Шарій В.М. Предмет Догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка Група 2 Б л/с Дата 13.10.21 р. Тема №2, практика Основні напрями профілактики ВЛІ в сучасних умовах.
Викладач
|
Шарій
В.М. |
Предмет |
Догляд
за хворими та медична маніпуляцій на техніка |
Група
|
2
Б л/с |
Дата
|
13.10.21
р. |
Тема
№2, практика |
Основні напрями профілактики ВЛІ в сучасних умовах. |
Профілактика ВЛІ не тільки в
Україні, але й в усьому світі є актуальною проблемою охорони здоров’я в медичному, соціальному й економічному аспектах. За
даними ВООЗ спостерігається зростання кількості випадків ВЛІ, що призводить до
летальних наслідків, а за сприятливого перебігу хвороби – до подовження
перебування пацієнта в стаціонарі, що супроводжується збільшенням витрат на
лікування. Важливу роль у профілактиці ВЛІ відіграє медичний персонал.
Цілі практичного
заняття:
Знати:
- визначення поняття «санітарно-протиепідемічний
режим»;
- визначення поняття «внутрішньолікарняна
інфекція»;
- способи передачі ВЛІ, парентеральних гепатитів та ВІЛ – інфекції;
- групи ризику зараження ВЛІ, гепатитами та ВІЛ
–інфекцією;
- документи, що регламентують профілактику ВЛІ, профілактику зараження
гепатитами та ВІЛ –інфекцією;
- можливі проблеми пацієнта.
Вміти:
- здійснити заходи по профілактиці ВЛІ, гепатитів
та ВІЛ - інфекції.;
- користуватися індивідуальними засобами
захисту;
- керуватися наказами № 120, 234, 288, 552, 955, 798, 181 в практичній діяльності медичної сестри;
Виховна мета:
формування у студентів почуття
відповідальності, професійної дисципліни, ділових якостей при виконанні
медичних процедур. Підкреслити значення таких особливостей як витримка,
зібраність, вміння співчувати, співпереживати з пацієнтам.
Зміст теми заняття:
Розповсюдженість інфекції в лікувальних закладах, залежить від типу
стаціонару і населення міста. У великих клініках, які являються базою для
підготовки студентів, відсоток внутрішньолікарняної інфекції значно вищий, ніж
у невеликих лікарнях.
ВЛІ обумовлюють, у більшості випадків, як патогенні, так і умовно патогенні
мікроорганізми.
Основні шляхи профілактики ВЛІ
Профілактика ВЛІ полягає у впливі на різні ланки епідемічного процесу. Для
цього використовують методи руйнування ланцюга розвитку інфекції:
- здійснення ефективного контролю
за ВЛІ (інфекційний контроль);
- ізоляція збудника інфекції;
- знищення збудників інфекції
(дезінфекція та стерилізація);
- переривання шляхів передачі;
- підвищення опірності організму
(імунітету).
Заходи профілактики внутрішньолікарняної інфекції
1. Своєчасне виявлення
інфекційної патології у пацієнтів при прийомі до стаціонару та під час
знаходження в ньому.
2. Ізоляція та переведення у
спеціальні відділення пацієнтів з ВЛІ, отриманою під час перебування в
стаціонарі.
3. Своєчасне виявлення хворих та
носіїв серед медперсоналу.
4. Санація вогнищ носіїв
золотистого стафілокока із числа медичного персоналу 2% олійним розчином
хлорфіліпта, стафілококовим бактеріофагом, фурациліном.
5. Реконструкція пологових
будинків за принципом «Матір – дитина».
6. Контроль вентиляційної
системи, кондиціонерів, зволожувачів.
7. Застосування плівкоутворюючих
препаратів (ліфузоль) для обробки невеликих чистих хірургічних ран, пупкової
ранки новонароджених.
8. Медпрацівникам, які мають
справу з кров’ю (хірурги, акушери-гінекологи, стоматологи, процедурні медсестри
та ін.) необхідна 3-кратна вакцинація з НВsAg вакциною.
9. Призначення препаратів
контингентам, які відносяться до груп ризику, які підвищують стан неспецифічних
захисних сил організму (біфідумбактерін, ацилакт, продігіозан), недоношеним
дітям – біфідумбактеріну.
10. Створення в кожному ЛПЗ
централізованих стерилізаційних відділень.
