Група 4 А с/с, Медсестринство в сімейній медицині 30.03.2022р. лекція Тема № 9 Організація диспансерного спостереження за пацієнтами з патологією органів травлення

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Медсестринство в сімейній медицині
Група	4 А сестринська справа
Дата	30.03.2022р.
Тема  № 9 лекція	Організація диспансерного спостереження за пацієнтами з патологією органів травлення

Актуальність теми: захворювання органів травлення одні із найчастіших  захворювань. Виникають часто в осіб молодого віку, спричиняють тривалу тимчасову або стійку втрату працездатності. За останні роки суттєво змінилися принципи лікування виразкової хвороби. Серйозною проблемою сучасної гастроентерології є загострення та ускладнення хронічних захворювань підшлункової залози та печінки.

Цілі лекції:         

навчальні – знати, засвоїти   основні симптоми захворювань органів травлення – травного каналу, печінки, підшлункової залози, побічні ефекти;

вміти виконувати етапи сестринського процесу,готувати пацієнтів та проводити забір  біологічного матеріалу для лабораторних досліджень, рентгенологічних, ендоскопічних,ультразвукових, радіоізотопних обстежень, вести диспансерне спостереження за пацієнтом, вести медичну документацію;

виховні - виховувати любов до майбутньої професії, чуйне ставлення до хворих, відповідальність при виконанні своїх функціональних обов’язків.

 Зміст матеріалу

Профілактика хронічного гастриту.

Чинники ризику хронічного гастриту:

 екзогенні – аліментарні, вживання медикаментів,алергія, токсичні речовини, рефлюкс жовчі,наявність хелікобактерної інфекції;

ендогенні – спадкова схильність, наявність В-12 дефіцитної анемії.

Профілактика хронічного гастриту:

первинна профілактика – полягає в усуненні чинників ризику, ранньому виявленні хворих під час профоглядів;

вторинна профілактика :

-  диспансеризація хворих із хронічними гастритами, обстеження – 2 рази на рік;

- дієта №1 при загостренні хронічного гастриту типу В, дієта №2 при гастриті типу А;

- при загостренні курс лікування амбулаторно або в денному стаціонарі;

-  санаторно-курортне лікування в період ремісії, хворим зі збереженою секреторною функцією рекомендують курорти «Квітка полонини», при секреторній недостатності – курорти з кислими водами (Трускавець, Моршин, Миргород).

Головний метод діагностики – фібро гастроскопія, під час якої беруть біоптат для виявлення хелікобактерної інфекції та атипії клітин. Досліджують шлункову секрецію. Медична сестра повинна переконати пацієнта в необхідності обстеження і правильно його підготувати.

Профілактика виразкової хвороби.          

Найчастіша ознака захворювання  - біль, пов'язаний з вживанням їжі, - з’являється через 30 – 40 хв  при виразках шлунка, через 1 – 1,5 год при виразках дванадцятипалої кишки. Найінформативніший метод діагностики фібро гастроскопія, у разі неможливості її проведення призначають рентгеноскопію шлунка.

Первинна профілактика: виключити шкідливі звички;уникати стресових ситуацій; раціонально харчуватись; своєчасно лікувати гастрити і дуоденіти.

Вторинна профілактика: спрямована на запобігання загостренням і виникненню ускладнень, що загрожують життю хворого (кровотеча,проривання).

Диспансерне спостереження 2 рази на рік (навесні і восени). Фіброскопію проводять 1 раз на рік і під час загострень. Досліджують кал на приховану кров, загальний аналіз крові і сечі. За потреби консультація хірурга, онколога.

При загостренні курс потрійної терапії амбулаторно або в умовах денного стаціонару.

Профілактика жовчнокам’яної хвороби.

Чинники ризику: харчування з перевалюванням жирів, малорухливий спосіб життя, спадкова схильність, ожиріння, дискінезії жовчних шляхів, вагітність, цукровий діабет, холецистит, хронічні вогнища інфекції.

Діагностика: дуоденальне зондування, УЗД жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, комп’ютерна томографія.

