2 А/с 10.05.22 ЗАГАРТУВАННЯ ОРГАНІЗМУ. ПСИХІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ. СІМ’Я ТА ЗДОРОВ’Я. АКТИВНЕ ДОВГОЛІТТЯ

 

Викладач	Шарій В.М.
Предмет	Основи медсестринства
Група	2 – А с/с
Дата	10.05.22р.
Тема № 8 Лекція	ЗАГАРТУВАННЯ ОРГАНІЗМУ. ПСИХІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ. СІМ’Я ТА ЗДОРОВ’Я. АКТИВНЕ ДОВГОЛІТТЯ

Актуальність теми:

Загартування має важливе значення  в профілактиці захворювань. Медичний працівник повинен вміти дати рекомендації з приводу загартування пацієнтів згідно їх стану здоров’я. Навчити дотримуватись принципів загартування.

Сім’я забезпечує здоровий спосіб життя. Вчені довели, що коли людина в гармонійному шлюбі, вона може до своєї тривалості життя додати ще 5 років, а якщо вона не одружена,тозкожних10років прожитого одинокого життя треба відняти по одному року. Майже всі довгожителі одружені.

Цілі лекції:

а) навчальні: знати основні принципи загартування організму, характеристику основних засобів загартування, уміти пояснити пацієнтові основні принципи загартування, проводити бесіди, лекції на тему «Загартування організму».

Знати особливості здоров’я дорослого населення залежно від сімейного стану, соціально- психологічні проблеми сім’ї, проблеми розлучення, роль сім’ї у формуванні здоров’я дітей, основні умови активного довголіття.

б) виховні:  виховувати правильне відношення до здоров’я, правильне поняття ролі сім’ї, повагу до людей похилого віку.

ЗМІСТ МАТЕРІАЛУПСИХІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ

Повсякденне життя переконує нас у тому, що фізичне самопочуття людини тісно пов'язане зі станом її психіки.Фізична активність позитивно впливає на нормальний перебіг психічних процесів. "У здоровому тілі — здоро­вий дух" — так відображена у відомомустародавньомуви­словієдністьтіла і психічного стану. У скелетнихм'язахчисленніспецифічнінервовіклітинипід час м'язовихскороченьпосилають у головниймозокстимулювальніімпульси, за допомогоюякихпідвищуєтьсязагальний то­нус відповіднихділянок кори великого мозку, щосприяєполіпшеннюрозумовоїдіяльності.

Характерною особливістюлюдськоїпсихіки є те, що вона можевідволікатисявідреальноїдійсності і викорис­товуватистворені нею образи для психічноїсаморегуля­ції. Так, йоги за допомогоюфеноменальнихздібностейможутьвільнорозширюватикровоноснісудинисвоготіла, інтенсифікуватиобмінречовин в організмі, підви­щуючи максимально теплопродукціюорганізму.

Людськежиттяпроявляєтьсядвома формами актив­ності — поведінкою і діяльністю. Поведінка — цезов­нішні прояви системируховихреакційорганізмулюдини на діїоб'єктивногосвіту. Діяльність — цевзаємодія з об'єктивнимсвітом, у процесіякоїлюдинасвідомо та ак­тивно намагаєтьсядосягтисвоєї мети.Саморегуляція поведінки і діяльності є однією із важ­ливих функцій психіки людини. Дії людини можуть бути як зовнішніми, що виконуються за допомогою рухового апарату і органів чуття, так і внутрішніми, що викону­ються в розумі.

      Позбавлення відшкідливихзвичоквимагає від людини певних вольових зусиль та виконання ряду правил:

1. Сформулювати для себе тверде і безповоротнерішення — діяти у накресленомунапрямку. Такечіткерішеннясформулює у головно­му мозкунеобхіднийенергетичний центр, який буде забезпечуватинаступнудіяльність по реалізаціїрішення;

2. Уникати умов, при якихпроявляютьсястарізвички. Створитисприятливіумови для формуванняновихпозитивнихзвичок;

3. Не відступативіддотриманняновихзвичок, доки вони не за­кріпляться. Постійнетренування є найголовнішоюумовою для фор­муванняновихзвичок.

Кориснозасвоїтидеякіпринципиставлення до життя, якіспри­ятливовпливають на мотиваційнусаморегуляцію:

• готовність до будь-якихнеочікуванихподій;

• сприйняттядійсності такою, як вона є, а не такою, якоюїїхоті­лося б бачити;

• уміннявідрізнити головне віддругорядного;

• емоційназрілість і стійкість;

• знаннязасобіввпливу на подію;

• умінняпідходити до проблеми з різнихточокзору;

• намаганняшукатинові, змістовнімотивижиттєдіяльності;

• уміннябачити перспективу життєвихподій;

• розвитокспостережливості;

• намаганнязрозумітиінших;

• уміннявибиратипозитивнийдосвід з подій, якісталися.

