Шарій В.М. Предмет Внутрішня медицина Група 4 –В Л/С Дата 04.11.21 Тема № 9 Практичне заняття “Гострий і хронічний лейкоз ”

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Внутрішня медицина
Група	4 –В Л/С
Дата	04.11.21
Тема № 9 Практичне заняття	“Гострий   і хронічний лейкоз ”

Основний етап :

Формування професійних вмінь і навичок

Конкретні  цілі:знати:

                     визначення захворювання, класифікацію, етіологію, патогенез, патологічну анатомію, клініку, особливості перебігу у людей похилого віку, лабораторне, інструментальне і функціональне дослідження, диспансерне спостереження пацієнтів, профілактику      захворювань, принципи лікування і догляду за пацієнтами, показання до стаціонарного і амбулаторного  лікування. 

                     

Вміти :

проводити  опитування  пацієнта, деталізацію скарг пацієнтів, фізікальне обстеження пацієнтів, визначати основні синдроми, встановлювати  діагноз, призначати додаткові          методи  обстеження, комплексне лікування  та догляд  за пацієнтами , заповнювати       медичну  документацію та  виписувати  рецепти.

 

I I  Удосконалення  практичних навичок:

 

1.     Провести обстеження пацієнта з патологією кровотворної системи.

2.     Підготовка пацієнта  та інструментарію до стернальної пункції.

 Схема обстеження пацієнта з патологією кровотворення

 

1.Зібрати скарги:

¨ Кровотеча та крововиливи-причини,місця їх виникнення (шкіра,слизові оболонки тощо).

¨ Біль у кістках,особливо в груднині.

¨ Біль у горлі.

¨ Тяжкість у лівому,правому підребер‘ї.

¨ Підвищення температури тіла,її цифри,тривалість.

¨ Свербіж шкіри-в яких місцях,чи не посилюється під час приймання ванни або душу.

¨ Загальна слабкість,стомлюваність,запаморочення.

¨ Скарги з приводу порушення функціонування інших систем.

2.Зібрати анамнез захворювання:

¨ Початок захворювання.

¨ Скарги на початку захворювання.

¨ Чи звертався по медичну допомогу.

¨ Проведені діагностичні дослідження,їхні результати, особливо результати дослідження периферійної крові.

¨ Установлений діагноз.

¨ Проведене лікування(стаціонарне,амбулаторне),його ефективність.

¨ Якщо це захворювання хронічне,з’ясувати,чи часто виникали загострення,чи звертався пацієнт повторно по медичну допомогу.

¨ Чи перебував на диспансерному обліку.

¨ Чи отримував профілактичне лікування.

¨ Коли почалося останнє загострення.

 

3.Зібрати анамнез життя:

¨ Характер харчування.

¨ Хронічні захворювання внутрішніх органів,особливо травного каналу,нирок.

¨ У жінок-початок менструації,кількість вагітностей,пологів,їх перебіг,наявність фіброміоми матки.

¨ Тривале вживання нестероїдних протизапальних, сульфаніламідних препаратів,антибіотиків,цитостатиків.

¨ Професійні шкідливості(контакт із солями ртуті, сполуками свинцю,фосфору,арсену,бензином).

¨ Спадковість.

¨ Участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.

¨ Вірусний гепатит,тифи,малярія,туберкульоз.

¨ Алергологічний анамнез.

4.Оглянути пацієнта:

¨ Загальний стан.

¨ Свідомість.

¨ Шкіра та слизові(колір,вологість,висипка,крововиливи).

¨ Язик(атрофія сосочків язика,” лакований язик ”).

¨ Тріщини у кутиках рота.

¨ Запалення ясен.

¨ Збільшення мигдаликів.

¨ Коритоподібні нігті,поперечні лінії на нігтях.

¨ Ламкість волосся.

¨ Збільшення лімфатичних вузлів(шийних,надключичних, пахвових).

¨ Суглоби(збільшені у розмірах,деформація).

5.Провести пальпацію:

¨ Лімфатичні вузли:

● Передньошийні, задньошийні,підщелепні,надключичні,  підключичні,пахвові та пахвинні;

● Визначити величину,консистенцію,рухомість,колір шкіри над ними,болючість.

¨ Селезінка:

● Визначають розміри,болючість,консистенцію,щільність, форму,рухомість.

¨ Печінка:

● Визначають розмір,болючість,консистенцію,щільність, форму.