11. Використання ламінарних
установок, які забезпечують подачу в операційні, палати інтенсивної терапії
стерильного повітря.
12. Користування одноразовим
інструментарієм, застосування білизни одноразового використання.
13. Дотримання медперсоналом
особистої гігієни, обробки рук.
14. При роботі з кров’ю
обов’язкове користування гумовими рукавичками, в особливих лабораторних умовах
– респіратором, окулярами, пластиковим екраном.
15. Про всі аварійні ситуації
(укол голкою, поріз чи попадання крові на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру)
необхідно повідомити керівникам та зареєструвати випадок в журналі реєстрації.
Те ж відноситься до випадків інфікування через контакт з пацієнтом.
Індивідуальні засоби захисту від внутрішньолікарняної інфекції
Гумові рукавички
При найменшій можливості контакту з кров’ю чи рідкими виділеннями організму,
слизовими оболонками чи пошкодженою шкірою будь-якого пацієнта, а також при
наявності порізів чи інших пошкоджень шкіри необхідне використання рукавичок.
Рукавички необхідно міняти між контактами з пацієнтами та після зіткнення з
секретами та екскретами при обслуговуванні пацієнта. Використані рукавички
повинні дезінфікуватись та утилізуватись.
Стерильні рукавички одягають тільки для виконання стерильних процедур.
Маски на обличчя
Необхідні для попередження переносу мікроорганізмів повітряно-краплинним
шляхом, а також при наявності вірогідності попадання в рот та ніс рідких
субстанцій організму (кров та інші).
Маски необхідно змінювати при зволоженні чи після закінчення захисної дії
маски. Не можна опускати їх на шию, використовувати повторно. Всі маски повинні
повністю закривати рот та ніс.
Високоякісні одноразові трьохшарові маски набагато ефективніші, ніж звичайні
двошарові чи марлеві.
Захисні окуляри та екрани
Окуляри та екрани необхідні, щоб захистити очі та обличчя від бризків крові,
біологічних рідин та виділень організму.
Халати та фартухи
За виключенням операційних та ізоляторів, де стерильні халати одягаються для
захисту пацієнта, основна мета вологонепроникних халатів та фартухів: – виключити
попадання збудників інфекції на одяг та шкіру персоналу.
Фартухи
необхідні тільки при вірогідності того, що виділення організму забруднять одяг
чи шкіру. Ні в якому разі не можна допускати, щоб персонал забирав прати халати
додому.
Навчання пацієнта та його родичів інфекційному контролю
Всі пацієнти та відвідувачі ЛПЗ повинні знати, розуміти та дотримуватись, як в
лікарні, так і вдома основних правил профілактики інфекцій.
Гігієна пацієнта – важлива частина інфекційного контролю. Необхідно, щоб
пацієнти зрозуміли основні принципи інфекційного контролю, пов’язані з їх
лікуванням.
Навчання пацієнтів, їх родичів інфекційному контролю – завдання медичної сестри
та лікаря.
Навчання інфекційному контролю членів сім’ї хворого та інших осіб, що
доглядають хворого, необхідне, тому що:
- після виписки з стаціонару
пацієнт може являтись джерелом інфекції в період реконвалесценції або у випадку
формування носійства;
- для ослаблених пацієнтів родичі
можуть стати вогнищем інфекції;
- при деяких захворюваннях (грип,
ГРЗ, «дитячі інфекції», гнійно-запальні захворювання та ускладнення) лікування
проводиться вдома, тому необхідним є захист інших членів родини від
інфікування.
Правила для пацієнтів та осіб, які доглядають за ними
- мити руки та при необхідності
використовувати рукавички та маски для попередження розповсюдження
збудників інфекції;
- попросити лікаря чи медичну
сестру роз’яснити шляхи проникнення
збудників
інфекції, можливі ускладнення після лікувальних та
діагностичних
процедур (наприклад, внутрішньосудинних або хірургічних втручань) та способи їх
попередження;
- викидати використані бинти та
серветки лише в недоступні для інших людей місця;
- підтримувати чистоту в
суспільних місцях (душових, палатах, їдальні, вестибюлі);
- терміново повідомляти лікаря
про появу болю, почервоніння або зміни характеру виділень з
рани;
- обов’язково закінчити повний
курс призначеної антибактеріальної терапії навіть після виписки з
лікарні;
- використовувати ефективні
прийоми після оперативного втручання з прийомів дихання та
відкашлювання для зниження
пульмонологічних ускладнень;
- особливо сумлінно доглядати за
тими місцями на тілі, що мають високий рівень мікробного забруднення.