 

СІМ’Я ТА ЗДОРОВ’Я

Одним ізчинників, щовпливають на повноцінність і тривалістьжиттялюдини, є шлюб та благополучна сім'я. Вчені довели, що коли людина в гармонійномушлюбі, вона може до своєїтривалостіжиттядодатище 5 років, а якщо вона не одружена, то з кожних 10 років прожитого одино­кого життя треба відняти по одному року. До речі, майжевсідовгожителіодружені. Сім'язабезпечує здоровий спосібжиття. Сімейнежиття — цесвоєріднажиттєва школа, в якійчоловік і дружина вчатьсятурбуватися один про одно­го, про дітей, їхнєвиховання. У сімейномужиттінеминучівідреченнявідсвоїхегоїстичнихбажань, однакце не збід­нює, а збагачуєдобротою, справедливістю, ніжністю.

Сім'ї, сімейнимстосункамприділяласьувагапротя­гомжиттявсьоголюдства. Моделісім'їформувалися на підставіправовихзаконів, релігій. Начебто про сім'юві­домо все, протезалишаєтьсябезліч проблем.

Виділяютьдвіосновніфункціїсім'ї:

1) народження і вихованнядітей;

2) задоволеннястатевих потреб дорослоїлюдини.

У сучасномужиттісім'їнайчастішебуваютьмалими (нуклеарними). Нуклеарнасім'я — цесімейна структу­ра, в якій батьки і дітиживуть разом, але без дідусів і ба­бусь. У здоровійсім'їдітиможутьрозвиватися у фізично­му, інтелектуальному й емоційномуплані. Проте, якщопоряднемаєчленівсім'ї старшого покоління, які могли б спрямовуватимайбутніхмолодихбатьків, вони можутьматислабкеуявлення про те, як створититакесередови­ще для повноцінноговихованнядітей. У ційситуації роль консультанта і наставника можутьвідіграти акушер, фельдшер, медична сестра.

Проаналізувавшиформуваннястосунківміжчоловіком і жінкою, можнасформулювати 10 основних правил, якімаютьзабез­печитигармонійнесімейнежиття.

Правило 1. Домашні і службовінавантаженняпотрібноділитинавпіл. Якщочоловік на дужевиснажливійроботі, то жінкаповиннавзятибільшучастинудомашньоїроботи на себе.

Правило 2. Жінкамаєдемонструвати і зберігатиреальнувірність, не тільки не соромлячись, але йпишаючись нею. Ні в якомуразі не повиннавикликати до себе інтерес і любов за допомогоюревнощів.

Правило 3. Якщо в перші 10 роківподружньогожиттяжінкапрагнутимеякнайменшевикористовувативажелівлади, то в наступ­ні 10 роківчоловіккеруватиметься не образами, а совістю.

Правило 4. Середусіхпекельнихзасобів, винайденихдияволом для знищеннякохання, найсмертельнішими є ревнощі і причеп­ливість. Тому ні в якомуразібезпідставно не ревнуйте і не чіпляй­тесь.

Правило 5. Не набридайте один одному. Намагайтесь, щоб у ва­шого партнера не буловідчуттязв'язаності.

Правило 6. Не намагайтеськритикувати і переінакшуватисвого партнера. Будьте взаємноввічливими. Більшістьчоловіківшукають не керівника, а привабливу особу, готовулеститичоловічігордощі, щобвінмігвідчувати свою зверхність.

Правило 7. Виявляйтеувагу до партнера.

Правило 8. Службовітурботизалишітьнапорозі дому. Протеви­являйтеінтерес до службових справ чоловіка. Пам'ятайте, щоблизь­калюдиназавждишукаєпідтримки.

Правило 9. Пам'ятайте, що ваш зовнішнійвиглядмаєвеликезначення. Подружжярідкобуваєщасливимвипадково. Сім'я — цесоціальна структура, яку розумно і свідомопланують і будують.

Правило 10. Сексуальність — целише один ізкомпонентівпо­дружньогожиття, але якщостатевий потяг не задовольняється, ніщоінше не може принести повногоуспіху.

 

АКТИВНЕ ДОВГОЛІТТЯ

Старіння — закономірний біологічний процес зни­ження фізіологічних функцій організму, поступового зниження життєвої стійкості організму, його здатності пристосовуватись до зовнішніх впливів і активно здійс­нювати природні життєві функції.

Характернимизовнішнімиознакамистаріння є:

• змінаформи і статуритіла;

• уповільнення і порушеннякоординаціїрухів;

• швидкафізична і психічнавтомлюваність;

• зниженняпрацездатності;

• поява на шкірізморшок;

• випаданняабопосивінняволосся;

• послабленняпам'яті, гостротизору і слуху. Внутрішнімиознакамистаріння є:

• зниженняактивностіумовних і безумовнихрефлексів;

• зниженням'язовоїсили і м'язового тонусу;

• послабленнядіяльностідихальної, серцево-судинної систем, органівтравлення, виділення;

• пригніченнясистемиімунногозахисту.

