Шарій В.М. Предмет Основи медсестринства Група 2 – А с/с Дата 21.02.2022 р. Тема № 5 Лекція ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ І ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРБВАНЬ

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Основи медсестринства
Група	2 – А с/с
Дата	21.02.2022 р.
Тема № 5 Лекція	ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ  ЖИТТЯ  І  ПРОФІЛАКТИКА  ЗАХВОРБВАНЬ

 

Актуальність теми:

          Здоровий спосіб життя – запорука здоров’я, профілактика захворювань. Медичний працівник приймає активну участь у формуванні здорового способу життя. Приймає активну участь в проведенні обстеження пацієнтів, виявленні можливих проблем пацієнтів.

          Спосіб життя – це діяльність і активність людей з матеріальними, моральними і духовними умовами життя і реакція на дані умови. Серед найдієвіших чинників які впливають на стан здоров’я населення, виділяють: характер розподілу і використання матеріальних ресурсів сім’ї. психологічний клімат і особливості внутрішньо сімейних стосунків, склад сім’ї, режим і умови праці на роботі та вдома, рівень загальної гігієнічної культури, характер харчування, фізична активність, мотивація до збереження здоров’я.

          Здоровий спосіб життя має провідне значення у формуванні і відтворені здоров’я людини, забезпечення її високої якості життя і активного довголіття.  Для ведення здорового способу життя людині необхідні мотиваційні стимули, які засновані на усвідомленні кожним потреби охорони і зміцнення власного здоров’я. 

          Цілі лекції:

а) навчальні: знати визначення «спосіб життя», «здоровий спосіб життя», методи і засоби формування здорового способу життя, конкретні заходи здорового способу життя (тренувальні і оздоровчі, відмова від шкідливих звичок – тютюнопаління, зловживання алкоголем, наркоманія. токсикоманія); поняття профілактика – первинна, вторинна; диспансеризація; роль медичних працівників у проведенні профілактичних заходів та диспансеризації;

б) виховні: виховувати правильний погляд на збереження здоровя, формування здорового способу  життя спрямованого на зміцнення і збереження не лише індивідуального, а й суспільного зоровя.

          Зміст матеріалу:

          Формування здорового способу життяі профілактика захворювань

          Спосіб життя – це діяльність і активність людей, пов’язаних з матеріальними і нематеріальними умовами життя, і реакція на даній умови. Серед найбільш дійових факторів, які безпосередньо впливають на стан здоров’я населення, виділяють: характер розподілу і використання матеріальних ресурсів сім’ї, її психологічний клімат і особливості внутрішньо сімейних відношень (між подружжям,  батьками і дітьми), склад  сім’ї (повна чи неповна), режим і порядок дня на роботі та вдома, рівень загальної гігієнічної культури, характер харчування, фізична активність, мотивація до збереження здоров’я, установка на довге життя та ін.

          Концентрованим виявом взаємо зв’язку і позитивної взаємодії способу життя і здоров’я населення є поняття «здоровий спосіб здоров’я». Він об’єднує все, що сприяє виконанню людиною тих чи інших суспільних та побутових функцій в умовах, найбільш оптимальних для її здоров’я і розвитку. Здоровий спосіб життя свідчить про певну орієнтованість діяльності особи на зміцнення та розвиток індивідуального і суспільного здоров’я. Таким чином здоровий спосіб життя пов’язаний з індивідуально-мотиваційною реалізацією людьми своїх  соціальних, психологічних і фізичних можливостей. Величезне значення у формуванні здорового способу життя має створення оптимальних умов функціонування індивіда і суспільства.

          Якщо розглядати здоровий спосіб життя як життєдіяльність, що забезпечує збереження та зміцнення здоров’я людини і створює можливість повноцінно жити і працювати, то слід визнати, що одним з важливих компонентів здорового способу життя є раціональна організація науки та праці. Характер трудової  діяльності визначає структуру та рівень захворюваності, що є наслідком зміни ступеня адаптації до умов праці. Статичне напруження м’язів у робочій позі, гіподинамія, нервово-психічне напруження, фізичні та хімічні фактори, що супроводжують трудовий та навчальний процес, - усе це має безпосереднє відношення до стану здоров’я людини.

