Шарій В.М. Предмет Основи медсестринства Група 2 – А с/с Дата 01.11.21 р. Тема № 6 Лекція : «Типи Лікувально-профілактичних закладів. Безпечне лікарняне середовище»

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Основи медсестринства
Група	2 – А с/с
Дата	01.11.21 р.
Тема № 6 Лекція	: «Типи Лікувально-профілактичних закладів. Безпечне лікарняне середовище»

 АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Тема має велике значення в тому плані , що охоронно - лікувальний режим сприяє одужанню пацієнтів, вчить медичний персонал особливостям догляду, переміщення пацієнтів у ліжку. Профілактиці травматизму як у пацієнтів, так і у медичних сестер.

             ЦІЛІ ЛЕКЦІЇ:

а) навчальні знати поняття лікувально-охоронного режиму елементи і значення для пацієнта; види режимів рухової активності; правильну біомеханіку при різних положеннях тіла; правила переміщення і зміни положення тіла в постелі; фактори ризику нещасних випадків у пацієнтів різного віку.

б) виховні  виховувати любов до професії медичної сестри; почуття відповідальності за життя пацієнта.

 

             ЗМІСТ МАТЕРІАЛУ :

ТИПИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ:

ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ АМБУЛАТОРНОГО ТИПУ

Фельдшерсько-Амбула-       Станція           Полік-     МЧС    Диспансер   акушерський              торії              «швидкої       лініка

 пункт (ФАП)                                     допомоги»

 

Заклади стаціонарного типу

 

Госпіталі                        Клініки                                         Лікарні                                        Санаторії

 

         Лікувально-профілактичні установи (ЛПУ)

         Лікарняні установи: лікарні міські, швидкої медичної  допомоги, шпиталі для ветеранів війни, госпіталізуються пацієнти що потребують постійного спостереження, або потребують таких методів лікування, або обстежень, виконання яких в амбулаторних умовах неможливі.

         Нині організуються особливі стаціонарні лікувальні установи – хоспіси – для лікування пацієнтів приречених, з захворюваннями які не можна вилікувати.

         Стаціонари бувають:

* монопрофільні (для лікування одного захворювання (туберкульоз);

*багатопрофільні  - (терапевтичні, хірургічні, неврологічні відділення, ендокринологічні).

         Диспансери – спеціалізовані  лікувальні – профілактичні установи для надання лікувально –           профілактичної  допомоги пацієнтам з конкретною патологією.

         Види:

- онкологічний,

- протитуберкульозний,

- венерологічний ,

- кардіологічний.

         Поліклініка – багатопрофільна  лікувально-профілактична  установа надає медичні спеціалізовану допомогу пацієнтам, обстеження і лікування в амбулаторних умовах і на дому.

         Амбулаторія – ЛПУ – надає спеціалізовану  допомогу, але кількість лікарів обмежена  до 5.

         Медична – санітарна частина – ЛПУ при підприємства, робота по цеховому принципу .

         Види :

поліклініка або амбулаторія

- оздоровчі  пункти

- стаціонар

- санаторій – профілакторій

 

         Оздоровчий пункт  - не є самостійною лікувальною установою , входить в склад медико – санітарної частини в цехах.

          Оздоровчий пункт : - лікар,  фельдшер ,медична сестра.Станції швидкої допомоги :  ЛПУ – надають цілодобово екстренну медичну допомогу хворим на до госпітальному етапі при всіх  станах що загрожують життю пацієнта.

 

         Лікувальні  установи охорони материнства та дитинства:

- центри  планування сім’ї

- пологові будинки

- жіночі консультації

 

         Санітарно – курортні установи :

- санаторії

- санаторії – профілакторії.

         Організацію медичної допомоги можна розглядати  як медико-санітарну допомогу.          Вона надається на з-х рівнях:

         Первинна  медико-санітарна  допомога надається:

-         За територіальним принципом;

-         Консультації лікаря;

-         Діагностика та лікування основних захворювань, травм, отруєнь;

-         Профілактичні заходи ;

-         Направлення пацієнтів для надання спеціалізованої і висококваліфікованої  допомоги;

-         Виконують цю функцію – сімейний лікар і медична сестра ( дільничний лікар - педіатр , терапевт , підлітковий лікар та інші )

 

Вторинна (спеціалізована ) допомога:

-         більш  витончена і складна, надається спеціалізованими  службами за направленням первинних ланок медичної служби;

-         міські об’єднанні лікарні ;

-         медико – санітарні  частини ;

-         центральні  регіони та районні лікарні ;

-         спеціалізовані диспансери (онкологічні , протитуберкульозні );

Виконують цю функцію :

-         амбулаторії;

-         поліклініки :

1.звернення пацієнта

2.профогляди (диспансеризація )

-  стаціонари.