Геронтологія — це наука, щовивчаєпроцесистаріння з пози­ційбіології, духовні та фізичніособливостістарих людей, а такожїхсоціальнузначущість. Медичнагеронтологіяохоплю^ складнісоціально-біологічні та соціально-економічніпроблеми, відвирішен­няякихбагато в чомузалежитьуспіхреалізаціїнауковийпрограмщодопродовження активного творчогожиття.

Термін "геронтологія" в науку ввіввидатнийросійськийвчений І.М. Мечников. Пізнішезародилася геріатрія як галузьклінічноїмедицини, щовивчаєзахворювання людей похилого і старечоговіку, розробляєметодиїхпрофілактики, діагностики та лікування.

Наука геогігієна вивчаєметоди і заходи, якісповільнюютьстарін­ня і продовжуютьтривалістьжиття. Розумний і здоровий спосібжит­тя є основноюпередумовоюрозв'язанняцієїпроблеми.

Основнірекомендації, дотримуючисьякихможнасповільнитистаріння, обмежитизахворювання і тим самим продовжититри­валістьповноцінногожиття, такі:

• відмовавідпереїдання;

• регулярністьспоживанняїжі;

• правильний режим праці та відпочинку;

• достатнятривалість сну;

• активність і високийруховий режим;

• відмовавідшкідливихзвичок (куріння, наркоманія, зловжи­вання алкоголем).

Особливо важливезначення для активногодовголіттямає харак­тер харчування. Для профілактикипередчасногостаріннянеобхіднодотримуватись таких йогопринципів:

• збалансованістьхарчування з енерговитратамиорганізму. Пе­реїдання і надмірненадходження з продуктами великоїкількостіенергіїпризводить до ожиріння, на тліякого легко розвиваються атеросклероз, цукровийдіабет;

• якіснеповноціннехарчування шляхом збалансованогозабезпе­ченняйоговітамінами, мінеральними солями, мікроелементами;

• систематичнедотримання тактики комбінованогохарчування з використаннямпродуктіврослинного і тваринногопоходження, від­даючиперевагу молочно-рослиннійїжі;

• індивідуалізаціяхарчування. Спеціальнідієтибуваютьнеоб­хідними при захворюванняхокремихвнутрішніхорганів» деякихпорушенняхобмінуречовин.

Передумовоюздоровоїповноцінноїстарості є трудова і фізичнаактивність, бажанняпередатисвійжиттєвийдосвід молодому по­колінню. Інтелектуальна та фізичнаактивністьпротягомжиттясповільнює темп старінняорганізму і робитьцейпроцесбільшгар­монійним. Чим довшелюдинапідтримуєсоціальніконтакти, тимдалівідсуваєтьсястарість. Спостереження за самотніми людьми по­хилоговіку показало, що вони швидшедряхліють, частіше і довшехворіють.

Обов'язковимимають бути домашнітурботи, регулярніранкові та вечірніпрогулянки, контакти з друзями, знайомими, праця на городічизаміськихсадовихділянках. Бажанозайматись у групахздоров'янастадіонах і в спортивних комплексах. У цихгрупах, крімфізичногонавантаження, людинапохилоговікумаєзмогуспілкува­тися з людьми, близькимиїй за віком та станом здоров'я, професій­ними, культурними, духовнимиінтересами. Вона можеперейнятидосвід укладу життяіншихпенсіонерів. Людина похилоговіку не по­винна замикатися в собі, зосереджуватись на своїх хворобах. Багатопенсіонерівберуть участь у суспільнокориснійроботі на громадських засадах, у художнійсамодіяльності. Поєднаннясоціальної і фізичноїактивностівідіграєнадзвичайноважливу роль для продовження ак­тивного творчогодовголіття.

Контрольні питання для студентів по матеріалам лекції:

Скласти тези бесіди по заготуванню організму та психічної саморегуляції.

Матеріали самопідготовки студентів за темою лекції:КасевичН.М. Загальний догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка: підручник/ Н.М. Касевич. – 357 – 364  К.: «Медицина». 2008. – стор.

Пасечко Н.В. Основи сестринської справи. Курс лекцій . Тернопіль «Укрмедкнига» - 1999 р. – стор. 309 – 325.

VII. Література

навчальна: КасевичН.М. Загальний догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка: підручник/ Н.М. Касевич. – 357 – 364  К.: «Медицина». 2008.

Пасечко Н.В. Основи сестринської справи. Курс лекцій . Тернопіль «Укрмедкнига» - 1999 р.

Шевчук М.Г. Сестринська справа. –К.: «Здоровя». 1991 р.  

Загальний догляд за хворими і медична маніпуляцій на техніка – К.: ВСВ «Медицина», 343 - 349 с. 2009       http://bmedcol.edu.ua/wp-content/uploads/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA.pdf