Первинна профілактика спрямована на запобігання виникненню жовчнокам’яної хвороби:

- санація вогнищ хронічної інфекції;

- заняття фізкультурою і спортом для профілактики застою жовчі;

- харчування не менше ніж 4 рази малими порціями, обмежити прості вуглеводи, при ожирінні виключити їх, уживати овочі, фрукти. Не рекомендується пшеничний хліб. Обмежити тваринні жири, збільшити жири рослинного походження, що дають жовчогінний ефект;

-  рекомендують  гідрокарбонатові мінеральні води по 200 мл 3 рази на день під час їди(теплі без газу);

- при гіпокінетичних дискінезіях  - сліпі зондування вранці натще 1 раз на тиждень. Випивають 1 – 2 столові ложки олії або 30 г сорбіту чи ксиліту. розчинених у воді, і хворий лежить на правому боці,підклавши під праве підребер’я теплу грілку, 30 – 40 хвилин.

Вторинна профілактика – спрямована на запобігання прогресування хвороби: лікувальне харчування в рамках дієти №5;

- фізіопроцедури;

- двічі на рік - профілактичне лікування амбулаторно або в умовах денного стаціонару;

- диспансерне спостереження – у разі потреби разом з гастроентерологом, хірургом.

План обстеження включає загальний аналіз крові, УЗД або холецистографію.

Завдання медичної сестри – правильно підготувати пацієнта до обстеження, викликати для диспансерного спостерігання, контролювати виконання призначеного йому лікування.

Профілактика хронічного панкреатиту

Чинники ризику: переїдання. зловживання жирною їжею, алкоголь, травми живота, захворювання жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, гельмінтози, харчова алергія, спадкова схильність.

Клініка: больовий синдром, синдром порушення зовнішньої секреції, диспепсичний синдром, синдром порушення внутрішньої секреції.

Під час лабораторного дослідження підвищується рівень панкреатичних ферментів у сечі, кровіі дуоденальному вмісті. У калі виявляють креаторею, амілорею, на УЗД підшлункової залози – нерівність контурів,ущільнення, зміну розмірів.

Первинна профілактика  проводять за наявності чинників ризику  індивідуально;

- харчування  - 3 – 4 рази малими порціями. обмежити спеції, жири тваринного походження;

- виключити алкоголь;

- своєчасно виявляти й лікувати захворювання органів системи травлення, алергійні захворювання, санувати хронічні вогнища інфекції.

Вторинна профілактика спрямована на  запобігання загостренням:

- нормалізація режиму праці і відпочинку;

- дієта №5;

- запобігання фізичному і психоемоційному перенапруженню;

- диспансерне спостереження протягом усього життя.

На 1-му році його проводять 3 – 4 рази на рік. у подальшому  - 2 рази на рік.

План обстеження включає загальний аналіз крові, амілаза, діастаза сечі, глюкоза крові, за потреби УЗД жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, фібро гастроскопія, обов’язково контролювати масу тіла.

Хворого переводять у групу «практично здоровий» за відсутності рецидивів протягом 6 років.

Матеріали активізації студентів

- назвіть типи гастритів;

- методи діагностики гастритів;

- принципи лікування;

- ведучі синдроми при виразковій хворобі;

- методи обстеження виразкової хвороби;

- ускладнення виразкової хвороби;

- принципи лікування виразкової хвороби;

- профілактика холециститу, хронічного панкреатиту, коліту;

- лікувальне харчування при захворюваннях ШКТ;

- диспансеризація при захворюваннях ШКТ.

 Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції

: Антропова Т.О. Медсестринство сімейній медицині: підручник.- К.: ВСВ «Медицина», 2015.  - стор. 354 – 380.

Самостійна робота:  № 23, 27.

 Література:

навчальна: Антропова Т.О. Медсестринство сімейній медицині: підручник.-К.: ВСВ «Медицина», 2015.

методична:  Гощинський В.Б., Стародуб Є.М. Сімейна медицина. – Тернопіль ТДМУ «Укрмедкнига», 2015 р.- стор. 15 – 16; 23 – 31.