 

      Третинна ( висококваліфікована) допомога  :

-         обласні медичні заклади ( багатопрофільні та спеціалізовані лікарні ), спеціалізовані диспансери та центри медичної допомоги

Вони надають медичну допомогу :

1.     Висококваліфіковану.

2.     Вузькоспеціалізовану.

-         Консультативну допомогу за направленням лікарів вторинного рівня ;

-         Спеціалізація глиба  порівняна з вторинним рівнем ;

-         Існують відділення яких не має на вторинному рівні (проктологічні і, гематологічні, судинної хірургії )

-         Функціонує  екстрена  консультативна допомога (санітарна  авіація).

         БЕЗПЕЧНЕ ЛІКАРНЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ.

         Лікувально- охоронний режим – це комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення фізичного і психічного спокою пацієнта. У його основі лежать правильно організований догляд за пацієнтом у відділенні, створення сприятливої лікарняної обстановки, ліквідація травмівних факторів, організація дозвілля пацієнта.

 

Режим лікарні слід організувати так , щоб забезпечити пацієнтові спокій. треба намагатися відгородити пацієнта від усього, що може його дратувати, хвилювати.

 

Насамперед необхідно створити затишок у палаті, відділенні: зручне ліжко; стіни,

 пофарбовані  у світлі тони; картини життєстверджувального характеру.

 

Гнітюче враження на пацієнта можуть справляти зорові подразники: закривавлені шматки марлі, шприци, скальпель зі слідами крові, лоток із відпрацьованим перев’язувальним матеріалом.

 

Велике значення має поведінка медичних сестер біля ліжка хворого. Із хворою людиною треба поводитися  з урахуванням його психології і нестійкої нервової системи. Медична сестра повинна вміти розмовляти з пацієнтом, проявляючи особливий такт у спілкуванні.

Різні переживання, тривоги, побоювання, страждання, постійні думки про хворобу змінюють психіку людини.

 

Відомо, що у виникненні захворювання, його перебігу й виникненні наслідків велике значення має стан нервової системи. Тому медична сестра повинна насамперед впливати сприятливо на нервову систему пацієнта: не слід сперечатися з ним, підвищувати голос. Необхідно зберігати спокій, навіть якщо пацієнт збуджений і грубий. Слід намагатися заспокоїти пацієнта і навіть у чомусь поступитися йому, але водночас наполегливо вимагати виконання  всіх необхідних заходів і виконувати  існуючий розпорядок правила. Якщо пацієнт недисциплінований, не виконує призначення лікаря, то до нього можна проявити суворість.

 

Велику увагу слід приділяти купіруванню болю, намагатися виконувати процедури й маніпуляції безболісно. Деякі болючі відчуття, пов’язані із захворюванням, можна усунути або зменшити, створивши пацієнтові комфорт6 зручно укласти його в постелі, враховуючи характер його захворювання, вчасно змінити і поправити стисну пов’язку , застосувати тепло, холод або зробити масаж.

 

Головною складовою лікувально- охоронного режиму є суворе дотримання розпорядку дня і повне взаєморозуміння між пацієнтом і медичними працівниками.

Кожне відділення має в установленому порядку обов’язковий для персоналу й пацієнтів внутрішній розпорядок, який забезпечує пацієнтам дотримання  лікувально-охоронного режиму.

 

Правильно складений режим припускає гарний сон і відпочинок, регулярне дієтичне харчування, лікарське спостерігання і систематичне мед сестринське спостереження і догляд, своєчасне виконання лікарських і діагностичних процедур.