6.План обстеження:

¨ Загальний аналіз крові

¨ Гематокрит

¨ Визначення часу кровотечі

¨ Визначення часу зсідання крові

¨ Осмотична резистентність еритроцитів

¨ Коагулограма

¨ Визначення обміну заліза

¨ Стернальна пункція

¨ Сканування селезінки

¨ УЗД селезінки,печінки

         Комп’ютерна томографія

 

 

Пункція кісткового мозку (стернальна пункція)-

 Найбільш простий і доступний спосіб отримання кісткового мозку з грудини, який застосовується до теперішнього часу, був запропонований в 1927 p. M. I. Аринкіним. Пункція кісткового мозку проводиться спеціальними голками Кассирського та їх модифікаціями Останнім часом для запобігання зараження пацієнта трансмісивними інфекціями використовують стерильні одноразові голки для стер-нальної пункції

 Кістковий мозок отримують за допомогою аспіраційної біопсії в області тіла грудини на рівні третього-четвертого міжребер'я або в області рукоятки грудини, а також гребеня або бугристости клубової кістки. Місце проколу обробляється йодом або іншим антисептиком. Проводиться місцева анестезія 1-2% розчином новокаїну пошарове: шкіра-підшкірна клітковина-окістя.

 Пункція кісткового мозку проводиться лікарем у стерильній операційній при дотриманні правил асептики. Голку вводять строго перпендикулярно поверхні грудини в кістко-вомозковий канал; щиток голки встановлюють на відстані 0,8-2 см від грудини в залежності від конституції пацієнта. Після вилучення мандрена з голки на неї насаджується 10-20-мілілітровий шприц і проводиться аспірація кісткового мозку, після чого голку витягують і обробляють місце проколу антисептиком. Кількість аспірованої суспензії клітин залежить від обсягу та характеру передбачуваних досліджень. Для цілей морфологічної діагностики достатньо 0,1-0,2 мл, щоб уникнути домішок крові, однак для проведення цитогенетичних, культуральних, імунологічних, цитохімічних та інших досліджень потрібно кілька мілілітрів кісткового мозку. Кістковий мозок зі шприца поміщають на предметне скло і частину матеріалу негайно вносять у пробірки для подальших досліджень. Відразу після цього на предметних скельцях кутом шліфувального скла роблять тонкі мазки для оцінки клітинного складу кісткового мозку. Щоб уникнути зсідання кісткового мозку всі перелічені процедури робляться дуже швидко.

Основна частина клітин, що отримуються при стерналь-ній пункції, — це клітини кровотворної тканини. У незначній кількості є також клітини ретикулярної строми. У таблиці 1 представлений клітинний склад кісткового мозку в нормі.

Клітинний стан кісткового мозку в нормі 

Індекс дозрівання нейтрофілів — 0,6-0,8

Індекс дозрівання еритробластів — 0,8-0,9

 

Заповніть щоденники

1.Дати  визначення лейкозу

2. При гострому лейкозі субстратом пухлини є:

3.При хронічному лейкозі пухлину утворюють:

4. Етіологія і патогенез гострої лейкемії:

5Класифікація гострого лейкозу:

6. Назвіть нормальний клінічний  аналіз крові.

7. Яке обстеження дає можливість визначити патологічний процес – лейкемію,  її форму та вид .

8. Перелічити зміни в клінічному аналізу крові при гострому лейкозі.

 

9.Знайдіть відповідну пару:

Синдроми	Характеристика синдромів
1.Симптом пухлинної інтоксикації	1.Збільшення лімфатичних вузлів, печінки, селезінки
2.Анемічний синдром	2.Гарячка, пітливість,зниження маси тіла, слабкість
3.Виразково-некротичний синдром	3.Задишка, запаморочення, біль у ділянці серця, серцебиття
4.Синдром лейкозного менінгоенцефаліту	4.Шкірні геморагії, кровотечі з носа, маткові кровотечі
5.Синдром органної лейкемічної проліферації	5.Стоматит, гінгівіт, ангіни
6.Нейролейкоз	6.Головний біль, загальмованість, ригідність потиличних м’язів, симптом Керніга
7.Геморагічний синдром	7.Внутрішньо-черепна гіпертензія, застій на очному дні,епілепсія, односторонній параліч, парез

 

10). Назвати основні лікувальні препарати для лікування гострого лейкозу і заповнити таблицю.

№ з/п	Назва препарату	Протипоказання	Шляхи введення	Побічні дії

 

11). Заповнити таблицю: Скласти диференціально-діагностичні критерії  хронічного лейкозу:  - хронічний мієлолейкоз   і хронічний лімфолейкоз

 

№ з/п		Хронічний мієлолейкоз	Хронічний лімфолейкоз
1	Основні симптоми
2	Зміни в клінічному аналізу крові
3	Лікування

 

12. Відповідно до схеми обстеження пацієнта з патологією кровотворної системи оопишіть об’єктивні дані пацієнта з хронічним мієлолейкозом.        

 

Список літератури:

І.Основна:

1.Внутрішня медицина: Терапія: підручник / Н.М. Середюк, І.П. Вокалюк. — К., 2010.

2.Єпішин А.В. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими, 2003.

3.Круглікова В.М., Шевцова Л.І. Практикум із внутрішніх хвороб у модулях. — К.: Медицина, 2008.

ІІ.ДОПОМІЖНА:

3.Швед М.І. Пасєчко Н.В.Терапія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2007.