Правила для
відвідувачів
- користуватись тільки входом,
спеціально передбаченим для відвідувачів;
- при відвідуванні пацієнта з
інфекційним захворюванням чи з
підвищеною
сприйнятливістю до інфекції, дотримуватись таких заходів безпеки, як миття рук
та захисний одяг (халат, при необхідності – маска);
- розуміти ступінь ризику, який
загрожує пацієнтам при спілкуванні з
відвідувачами,
особливо в період епідемій.
- пам’ятати про небезпеку для
здоров’я пацієнтів, якщо їх відвідують люди у хворобливому стані.
Важливе значення у боротьбі з ВЛІ має дотримання правил санітарно –
протиепідемічного режиму у лікувально – профілактичних закладах згідно діючих
наказів МОЗ та інструкцій.
Санітарно – протиепідемічний режим у підрозділах терапевтичного відділення
Маніпуляцій ний кабінет, режим роботи
Для маніпуляційного кабінету відводять світлу кімнату площею не менше 15м2.
Стіни покривають олійною фарбою або викладають кахлем, що полегшує прибирання.
Оптимальною для цього кабінету є температура 22-250С. Тут має бути
достатнє освітлення, притоково-витяжна вентиляція з застосуванням
кондиціонерів, холодна і гаряча вода.
Маніпуляційний кабінет необхідний для проведення медичних процедур
(венепункція, ін’єкції, трансфузії, плевральні пункції та інші) із
суворим дотриманням правил асептики.
Маніпуляційний кабінет має наступне
обладнання:
- шафа з лікарськими препаратами
невідкладної допомоги;
- шафа для зберігання
медикаментів та інструментів;
- укладка засобів індивідуального
захисту від ВІЛ –інфекції;
- бікси із стерильним матеріалом;
- стерильний стіл, на якому
знаходяться стерильні інструменти;
- сейф для зберігання для
сильнодіючих ліків;
- холодильник для зберігання
крові та медикаментів;
- робочий стіл медичної сестри;
- тази, лотки, ємності для
замочування використаних інструментів;
- бачок із кришкою;
- кушетка, табуретка;
- штативи для тривалих в/венних
інфузій;
- бактерицидна лампа;
Прибирання маніпуляційного кабінету
здійснюється тільки вологим методом, окремим промаркованим інвентарем.
Виділяють
наступні види прибирання процедурного кабінету:
1. Попереднє прибирання на
початку робочого дня. Всі горизонтальні поверхні ( підлога, столи, підвіконники
тощо) дезінфікують згідно режиму дезінфекції.
2. Поточне прибирання здійснюється
під час робочого дня. Дезінфікуючим розчином проводять дезінфекцію столі,
гумового джгута, гумової подушечки, спеціальних контейнерів для транспортування
крові, кушетки, стільця після кожного пацієнта. Для цього маркують відповідні
ємності, вказуючи назву, концентрацію та дату виготовлення дез. розчину та
виділяють полотняні серветки для цих ємностей. Напередодні або під час
виконання ін’єкції ніяка брудна робота не виконується.
3. Заключне прибирання виконується
в кінці кожного дня.
4. Генеральне прибирання виконується
за графіком 1 раз на тиждень. Поверхні приміщення обробляють 6% р-ном перекису
водню з 0,5% розчином миючого засобу та опромінюють бактерицидною лампою.
На початку та наприкінці робочого дня
здійснюють обов’язкове квартування маніпуляційної на протязі 30 хвилин.
Особиста гігієна маніпуляційної
медичної сестри та підготовка кабінету
1. На руках коротко обріжте нігті, не покривайтеїх лаком.
2. Не
носіть в робочий час годинника, браслетів, обручок, сережок та інших прикрас.
3.
Перед роботою прийміть гігієнічний душ.
4.
Надягніть чисту випрасувану білизну та халат, ковпак або косинку.
5. На
ноги надягніть світлі шкарпетки та легке м'яке взуття, виготовлене зі шкіри чи шкірозамінника.
6.
Надягніть чотири шарову стерильну марлеву маску, яку замінюйтекожні 3 год.
7. Перед початком роботи
руки двічі помийте теплою проточною водою з милом і висушіть паперовим рушником.
