінюється  АТ у ППВ?

3. Особливості реакції  у ППВ на фізичне навантаження.

4. Проблеми ППВ при артеріальній гіпертензії.

5. Особливості лікування  артеріальної  гіпертензії  у ППВ.

 6. Гіпертонічний криз. види, ускладнення.

7. Особливості перебігу нападу стенокардії  у ППВ.

8. Інфаркт міокарда у ППВ.

9. ХСН – її перебіг у ППВ.

 

 Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції :

Тарасюк В.С., Кучанська Г.Б. Медсестринство в геронтології, геріатрії і паліативній медицині, - К.: «Медицина», 2013. – стор. 212 – 261.

Література

навчальна - Тарасюк В.С., Кучанська Г.Б. Медсестринство в геронтології,геріатрії і паліативній медицині, - К.: «Медицина», 2013.