Здоровий спосіб життя не сумісний зі шкідливими звичками. Ця несумісність визначається не лише прямим негативним впливом тютюну, алкоголю та наркотиків на організм, але й тим, що шкідливі звички перешкоджають утвердженню складових здорового способу життя – оптимальній організації відпочинку, фізичній активності тощо. В останні роки відзначається небезпечна тенденція до збільшення кількості людей, які палять, вживають алкоголь,наркотики, інші токсичні речовини.

          Виділяють три основні групи факторів, які сприяють появі шкідливих звичок: соціально-психологічні, індивідуально-психологічні та особисті.

До перших належить увесь  комплекс звичаїв, традицій тощо. Навіть у порівняно благополучних сім’ях традиція вживати алкоголь у свята здатна закласти у дитини готовність у майбутньому  реагувати на подібну ситуацію за алкогольним типом. Слід пам’ятати, що у підлітковому віці пробуджуються нові біологічні та соціальні інтереси. Якраз цей період найбільш небезпечний щодо вживання алкоголю в рамках групової діяльності як способу проведення відпочинку. Тому необхідно спрямовувати самоспостереження молодої людини в соціально корисному напрямі (спорт, література, музика тощо).

          З числа  профілактичних заходів, які запобігають розвитку алкогольної  залежності, варто виділити такі: утвердження ставлення до здоров’я як до найвищої цінності людини, орієнтація особистості на культурний розвиток, формування широкого кола інтересів, організація здорового відпочинку.

Формування здорового способу життя є головним важелем профілактики захворювань. Профілактика -  це цілісна система заходів, які провадять не тільки щодо первинних, ініціальних, причин захворювань, але й для запобігання чинникам, що сприяють розвитку захворювань. Розрізняють профілактику суспільну та індивідуальну, первинну і вторинну.

Первинна профілактика покликана зберігати здоров’я людей, не допускати дії на людину факторів природного і соціального середовища, здатних спричинити хворобливі зміни. Соціальні, медичні, гігієнічні та виховні заходи з її арсеналу спрямовані, по-перше, на запобігання захворюванням шляхом усунення причин і умов їх виникнення; по-друге, на підвищення стійкості самого організму до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Вторинна профілактика спрямована на припинення чи послаблення патологічного процесу, що вже виник в організмі.

          Найбільш ефективними шляхами профілактики є формування здорового способу життя і диспансеризація населення.

          Диспансеризація – активний метод динамічного спостереження за:

1) здоровими особами, що об’єднані за загальними фізіологічними особливостями або умовами праці;

2) хворими, що страждають на хронічні захворювання, які найчастіше призводять до тимчасової непрацездатності, інвалідності, смертності, а також за тими, що перенесли деякі гострі захворювання;

3) особами з факторами ризику з метою активного раннього виявлення їх і своєчасного проведення лікувально-оздоровчих заходів.

Основна мета диспансеризації полягає в збереженні та зміцненні здоров’я населення , збільшенні тривалості життя людей і підвищенні продуктивності їхньої праці шляхом систематичного спостереження за станом їхнього здоров’я, вивчення і оздоровлення умов праці і побуту, широкого проведення комплексу соціально-економічних, санітарно-гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів.

          Диспансеризацію здійснюють за такими фазами, що періодично повторюються:

 а) обліку і обстеження всього населення з метою активного виявлення захворювань на ранніх стадіях, а також факторів ризику;

б) проведення необхідних профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів;

в) динамічні спостереження за станом здоров’я кожного індивіда та оцінка ефективності проведених заходів.

          Перспективним напрямом диспансеризації є використання автоматизованих систем для обстеження стану здоров’я населення, наприклад, комплексної автоматизованої системи масових оглядів (КАСМОН) .

          Контрольні питання для студентів по матеріалам лекції:

1. Як ви розумієте поняття «здоровий спосіб » життя?

2. Від чого залежать принципи формування способу життя?

3. Які найдієвіші чинники впливають на стан здоров’я населення?

4. Що таке профілактика?

5.Як ви розумієте поняття «диспансерізація»?

6. Які мета і завдання диспансеризації населення?

7.Які функції середніх медичних працівників на етапах диспансеризації?

 

          Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції:

Касевич Н.М. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляцій на техніка: підручник. – К.: Медицина. 2008 р. – стор.343 – 349, 364 – 383,