8. Простежте, щоб до початку роботи санітарка здійснила вологе прибирання
процедурного кабінету із застосуванням 3% розчину хлораміну, провітрила кабінет
і здійснила кварцування протягом 30 хв.
Простежте, щоб для прибирання маніпуляційногокабінету використовувались спеціально виділені промарковані відро, швабра, полотнина для миттяпідлоги.
Знезараження маніпуляційного
столу
1.
Ретельно вимийте руки теплою водою з милом і висушіть їх рушником. Надягніть гумові рукавички.
2. Одноразовою бавовняною серветкою, змоченою 3% розчином хлораміну, ретельно продезінфікуйте поверхню маніпуляційного столу.
3. Після висихання, приблизно через 10—15 хв., свіжою серветкою, змоченою 3% розчином хлораміну, знову продезінфікуйтестіл.
4.
Помийте руки проточною водою з милом і висушіть рушником.
НАКРИВАННЯ СТЕРИЛЬНОГО
СТОЛА В МАНІПУЛЯЦІЙНОМУ КАБІНЕТІ
Оснащення:
1) тепла водопровідна вода;
2) рідке мило;
3) рушник паперовий;
4) 70% розчин етилового спирту;
5) бікс зі стерильними ватними тампонами, серветками;
6) бікс зі стерильними простирадлами, пелюшками, пінцетами, затискувачами;
7) 3% розчин хлораміну;
8) полотняні серветки
одноразового використання;
9) маніпуляційнийстіл;
10) папір, ручка;
11) відро, швабра, полотнина для миття підлоги;
12) бактерицидна лампа;
Послідовність накривання стерильного столу
1. Перевірте дату
стерилізаці їбікса, відкрийте бікс зі стерильними пелюшками,
простирадлами, пінцетами та затискувачами.
2.
Знезаразьте руки (гумові рукавички) за допомогою 70% розчину етилового спирту.
3. За допомогою пінцета, що занурений на 3/4 довжини в дезинфекційний розчин, візьміть з бікса індикатор стерильності й перевірте якість стерилізації.
4. За допомогою пінцета, який вийміть з дезінфекційного розчину, дістаньте з бікса 2 стерильних пінцета.
5. За допомогою двох стерильних пінцетів візьміть з бікса стерильне простирадло, розправте його на витягнутих руках і складеним
у 2 шари накрийте маніпуляційний стіл так, щоб краї простирадла звисали на 20—30 см від його поверхні з усіх боків.
6. Так само дістаньте з
бікса ще одне стерильне простирадло, розправте його і складеним у 4 шари накрийте маніпуляційний стіл поверх вже покладеного.
Простежте, щоб передні краї простирадла на 8—10 см опускалися
вниз від панелі столу і вільно відгорталися.
Стерильний стіл закрийте так, щоб знизу було 4 стерильних шари простирадла, а зверху — два.
7. Покриття на задніх
кутах столу затисніть двома стерильними затискувачами так, щоб скріпити верхні та нижні шари.
8. Передній край верхніх шарів захопіть двома затискувачами так, щоб за їх допомогою можна було відгорнути простирадло. Пінцети, за допомогою яких накривали стерильний стіл, не
використовуйте в подальшійроботі.
9. Після накривання до стерильного столу прикріпіть етикетку, на якій зазначте дату, час накривання і
поставте свійпідпис.
Запам'ятайте! До поверхні стерильного столу забороняється торкатися руками, класти на нього обочий стерильний пінцет. Тримайтейого на стерильному лотку або на
стерильному міні-столику. Пінцетробочий і міні-столик змінюйтекожні 3 год. На
міні-столику зазначте дату, час накривання і поставте свій підпис.
Допускається використання
стерильного столу протягом 6 год, а стерильного пінцета — протягом 3 год.
Стерильнуповерхню
столу можете використати для тимчасового викладання
з пакетів стерильних шприців, систем, запасних стерильних голок,
стерильних ниркоподібних лотків
Надягання стерильного халата та
гумових рукавичок
Оснащення:
1) бікс із стерильною
операційною білизною;
2) бікс із стерильним перев´язувальним матеріалом;
3) 70 % розчин етилового спирту;
4) 6 % розчин пероксиду водню;
5) стерильний корнцанг;
6) стерильна маска.
