Шарій В.М. Предмет Медсестринство в сімейній медицині Група 4 Ас/с Дата 21.02.2022 р. Лекція №4 Тема:Суглобовий синдром в практиці сімейної медицини.

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Медсестринство в сімейній медицині
Група	4 Ас/с
Дата	21.02.2022 р.
Лекція №4	Тема:Суглобовий синдром в практиці сімейної медицини.

 

Актуальність теми:

Поширеність серед населення захворювань опорно-рухового апарату, м’язової системи і сполучної тканини посідають четверте місце. Велика питома вага займає тимчасова і стійка втрата  працездатності. Фельдшер і медична сестра повинні знати суглобові синдроми, первинну та вторинну профілактику, диспансерний нагляд, догляд за хворими.

 Цілі лекції:

а) навчальні:  знати етіологію  суглобового синдрому: ревматоїдний артрит, ревматична хвороба, деформівний остеоартроз, гемофілія; первинну та вторинну профілактику, диспансерне спостереження, участь медичної сестри в її проведенні.

б) виховні: виховувати відповідальність за свою професійну діяльність, співчуття до страждань пацієнта.

 Зміст лекції:

Суглобовий синдром

Найчастіші  причини суглобового синдрому.

- ревматоїдний артрит;

- ревматизм;

- деформівний остеоартроз;

- захворювання крові (гемофілія, геморагійні васкуліти);

- інфекційні захворювання (гепатит, бруцельоз, скарлатина, дизентерія, гонорея);

- синдром хронічної втоми.

Симптоми суглобового синдрому: біль, скутість, припухлість і деформація суглобів, почервоніння шкіри, підвищення температури тіла над суглобом, атрофія м’язів, болючість під час пальпації суглоба, порушення активних і пасивних рухів, крепітація.

Біль є найважливішим симптомом для хворого. У його виникненні відіграє роль перевантаження суглобів, розтягнення м’язо - зв’язкового апарату, запалення навколо суглобових тканин.

Артралгія – біль у суглобі без об’єктивних ознак зміни суглоба;

артрит – біль поєднується з іншими ознаками запалення (набряклість. гіперемія, підвищення температури тіла над суглобом);

моно артрит – артрит 1 – 3 суглобів;

поліартрит – ураження понад 3 суглобів;

артроз – дегенеративне ураження хряща.

 

Ревматоїдний артрит (РА) -  уражає частіше жінок. У його розвитку відіграють роль такі чинники: спадковість, інфекції, важка праця, несприятливі умови життя. 

Суглоби, що найчастіше вражаються при РА:  п’ястково-фалангові, променево-зап’ясткові, проксимальні між фалангові, колінні, плесно-фалангові, плечові, надп’ятково-гомілкові, суглоби шийного відділу хребта, кульшові, ліктьові, скронево-щелепні.

Клініка: початок захворювання поступовий, супроводжується субфебрильною температурою тіла, рідко (38 – 39*С). Спочатку спостерігається  враження дрібних суглобів кістей, стоп, потім вражаються більші суглоби:  п’ясткові-фалангові, плесно-фалангові, променево-зап’ясткові,  між фалангові суглоби.

Для РА характерна :

-  «скутість» суглобів вранці більше 30 хвилин до години;

- посилення болю вночі, на холоді, вітрі, зміні погоди;

- деформація, обмеження рухів в суглобі, розвиток анкілозу;

- розвиток м’язових контрактур, підвивихи в дрібних суглобах особливо ІІ-ІІІ п’ястково-фалангових  і проксимальних між фалангових суглобів,  , променево-зап’ясткових суглобів, колінних суглобів.

Суглоби виключення – І п’ястково-фаланговий суглоб, дистальні між фалангові суглоби, проксимальний між фаланговий суглоб мізинця.

«Візитна картка» РА зміни в суглобах кисті:

- «плавник моржа» (відхилення пальців кистей в ульнарний бік внаслідок підвивихів у песнофалангових суглобах – ульнарна девіація);

- деформація пальця у вигляді  «лебединої шиї», або «ґудзикова петля» - згинальна контрактура плесно-фалангового суглоба з пере розгинанням в  проксимальному міжфалангововому і згинанням в дистальному міжфаланговому суглобі;

- на розгинальній поверхні суглобів утворюються ревматоїдні вузлики;

- розвивається  гіпотрофія м’язів  біля  вражених суглобів – нижньої третини передпліччя та  стегна, а також міжфалангових м’язів кистей.

Рентгенологічні зміни – остеопороз суглобових поверхонь кісток суглоба і розширення суглобової щілини при наявності ексудату в суглобі; згодом відбувається звуження  суглобової щілини внаслідок руйнування суглобових хрящів; кістозоподібні просвітлення, анкілози, підвивихи.

Лабораторні зміни:

- аналіз крові клінічний: анемія нормохромна, ШОЕ – 50 – 60 мм/год;

- біохімія крові: СРБ+++, серомукоїди підвищені;

- білки крові:  альбуміни знижені,  гамаглобуліни підвищені;

- ревматоїдний фактор: реакція Ваалера-Роузе або Латекс проба (в нормі титр антитіл 1:32).