 

Зразок внутрішнього розпорядку терапевтичного відділення

 

6:00 – 7:00  підйом вимірювання температури тіла

7:00  - 8:00  ранковий туалет

8:00 – 10:00  сніданок

10:00  – 12:00  обхід лікарів

12:00 – 14:00  виконання лікарських призначень

14:00 – 15:00  обід

15:00 – 17:00  тиха година

17:00 – 18:00  прогулянки відвідування рідними

18:00 – 19:00  вимірювання температури тіла

19:00 – 20:00  вечеря

20:00 – 22:00  вільний час

22:00 – сон

 

Створення в лікарні оптимального лікувально-охоронного режиму є завданням , у здійсненні якого повинні брати участь усі служби відділення, лікарні.

 

При догляді за пацієнтами використовують методики безпеки обслуговуючого персоналу.

Неправильний догляд за пацієнтами є причиною травм спини, появи болю в медичної сестри в процесі догляду. Розроблені правила щоб зменшити тиск на хребет і тулуб під час транспортування, переміщення і перекладання пацієнта.

Перш ніж почати переміщення пацієнта, необхідно визначити:

·        Мету переміщення;

·        Стан здоров’я пацієнта, можливості для співробітництва;

·        Наявність допоміжних механічних засобів для переміщення( палиця, милиці, ходунки);

·        Визначити роль керівника, який зможе давати ясні, чіткі команди і пояснення пацієнтові.

При виконанні пересування, підняття, переміщення обслуговуючому персоналу необхідно пам’ятати:

·        Перед тим як піднімати пацієнта,  потрібно надати йому безпечного зручного положення;

·        Обслуговуючому персоналу слід набути безпечного зручного положення з дотриманням рівноваги відносно маси тіла пацієнта і напрямку руху4

·        Використовувати масу власного тіла для зняття напруження, спричиненого рухами рук, особливо якщо потрібно робити кілька розгойдувальних рухів, щоб створити рушійну силу для підняття пацієнта.

·        Піднімаючи пацієнта, слід переконатися, що ваші ноги займають стійке положення;

·        Потрібно переконатися, що обрали найкраще положення для втримання пацієнта; спину слід тримати прямо підходити до пацієнта так близько, наскільки це можливо, і виконувати рух у тому самому ритмі, що й інші помічники.

Пам’ятайте, що пересування пацієнта може бути успішним тільки за умови погодженості дій у бригаді:

·        Потрібно вибирати лідера, який керуватиме процесом і віддаватиме команди;

·        Слід вибирати найкращу методику поводження з пацієнтом;

·        Необхідно визначити, хто прийме на себе найважчу роботу, а саме6 утримання стегон і тулуба пацієнта.

 

Фактори ризику в роботі медичної сестри

1.     Переміщення хворого.

2.     Забруднення атмосферного повітря.

3.     Вплив шуму.

4.     Постачання питною водою, видалення відходів, що не відповідають вимогам.

5.     Порушення санітарних правил і інструкцій.

6.     Вплив токсичних речовин.

7.     Вплив іонізуючої радіації.

8.     Вплив канцерогенних речовин.

9.     Обслуговування надмірної кількості пацієнтів.

10.                      Відсутність кімнат відпочинку у ЛПЗ.

 

Профілактика лікарняного травматизму

 

1.     Падіння.       Запобіжні заходи:

·        Негайно витирати з підлоги воду або іншу розлиту рідину;

·        Прибирати з дороги усі предмети під час руху пацієнта;

·        Установити поручні на ліжка, а також за потреби - у ванній кімнаті і на шляху переміщення  пацієнта;

·        Установити світлові сигнали для виклику медичної сестри;

·        Не залишати дітей без нагляду;

·        Не користуватися проводами і дренажними трубками, які легко заплутуються; надавати ліжкам найнижчого положення;

·        Установити гальма на ліжках і кріслах;

·        Супроводжувати пацієнтів, схильних до запаморочення, нападів слабкості, спутаної свідомості;

·        Користуватися безпечними методами транспортування пацієнтів.

2.     Електрошок. Запобіжні заходи:

·        Дотримувати правил техніки безпеки при роботі з електроприладами;

·        Перед умиканням електроприладів перевіряти цілість проводів, розеток, наявність заземлення4

·        Не залишати електроприлади увімкненими в мережу без потреби.

3.     Опіки . запобіжні заходи:

·        Перед проведенням процедури перевіряти температуру гарячої води у ванній і гарячих компресів;

·        При користуванні грілками - подушками, лампами опромінювання стежити за часом теплового впливу, температурою приладів, відстанню від оголених ділянок тіла пацієнта;

·        Не дозволяти курити пацієнтам в ліжку;

·        Забороняти курити поблизу балонів з киснем;

·        Не перевантажувати розетки електроприладами;

·        Дотримувати правил протипожежної безпеки, які діють у лікарні( відділенні).