Правила використання стерильних гумових рукавичок під час
оперативного втручання. Гумові
рукавички створюють ідеальні асептичні умови, але їх використання маєдеякі недоліки. Під час операції руки стаютьвологими, у
рукавичках збирається волога з патогенними мікроорганізмами. Тому в разі пошкодження
рукавички потрібно негайно замінити її.
Під час хірургічного втручання пераційній сестрі, як і всій операційній бригаді, треба якомога менше торкатися
руками стерильних предметів, якібули в контакті з раною, за винятком
абсолютно необхідних для операції.
Протягом тривалої операції кожні 30 — 40 хв треба обов´язково обробляти руки антисептичним розчином і
висушувати їх стерильними серветками та протирати спиртом.
Надягання
стерильного халата операційною сестрою.
Після надягання стерильної маски й знезараження рук за хірургічним рівнем, операційна сестра за допомогою санітарки повинна
надягнути стерильний халат.
1. Запропонуйте санітарці відкрити бікс зі стерильною операційною білизною.
2. Перевірте за допомогою індикатора, який лежитьзверху, стерильність білизни.
3. Обережно вийміть руками
халат, згорнутий у рулон.
4. Розгорніть халат на витягнутих руках.
5. Надягніть його, руки при
цьому підніміть угору, просуньте
їх у рукав, щоб халат зісковзнув на тулуб.
6. Манжетки рукавів із поворозками заправте самостійно.
7. Санітарка стає ззаду, захоплює і зав´язує поворозки халата.
8. За наявності пояса тримайте його так, щоб кінці звисали.
Стоячи ззаду і не торкаючись операційної сестри, санітарказахоплює обидва кінці пояса і зав´язує їх ззаду.
Надягання стерильних гумових рукавичок
1. Підберіть рукавички за розміром так, щоб вони не
стискали кистей і добре облягали пальці.
2. Перед тим , як
надягнути рукавички, руки повторно обробіть 70 % розчинометилового спирту.
3. Можете надягти рукавички, пересипані тальком. Але
цей спосіб не рекомендують застосовувати
при операціях на органах черевної порожнини та
грудної клітки, оскільки в разі потрапляння
тальку в рану він сприяє утворенню гранульом. Тому краще надягайте стерильні гумові рукавички на вологі руки, оброблені спиртом і
стерильним гліцерином.
4. Краї обох рукавичок перед надяганням загорніть назовні широкою каймою.
5. II, III, IV пальцями правої руки
захопітьзагорнутий край лівої рукавички й надягніть її на ліву руку.
6. У такий самий посібн адягніть рукавичку і на праву руку.
Поки на обидві руки не будуть надягнені рукавички, не поправляйте напальчники. Під час поправляння рукавичок не вводьте пальці однієї руки
під край рукавичок другої руки.
7. Манжетка рукавички має покривати манжетку халата, а не заходити під останню.
8. Під час надягання рукавичок стежте, щоб їхня зовнішня поверхня не торкалася шкіри.
9. Після надягання
рукавички обробіть 70% розчином етилового спирту.
Надягання
стерильного халата хірургові (хірурга
одягає операційна медична сестра, яка вже одягнена в стерильний одяг)
1. На витягнутих стерильних руках операційна медична сестра
розправляє стерильний халат.
2. Накидає його на свої
руки так, щоб внутрішня верхня частина рукавів і плечей була нібито вивернута назовні від неї.
3. Хірург поступово просовує руки в рукави, а медсестра накидаєте
на його плечі верхнюю частину халата.
4. Операційна медсестра зав’язує хірургові поворозки манжетів.
5. Поворозки на халаті ззаду , також пояс зав´язує санітарка або інший персонал операційного блока.
Надягання хірургов істерильних рукавичок
1. Відгорніть назовні краї
стерильних рукавичок у вигляді манжеток.
2. Під загорнуті краї манжеток уведіть II — V пальці обох рук,
розтягніть ними рукавичку.
3. Тримаючи рукавичку долонною поверхнею до хірурга, надягніть її на руку
хірурга.
4. За допомогою стерильної серветки хірург руками від кінчиків пальців моделює рукавички на кисті, а потім обробляє їх стерильною серветкою, зволоженою 70 % розчином етилового спирту.
ТЕСТИ
1. Ускладнення епідеміологічного стану з внутрішньо лікарняної інфекції
не спричинює:
а) санітарно-технічний стан
стаціонару;
б) організація роботи стаціонару;
в) контингент осіб, що поступили
на лікування;
г) віковий склад медперсоналу;
д) особиста гігієна медперсоналу.