 

Ревматичне ураження суглобів – розвивається через 1 – 2 тижні після перенесеної гострої носоглоткової інфекції. Супроводжується підвищенням температури тіла до 38*С і міграцією артриту. тривалість артриту 1 – 5 тижнів і зникає безслідно. Для установлення діагнозу використовують критерії. До великих критеріїв належать: кардит, поліартрит,хорея, кільцеподібна еритема, підшкірні вузлики. До малих критеріїв належать: лихоманка, артралгії, попередні епізоди ревматичної лихоманки. зміни в результатах додаткових методах дослідження( лейкоцитоз, збільшення ШОЕ, позитивні ревматичні проби, зміни на ЕКГ).

Наявність двох великих або одного великого і двох малих критеріїв засвідчує високу ймовірність ревматичної лихоманки.

Диференціально-діагностичні ознаки ревматичного поліартриту і ревматоїдного артриту

ознаки	ревматичний поліартрит	ревматоїдний артрит
скутість суглобів у ранці	немає	відзначається майже у всіх
біль у суглобах	у гострий період виражений, посилюється при доторканні до ковдри, переміщенні ліжка, має «летючий» характер, короткочасний	виражений, тривало зберігається, слабне в період ремісії і у фінальній стадії захворювання
характер ураження суглобів	симетричне ураження колінних, надп’ятково-гомілкових, плечових, ліктьових, іноді – хребців	починається з ураження дрібних суглобів кистей і стоп, пізніше втягуються у процес більші суглоби

 

Поліклінічний етап реабілітації хворих на ревматизм здійснюється на дільниці сімейної медицини. Усі хворі на ревматизм перебувають на диспансерному обліку, за потреби їх консультує ревматолог.

Первинна профілактика  ревматизму: спрямована на підвищення захисних сил організму, своєчасне виявлення і лікування хворих з ангінами, фарингітами, ринітами, скарлатиною. Рекомендується пацієнтам з обтяженою за ревматизмом спадковістю оздоровлення в літній період, фізкультура, спорт, проведення санітарно-просвітньої роботи, стежити за санацією хронічних вогнищ інфекції (лікування в отоларинголога, стоматолога, гінеколога). При виникненні гострого стрептококового тонзиліту і фарингіту в молодих людей з чинником ризику необхідний 5 – денний курс бензилпеніциліну по 1,2 млн ОД на добу з подальшою ін’єкцією біциліну – 5.

Вторинну профілактику спрямовано на запобігання загострення ревматизму. Її проводять бензатинпеніциліном G – ПО 1,2 млн ОД або біциліном - 5  – 1,5 млн ОД  1 разна місяць. При алергії на пеніцилін можна використати еритроміцин (250 мг 2 рази на день через рот), сульфадіамін (сульфоксазол) до 1 г на день. При повторній лихоманці замість пеніциліну можна використати амоксицилін  у добових дозах 1 – 1.5 г, тривалість  курсу – 10 діб. Кращій порівняно з біциліном – 5 ефект дає бензатинбензилпеніцилін (екстенцилін) – 2,4 млн ОД в/м 1 раз на 3 тижні.

Якщо жінка вирішила зберегти вагітність, то за відсутності ревматичних скарг, обстеження на ревматизм проводять у перші три і останні два місяці вагітності і після пологів. Спостерігають таку вагітну спільно сімейний лікар, ревматолог, гінеколог. Упродовж вагітності не менше ніж тричі вагітну госпіталізують у терміни6 8 – 10 тижнів, 28 – 29 тижнів, 37 – 38 тижнів. Спостерігання протягом усієї вагітності здійснюється не рідше 1 раз на 2 тижні.

Ефективність первинної профілактики оцінюється за зменшенням захворюваності на ревматизм на дільниці, ефективність вторинної профілактики – за зниженням показників тимчасової непрацездатності, кількістю рецидивів, відсутністю формування нових вад тощо.

Деформівний остеоартроз (ДОА) -  це захворювання, коли відзначається дегенерація і зникнення  суглобового хряща, зумовлено зникнення з речовини хряща протеогліканів. Причину цих порушень не встановлено, припускають дію мікротравм. порушення кровообігу, генетичного чинника.

Головка стегнової кістки змінена, хрящ частково зруйнований і на краях утворилися кістково-хрящові розростання – осте офіти.

Уражаються найчастіше кульшові і колінні суглоби, а також дистальні між фалангові суглоби кистей. Діагностика ґрунтується на стійкій деформації суглобів без виражених запальних змін за нормальної температури тіла і відсутності змін у крові.

Зміни на рентгенограмі – звуження суглобової щілини, осте офіти, деформація суглобових поверхонь.

Хворі з ДОА перебувають на диспансерному обліку. Фельдшер і медична сестра контролюють своєчасність обстеження і виконання призначеного лікарем проти рецидивного лікування.

Матеріали активізації студентів:

Задача №1.  У хворої, яка перебуває на обліку з приводу ревматизму, з’явилися ознаки гострої респіраторної інфекції. Вона просить у сімейної медсестри(фельдшера) поради. як правильно поводитися, щоб запобігти загостренню ревматизму.

VI. Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції:

Антропова Т.О. Медсестринство в сімейній медицині: підручник. – К.: ВСВ «Медицина», 2015. стор. 451 – 472.

Cамостійна робота №6.

.VII. Література:

навчальна :   Антропова Т.О. Медсестринство в сімейній медицині: підручник. – К.: ВСВ «Медицина», 2015.