4.     Опромінення. Запобіжні заходи:

·        Спостерігати за можливими ознаками  опромінювання в пацієнтів, які отримують променеву терапію;

·        Встановлювати захисні екрани для обмеження часу впливу на пацієнта променевої експозиції;

·        Дотримувати правил променевої терапії, які діють у лікарні.

5.     Отруєння, пов’язані з неправильним використанням лікарських засобів.

·        Прибирати від пацієнтів токсичні речовини( дезінфекційні засоби, антисептики та ін..);

·        Не зберігати токсичні речовини в посуді, що призначений для пиття або ліків;

·        Не залишати ліки на тумбочці пацієнта;

·        Не залишати відчиненою шафу з лікарськими засобами;

·        Перед роздаванням ліків перевіряти етикетки і призначені пацієнтові дози;

·        Спостерігати за можливими побічними діями лікарських засобів, виявляти ознаки лікарської алергії;

·        Обов’язково бут и присутніми під час приймання пацієнтом лікарських засобів;

·        Зберігати лікарські речовини в недоступному для пацієнтів місці.

6.     Травми пацієнтів з високим ризиком нещасних випадків.

Фактори високого ризику падіння пацієнтів:

·        Порушення слуху та зору;

·        Порушення ходи;

·        Порушення рівноваги4

·        Наявність в історії хвороби документів, що констатують факти падіння;

·        Сплутаність свідомості або дезорієнтації;

·        Ортостатична гіпотонія;

·        Погіршення рухомості;

·        Збільшення проміжку часу між словами медичної сестри та відповідною реакцією пацієнта;

·        Вік понад 65 років;

·        Лікарська терапія: гіпотензивні засоби, діуретини, нітрати, снодійні, транквілізатори, седативні анальгетики.

Запобіжні заходи:

·        Розміщувати пацієнтів у спеціалізованих палатах зі встановленими поручнями;

·        Правильно використовувати засоби механічного утримання пацієнтів від падіння;

·        Використовувати нічне освітлення у палатах;

·        Установити для пацієнтів світлову сигналізацію для виклику медичної сестри;

·        Уважно спостерігати за пацієнтами і швидко реагувати на сигнали виклику4

·        Турбуватися про своєчасне задоволення природних потреб пацієнтів4

·        Переконати пацієнта та його рідних у потребі надання допомоги при вставанні і переміщенні4попередити весь медичний персонал лікарні про наявність високого рівня  падіння пацієнта;

·        Розміщувати пацієнтів з чинниками високого ризику падіння у палати, що розташовані поблизу поста медичної сестри.

Біомеханіка тіла медичної сестри

         Систематичні вертикальні навантаження на хребет призводять до значної зношеності між хребцевих дисків. Найбільш страждають шийний, грудний, поперековий відділи хребта. Навантаження передається за напрямком сили, яка є позамежною для диска, що призводить до розтріскування його зовнішнього шару. Наслідком стає грижове випинання.

         Збільшення навантаження за такого стану призводить до розростання кісткової тканини у вигляді шипів – остеофітів. Вони стискають нервові корінці, спинний мозок та кровоносні судини.

         Розвиток і загострення остеохондрозу хребта зумовлюють макро – та мікротравми, статичні і динамічні перевантаження, а також вібрація. Це може бути при зміні положення тулуба, - згинання та розгинання, поворот, піднімання великого вантажу неправильна поза в положенні сидячи, стоячи, лежачі та при перенесенні вантажів.

         Щоб зменшити вплив фізичного навантаження на хребет необхідно використовувати правильну біомеханіку тіла. Профілактика загострення та розвитку остеохондрозу є правильна організація праці при догляді за пацієнтом та запобігання перевантаженню хребта в побуті.

         В положенні лежачи на спині внутрішньо дисковий тиск у поперековому відділі хребта становить – 50 кг, то в положенні стоячи він збільшується до 100 кг, а в положенні сидячи без опори спини – 140 кг. Якщо згинати тулуб на 20* без вантажу в руках, тиск становить 150 кг, а з вантажем у руках по 10 кг він зростає до 215 кг.