2. Заходи профілактики внутрішньо лікарняної інфекції передбачені
інструкціями із:
а) санітарно-протиепідемічного режиму;
б) лікування окремих нозологічних
форм;
в) лікувально-охоронного режиму;
г) дослідження пацієнта.
3. Систему інфекційного контролю та інфекційної безпеки в
лікувально-профілактичному закладі організовує:
а) головний лікар;
б) головна медична сестра;
в) старша медична сестра;
г) епідеміолог.
4. Відповідальність за порушення санітарно-протиепідемічного режиму в
стаціонарі несе:
а) головний лікар;
б) головна медична сестра;
в) старша медична сестра;
г) завідувач відділенням.
5. Причинами поширення внутрішньо лікарняної інфекції є:
а) нестача лікарських засобів;
б) широке застосування
антибіотиків;
в) недостатній контроль санітарно-протиепідемічного
режиму в ЛПЗ;
г) слабка матеріально-технічна
база.
6 . Показником спалаху ВЛІ є:
а) сезонність і періодичність;
б) кількість захворілих;
в) тяжкість захворювання;
г) ендемічність хвороби.
7. Відповідальність за організацію та контроль санітарно-протиепідемічного
режиму у відділенні несе: а) головна медична сестра;
б) старша медична сестра;
в) головний лікар та начмед;
г) завідувач відділенням, і
старша медична сестра.
8. Поширення ВЛІ зумовлює:
а) слабка матеріально-технічна база ЛПЗ;
б) інвазивні лікувальні та
діагностичні процедури;
в) погане постачання лікарських
засобів;
г) тяжкість захворювання.
9. Інфекційне захворювання, яким пацієнт заражається внаслідок одержання
медичної допомоги, а персонал – у процесі діяльності, називається:
а) карантинним;
б) особливо небезпечним;
в) внутрішньолікарняним;
г) ендемічним.
10. Природним механізмом передачі ВЛІ є:
а) через руки медперсоналу;
б) через перевязувальний
матеріал;
в) парентеральний;
г) фекально-пероральний.
ЗАДАЧА
1.
Ви – медична сестра маніпуляційного кабінету. Перед
початком роботи молодша медична сестра провела вологе прибирання з
використанням деззасобів. Що Ви використовуватимете для стерилізації повітря в
маніпуляційному кабінеті?
Ви – медична сестра
очного відділення. У декількох пацієнтів з’явилися гнійні виділення з очей.
Ваша тактика?
2.
Перед роботою в перев’язній молодша медична
сестра провела вологе прибирання підлоги без застосування деззасобів. Що має
зробити медична сестра?
3.
Ви – медична сестра операційного блока. При зніманні
використаних рукавичок торкнулася незахищеними пальцями робочої поверхні відпрацьованої
рукавички. Ваші дії?
Шановні здобувачі освіти! На послідуюче практичне заняття, яке
відбудеться у коледжі, принести кожному стерильні рукавички в упаковці, їх
треба купити в аптеці, підберіть розмір для себе. Мати маску, халат, шапочку,
щоденник, ножиці, бинт широкий нестерильний (можна 1 на двох), упаковку
нестерильної вати на бригаду, 2 рушники
паперові. Вивчаєте тему: Дезінфекція.(згідно до матеріалу лекції), вивчити
алгоритми: миття рук (гігієнічний, хірургічний) методи,закладання матеріалу у
бікс (різновиди), накривання стерильного стола, одягання в стерильний одяг
медичну сестру операційну та хірурга.
На 13 жовтня – готуєте тему цієї
методичної розробки, алгоритми треба випечатати чи переписати, мені прислати
відповіді на тести та задачі. Ви можете використовувати матеріал даної
методички.
Література:
Основна:
1.
Касевич
Н.М., Загальний догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка. К.: Здоров’я, 2009.
2.
Касевич
Н.М, Практикум з сестринської справи. К.: Здоров’я, 1999.
3.
Лісовий
В.М. Основи медсестринства: підручник / В.М. Лісовий, Л.П. Ольховська, В.А.
Капустник. – 2 – е вид. переробл. і допов. – К.: ВСВ «Медицина», 2013. – 792 с.
4.
Шевчук
М.Т. Сестринська справа. – К.: Здоров’я, 1992.
Коментарі
Дописати коментар