 

Правила використання здорової біомеханіки тіла медичної сестри

У положенні сидячи

1.     Розмістіть коліна трохи вище стегон.

2.     Тримайте спину прямо, м’язи живота напруженими, а плечі розпряміть і розмістіть симетрично стегон.

3.     Щоб повернутися в положенні сидячи, повертайтеся одночасно усім корпусом, а не тільки грудною кліткою або плечима.

4.     Підбір стільця: висота стільця і його глибина підібрані для вашого тіла правильно, якщо дві третини довжини ваших стегон на стільці, а стопи без напруги торкатимуться підлоги. Якщо стілець не можливо підібрати, використайте пристосування: тверду подушку, підставку під ноги.

У положенні стоячи:

1.     Щоб суглоби «рухались» без напруження, розслабте коліна.

2.     Масу тіла розподіліть рівномірно на обидві ноги і розставте стопи на ширину плечей.

3.     Щоб зменшити навантаження на поперековий відділ хребта, станьте вертикально, напружте м’язи живота та сідниці. При цьому голову тримайте прямо, щоб підборіддя було у горизонтальній площині.

4.     Вирівняйте верхню частину тіла: тримайте плечі в одній площині зі стегнами.

5.     Поворот тіла починайте зі стоп так, щоб за стопами йшла решта тіла.

6.     Не починайте повертатися з попереку!

Піднімання вантажів

1.     Перед підніманням вантажів розмістіть стопи на відстані 30 см одна від іншої так, щоб одна стопа трохи була висунута вперед. Таке положення забезпечує надійну опору, сприяє кращому утриманню рівноваги тіла.

2.     Пацієнт або вантаж мають бути поряд з вами на такій відстані, за якої вам не доведеться нахилятися вперед, щоб дістати його.

3.     Піднімаючи пацієнта або предмет, притискайте його до свого тіла. При підніманні важкого предмета утримуйте у вертикальному положенні верхню частину свого тіла і згинайте лише ноги в колінах. Роботу здійснюйте тільки м’язами стегон, а не спини.

4.     Піднімайте вантаж повільно, без різких рухів, поворотів. Рухаючись повільно, ви гарантуєте безпеку собі, колегам і пацієнтові.

 

Медичний персонал лікувального закладу несе відповідальність за безпеку пацієнта. У процесі догляду вона  повинна зберігати правильну біомеханіку тіла, надаючи допомогу пацієнтові, який неправильно сидить у кріслі, незручно лежить у ліжку, а також коли він стоїть( небезпека падіння).

При подаванні судна тяжкохворому, перестиланні ліжка, перекладанні пацієнта на ноші, каталку та при інших діях медичної сестри, що пов’язані із значним фізичним навантаженням на хребет та опорно-руховий апарат, можуть виникнути травми хребта, колінних суглобів.

Етапи переміщення пацієнта в ліжку:

1-й етап. Оцініть здатність пацієнта брати участь у процесі6 його рухливість, м’язову силу, адекватну реакцію на слова;

2-й етап. Підняти ліжко на максимально вигідну висоту для роботи з пацієнтом;

3-етап. Прибрати з ліжка подушку та інші предмети, які заважатимуть переміщенню пацієнта;

4-й етап. За потреби подбати про допомогу інших медичних сестер;

5-й етап. Роз’яснити пацієнтові суть процедури, щоб заспокоїти його і спонукати до співпраці;

6-й етап. Надати ліжку горизонтальне положення, зафіксувати колеса. Таким чином забезпечується зручний доступ до пацієнта і можливість його переміщення без додаткових зусиль;

7- етап. Для зниження ризику виникнення інфекції  після процедури вимити руки;

8– етап. Після переміщення пацієнта ліжко опустити, підняти поручні для забезпечення безпеки пацієнта;

9- етап. Перевірити правильність положення пацієнта: спина повинна бути випрямлена, без викривлення та напруження. З’ясувати чи зручно пацієнтові.

 

Утримання пацієнта при підніманні (виконують дві особи і більше)

Якщо здійснюють підняття пацієнта без допоміжних засобів, необхідно взятися за руки:

А) Правою кистю обхопити внутрішній бік правого зап’ястка вашого помічника – це зап’ястковий , або одиничний захват;

Б) обхопити правою кистю один одного в ділянці правого зап’ястка, розміщуючи кисть на передній поверхні,- це подвійний зап’ястковий захват;

В) узяти одне одного правою рукою, як під час рукостискання,- це захват рукою;

Г) обхопити правою рукою 1-5 пальці один одного – це захват пальцями.

 

Стрес і нервове виснаження            

Робота медичної сестри сконцентрована там , де виникають проблеми – соціальні, психологічні та пов’язані з охороною здоров’я. робота медичної сестри також передбачає виконання завдань , які можуть викликати обурення і жах. Вона часто зустрічає біль, страждання і смерть, може постійно перебувати в стані тяжкого психічного стресу. У неї з’являються ознаки стресу, а також фізичні симптоми – виразка шлунка, артеріальна гіпертензія, розлади сну та ін. дослідження показали, що медичні сестри зазнають ризику нервового виснаження і становлять групу ризику ранньої смерті.

Чинниками стресу серед медичних сестер є навантаження на робочому місці, стосунки з керівниками й адміністраторами. Для жінок головним чинником стресу є необхідність поєднання професійних обов’язків із веденням домашнього господарства і утримання сім’ї. Нервове виснаження визначають як «втрату інтересу і відсутність уваги до людей, з якими ви працюєте, емоційне виснаження, яке виявляється у тому, що особа,яка здійснює догляд, не виявляє ніяких позитивних почуттів, симпатії або уваги до пацієнта».

Нервове виснаження характеризується трьома ознаками. Перша ознака – фізичне виснаження. Людина відчуває недостатність сил, хронічну перевтому і загальну слабість, частий головний біль, м’язове напруження в плечах і шиї, біль у попереку, погіршення апетиту і зниження маси тіла, а також проблеми зі сном.

Друга ознака – емоційне перенапруження. Виражається в розвитку депресії і безпомічності. Сім’я і друзі стають ще одним тягарем, а не джерелом підтримки.

Третя ознака – психічне перенапруження. У людини з’являється негативне ставлення до себе, роботи, інших людей, а також до життя взагалі.

Профілактика нервового виснаження. Слід визначити причину нервового виснаження. Зниженню ризику виникнення нервового виснаження сприяє підтримка на офіційному і неофіційному рівнях, на роботі, у сім’ї. Застосовувати засоби, що полегшують переміщення пацієнта у ліжку.

          МАТЕРІАЛИ АКТИВІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ

1.Які функції первинної  медико– санітарної допомоги ?

2.Які функції вторинної медичної допомоги ?

3.Які лікувальні заклади забезпечують вторинну медичну допомогу міському  і сільському населенню?

4. Які лікувальні заклади забезпечують  надання пацієнтам третинної медичної допомоги?

5.Дайте визначення лікувльно – охоронному режиму.

6.Які травми і нещасні випадки серед хворих можливі в умовах лікарняного середовища?

7.Назвіть застережні заходи проти падіння.

8.Наведіть застережні заходи проти ушкодження електрострумом.

9.Яких застережних заходів слід уживати при проведенні лікарських заходів?

10.Яких правил слід дотримуватися медичним працівникам , щоб уникнути травм хребта, колінних суглобів , при переміщенні пацієнта

VI.  МАТЕРІАЛИ САМОПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІІВ ЗА ТЕМОЮ ЛЕКЦІЇ

Н.В. Пасечко. Основи сестринської справи (курс лекцій). Тернопіль «Укрмедкнига», 1999 р. – стор. 153 – 177.

Н.М. Касевич. Практикум із сестринської справи: Навчальний посібник. – К.: Здоров’я, 2005 р . – стор. 24 – 60.

 І.Я. Губенко. Медсестринський догляд за пацієнтом: стандарти медсестринських процедур, маніпуляцій та планів догляду і навчання. – К.: Медицина, 2008. – стор. 8 – 93.

 Лісовий В.М. Онови медсестринства: підручник/ В.М. Лісовий,Л.П. Ольховська, В.А. Капустник. – К.: ВСВ «Медицина», 2013. – стор. 331 – 341

             ЛІТЕРАТУРА

Навчальна:   Н.В. Пасечко. Основи сестринської справи (курс лекцій)

Методична: Н.М. Касевич. Практикум із сестринської справи: Навчальний посібник. – К.: Здоров.я.